"Тиха травма": як працюють із військовими з втратою слуху

Громадська організація "Відчуй" з 2011 року системно займається реабілітацією, допомогою, соціалізацією та реалізацією прав дітей і дорослих з порушенням слуху. З початком війни в Україні у 2014 році центр також опікується реабілітацією військових з травмами слуху.

Маркетинг-директор ГО "Відчуй" Дмитро Глущенко в розмові з "Еспресо.Захід" зазначає, що цифру військових, які мають втрату слуху, в організації намагаються не називати, однак запевняє: з початком повномасштабного вторгнення число захисників, які мають порушення слуху, значно зросло.

Стигматизація носіння слухових апаратів у суспільстві

За словами Дмитра, багато військових не звертають уваги на таку річ, як порушення слуху. Він називає проблему "тихою травмою", бо люди переймаються через більш серйозні поранення, а решту залишають "на потім". Окрім того, в нашому суспільстві існує велика стигматизація носіння слухових апаратів.

"Хлопці вважають, що "ну, я там чогось недочуваю. Якщо не чую правим вухом, то повернуся лівим - і все. А якщо я одягну слуховий апарат - я вже дід, глухий пень", - пояснює Дмитро.

Фото: ілюстративне

Організація "Відчуй" напрацювала окремий проєкт, скерований саме на реабілітацію військових. Проєкт "Чуєш? Плюс. Плюс", який реалізують разом з Міжнародним фондом "Відродження", спрямований на реабілітацію військових, які втратили слух. Один із напрямків проєкту - реабілітація, людям надають комплексний психолого-педагогічний супровід, з ними працюють сурдопедагоги, психологи, логопеди. 

Коли людина добре чула протягом усього життя, а потім враз втратила цю можливість, з’являється певна психологічна невпевненість, яка може перерости у проблеми в соціальному напрямку. Відтак важливо, щоб, окрім медиків, із захисниками працювали психологи. Коли в людини погіршується зір, вона вдягає окуляри й це допомагає знову краще бачити. Коли в людини погіршується слух, чому б не вдягнути слухові апарати, щоб краще чути.

Попри те, з цими девайсами варто теж бути обережним. Залежно від рівня порушення слуху, підбирають необхідні апарати. Вони бувають різними за потужністю. Якщо в людини є ураження слухового нерва, слуховий апарат не врятує. У цьому випадку є інше рішення - слухові імпланти. Вони вимагають хірургічного втручання, але людина починає знову чути. 

Слухові апарати у фахівців організації військові в межах проєкту можуть отримати безплатно. У центрі також можна пройти перевірку/скринінг слуху й за необхідності отримати слуховий апарат. Його вам налаштують після проходження перевірки та нададуть безкоштовну реабілітацію. 

"Самостійно обирати слуховий апарат не можна. У нас був випадок, коли звернувся військовий зі словами "можете налаштувати?". Виявилося, що цей військовий купив на маркеті за оголошенням не слуховий апарат, а підсилювач звуку. Ця річ виглядає як слуховий апарат, але його неможливо налаштувати, в нього є одне коліщатко, яке ти крутиш - і воно кричить у вусі, там немає розбірливості, людина нічого не чує. Він купив його за кілька тисяч. Ну і взагалі, це сміття".

Крім того, бувають випадки, коли поранення таке, що хірургічно не можна його виправити - є різні ураження і нервів, і вуха, коли не допоможе ні слуховий апарат, ні імплантація. В такому разі чи не єдиним виходом є жестова мова.

Превенція втрати слуху

Це ще один напрямок проєкту "Чуєш. Плюс. Плюс". Дмитро розповів про нюанси звичайних тактичних навушників, якими часто користуються бійці. Фахівець пояснює: такі навушники дорогі, не кожен може собі їх дозволити, а крім того, для них потрібні спеціальні шоломи з вирізами. А вони не завжди зручні, тому людина може зняти такий шолом. 

"Ми мали історію бійця - хлопці потрапили під обстріл. Прилетіло, рознесло все, що було незахищене, частину голови врятувала каска. Трошки зрізало йому вуха й постраждала голова – там, де були тактичні навушники. Бо каска була з вирізами, а зверху були натягнені навушники", – каже Дмитро.

За його словами, як альтернативу можна використовувати звукові фільтри, які ще називають берушами. Зовні цей прилад невеликий і виглядає, як невелика стрілецька беруша. 

"Безпечний для здоровʼя рівень шуму - 85 дБ. При пострілах з різних видів стрілецької зброї утворюється шум, що перевищує цю межу. Постріл з гвинтівки AR-15 або автомата Калашнікова - це вже 165 дБ. Додаємо до цього шуму ще постійні вибухи, які значно перевищують шум стрілецької зброї - і отримуємо велике навантаження на незахищений слух, що призводить до часткової або навіть повної втрати слуху та необхідності подальшого слухопротезування й реабілітації", - пояснює він.

Громадська організація ініціювала придбання пристроїв для захисту органів слуху українських військових. Індивідуальні тактичні звукові фільтри – беруші спеціально розроблені для військового використання. Вони надійно захищають від небезпечних піків шуму, залишаючи можливість чути тих, хто поруч.

Дмитро також пояснює: фільтри зручні тому, що ти можеш носити повнорозмірну каску, яка закриває вуха. Беруші в ГО "Відчуй" надають безплатно, оскільки їх закуповують завдяки донорам і партнерам. 

Наразі їх є достатньо і фахівці центру можуть обробляти запити. Звернутися можна з офіційним запитом від частини. 

Порозумітися жестами з тим, хто не чує

Зараз реабілітацію разом зі спеціалістами ГО "Відчуй" проходить військовий зі складними пораненнями. Йому неможливо допомогти ані слуховим апаратом, ані імплантацією, чоловік втрачає слух і вчить жестову мову. Це важко, однак він хоче якось комунікувати. Важливо, що оскільки тепер людина не чує, до вивчення жестової мови долучилася вся сім’я. 

Для нечуючих людей жестова мова – це не лише спосіб комунікації, а й основний засіб взаємодії з навколишнім світом. Вони можуть відчувати себе відокремленими від суспільства через відсутність можливості отримати доступ до освітніх і культурних подій, новин та іншої інформації, яка є важливою для їхнього повсякденного життя.

"Ми відзначили значний прогрес у нашому проєкті з популяризації та вивчення жестової мови: наш телеграм-канал, присвячений цій темі, значно виріс. Отримали величезну кількість позитивного фідбеку від нашої аудиторії, що свідчить про великий інтерес до цієї ініціативи. Особливо важливими для нашої спільноти стали безплатні онлайн-уроки жестової мови, які ми регулярно проводимо двічі на тиждень. Ці заняття викликають жвавий інтерес серед наших підписників: вони з неабияким ентузіазмом беруть у них участь, вивчаючи жестову мову та підвищуючи свої навички спілкування", – розповів Дмитро. 

Детальніше про те, як долучитися до вивчення жестової мови, можна дізнатися за посиланням.

Як екологічно спілкуватися з людиною, яка погано чує

Наостанок Дмитро дав поради щодо того, як комунікувати з тими, хто погано чує:

"Перед тим, як почати говорити, переконайтеся, що людина з порушенням слуху звернула на вас увагу. Можна привернути увагу легким дотиком до плеча або жестом. Завжди намагайтеся підтримувати зоровий контакт. Говоріть чітко, але не надто повільно чи гучно. Не відвертайтеся під час розмови, адже це ускладнює читання з губ. Якщо людина не зрозуміла вас із першого разу, повторіть або перефразуйте своє повідомлення".