Російська мова була її головним ворогом: життя й скандали Ірини Фаріон, якій виповнився б 61 рік

Еспресо.Захід у день народження мовознавці пригадує її життя, діяльність і скандальні заяви, якими вона відзначилася.

Освіта і членство в КПРС

Ірина Фаріон народилася 29 квітня 1964 року у Львові, в родині службовців. Її батько працював на заводі, мати була бібліотекаркою. 

Після навчання у школі №75 імені Лесі Українки рік працювала бібліотекаркою у Львівській обласній бібліотеці для юнацтва. У 1987 році стала кандидаткою у члени КПРС, а вже у 1988-му – членкинею партії. Спочатку вступ у КПРС коментувала неохоче. На запитання журналістів про коментар з цього приводу Фаріон відповіла: "Сміялася їм в очі. Ніяк. Орлиці не сповідаються перед гієнами". Згодом таки пояснила, що це нібито був вимушений крок – заради кар'єри й задля того, щоб змінювати систему зсередини. 

Пояснювала це так: "У 1988 році виключно за мотивами наукового кар'єрного зростання я вступила в це лайно… Вийшла в 1989 році після дуже серйозних конфліктів на катедрі, які ґрунтувалися на тому, що я організувала товариство української мови, організувала газету, присвячену Василеві Стусу".

Ірина Фаріон. Фото: facebook-сторінка Ірини Фаріон

Фаріон і ВО "Свобода"

Науковий шлях Фаріон був пов'язаний із Львівською політехнікою, де вона ініціювала низку проєктів на захист української мови, зокрема виставки політичних плакатів "Мова – твого життя основа".

Один із плакатів ("Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!") став формальним приводом намагань проросійських сил Львова ("Русское молодёжное общество") відкрити кримінальну справу у 2003 році за начебто розпалювання Іриною Фаріон міжнаціональної ворожнечі. Ось як цей період пригадувала сама Фаріон:

"Тоді один мій студент Василь Рожко підійшов до мене й каже: "Пані Ірино, вам потрібна допомога? Знаєте, є такий депутат Олег Тягнибок. Про Соціал-національну партію чули?" Я, звісно, чула про СНПУ й повністю поділяла їхні погляди. Зателефонувала за номером, який мені дав той Василь. В офісі СНПУ мене зустрів Руслан Кошулинський. Після цього була перша в моєму житті пресконференція. 

Тоді ж сталася подія, яка визначила мою думку про цю політичну силу. На горі Яворині Олег сказав сакраментальну фразу, яка ілюструє ситуацію: країною керує москальсько-жидівська мафія. Мені дзвонить Кошулинський і каже, що Тягнибока виключили з "Нашої України". А я відповідаю – це дуже добре, що так сталося. Він ніколи не був там органічним тілом, він давно має йти своєю дорогою, він – інший. 

Кошулинський попросив мене зробити лінгвістичний аналіз промови Тягнибока. Суть цієї експертизи в тому, аби показати, що слова "жид" і "москаль" – такі ж, як "табуретка" і "креденс", що в контексті мітингової промови вони є експресивним засобом і виявом емоцій. Я зробила цей матеріал, передала Олегові. Навіть із ним не зустрічалася. Почалися судові процеси – і ми їх усі виграли. Але коли я побачила, як його цькують, як усе це повертають у негативний бік, то пішла до Кошулинського і сказала: я вступаю в партію".

На підтримку викладачки організували пресконференцію, на вічі у Львові зібрали підписи, підписалися всі ректори. У підсумку справу проти Фаріон так і не відкрили. 

З 2005 року вона стала членкинею політичної партії ВО "Свобода". Виступала проти русифікації, проти політики тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника, писала листи до президента Януковича, протестувала проти законопроєктів про англійську як другу мову.

Від 2006 року була депутаткою Львівської обласної ради. У 2012 році Фаріон стала народною депутаткою України. 2015 року захистила докторську дисертацію.

