"Дружина – це мої очі, і мої руки": у Львові реабілітують воїна, який втратив кінцівки та зір

Про це Еспресо.Захід повідомили у реабілітаційному центрі Unbroken. 

Петро та Альона познайомились на рідній для обох Рівненщині. А після того, як почали зустрічатися, разом поїхали на заробітки до Польщі, де роки потому чоловік і зробив пропозицію своїй дівчині. У 2021 році вони повернулися до України та одружилися. І вже невдовзі почалося повномасштабне вторгнення. 

фото: Unbroken

Петро відразу приєднався до лав ЗСУ. Спочатку служив водієм у 95-му окремому батальйоні підтримки, а згодом – оператором БПЛА у складі 66-ї окремої механізованої бригади ім. князя Мстислава Хороброго. 

Ще у перший рік великої війни подружжя свідомо вирішило, що вони хочуть стати батьками – не колись, а зараз. І вже невдовзі Альона завагітніла. Каже: "Страшний час, але хотілося від цієї людини мати дитину. І чоловік дуже хотів донечку". Так і сталося – у Мосійчуків народилася дівчинка Ліана. Однак, як вона росте, її тато бачив лише у телефоні. А 9 лютого 2026 року Петро назавжди втратив можливість колись побачити свою донечку. 

фото: Unbroken

Це сталося на Донеччині. Внаслідок влучання російського FPV-дрона Петро втратив обидві руки та весь зір. Важкопораненого воїна спершу евакуювали до Ізюма, потім до Харкова, Києва, і зрештою – до Львова. І тільки у центрі Unbroken захисник повністю усвідомив наслідки свого поранення. 

"Якось почухався ніс, я руку приставив, а її немає. Але я руку відчуваю, що вона є. І запитав дружину, а вона каже, що немає ні одної, ні другої. Важко було, дуже важко…", – ділиться Петро. Якийсь час вони з дружиною ще сподівалися на те, що лікарі зможуть врятувати бодай очі. Але, на жаль, пошкодження внаслідок мінно-вибухового поранення були надто серйозними і дива не сталося. 

"Сприйняти мені було дуже важко. Я не хочу сказати, що я це сприйняв це на всі сто. Але все рівно треба якось підніматися, бо у мене є дружина і донечка", – каже захисник. 

фото: Unbroken

Уже кілька місяців Петро займається зі спеціалістами центру Unbroken: щодня вчиться орієнтуватися у темряві, покращує навички самообслуговування та готується до майбутніх протезувань. 

Тепер поруч з ним не лише дружина, а й донечка. Спершу Петро та Альона не знали як пояснити 3-річній дитині всі ці зміни. Вирішили говорити просто, але чесно: "У тата скоро будуть нові ручки та очі". 

Саме донька стала найкращим лікарем для нашого пацієнта. І вона ж його світло. "Як вона покидається, знаєте, такий світанок настає відразу", – каже боєць. 

Попереду у захисника ще нелегкий і тривалий шлях відновлення. 

фото: Unbroken

• У Львові медики врятували від абсцесу мозку 9-річного сина військового, який евакуювався з Маріуполя