Скандали, пов'язані з Іриною Фаріон

Утім життя Ірини Фаріон не обійшлося без скандалів. Славу та впізнаваність їй принесли різкі заяви про захист української мови й неприпустимість насаджувати російську. Так, на одному з відео Фаріон на камеру в дитячому садку критикувала імена дітей. Політикиня наголосила, що Мішу потрібно кликати Михайликом, припустила що ім'я Лиза походить від інфінітива "лизати", а Альонкам порадила "виїжджати до Московії".

Вже народною депутаткою Фаріон не вибирала слів у запитанні до тодішнього прем'єр-міністра Миколи Азарова, відомого своїм поганим знанням державної мови.

"Як допомогти вам опанувати українську мову? Як педагог я бачу проблему у двох контекстах: мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі. В якій системі координат перебуваєте ви?" – запитала Фаріон в Азарова.

Особливо гучним став її виступ у 2023 році, коли Ірина Фаріон різко висловилася про російськомовних військових, зокрема бійців полку "Азов". Її слова про те, що "воювати за Україну – обов'язок", викликали хвилю обурення серед військових і громадськості.

На запитання журналістки Яніни Соколової Фаріон заявила, що "не існує російськомовного населення, а є українці і є кацапи". На зустрічне запитання щодо російськомовних військовиків, зокрема бійців "Азову", розкритикувала їх. Також вона сказала, що не може вважати російськомовних військових українцями.

"Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою –  то нехай себе назвуть "рускімі". Що їм заважає? Чому вони такі очманілі? Вони такі великі патріоти – покажи свій патріотизм, вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка", – зазначила Фаріон.

Захисниця Азовсталі Катерина Поліщук, відома за позивним Пташка, відреагувала на скандальні слова Ірини Фаріон про російськомовних військових.

"Пані фУріон, забрудніть руки священною українською землею, смердючим порохом і лайном, в якому доводиться вже десятий рік воювати кожному з нас. Проведіть тут хоча б добу, перш ніж називати себе патріоткою. Ваші слова не вартують і ламаного гроша, якою б мовою вони були", – написала Катерина Поліщук в Instagram і додала, що вважає Фаріон ворогом, який просуває наративи Кремля.

"Ваша позиція не проукраїнська і я вважаю вас проєктом Кремля. Ви – ворог, що просуває отруйні гидкі наративи. Ваша позиція і вислови – лайно. Це говорить вам та, яка в полоні розмовляла Українською", – додала вона.

Ще один скандал виник із кримським студентом. 8 листопада 2023 року Фаріон опублікувала кілька листів підтримки від українців. Серед них був лист від Максима Глєбова, який представився студентом із тимчасово окупованого Сімферополя. У коментарях Фаріон попросили приховати персональні дані хлопця, але вона відмовилася. За кілька днів представники окупаційної влади поширили повідомлення, що затримали цього хлопця та змусили його перепросити на камеру.

Студентський протест проти Ірини Фаріон. Фото: Суспільне Львів

Після цього громадська організація "Українські студенти за свободу" в листопаді 2023 року провела акцію протесту на території Національного університету "Львівська політехніка" з вимогою до керівництва навчального закладу звільнити Фаріон з викладацької посади. Її звільнили наступного дня – 15 листопада.

Львівський апеляційний суд постановив поновити Фаріон на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки та виплатити їй заробітну плату за період прогулу  – 124 тис. грн

У роки війни Ірина Фаріон активно допомагала Збройним Силам України, купувала дрони для військових, організовувала збори коштів. Її останній допис у соцмережах був анонсом чергового випуску проєкту "Ген українців", присвяченого генерал-хорунжому УПА Іванові Трейку. За кілька годин після цього, 19 липня 2024 року, її життя обірвалося  – у Львові невідомий вистрілив їй у голову.  

Убивство Ірини Фаріон

Увечері 19 липня 2024 року у Львові на вул. Томаша Масарика на Фаріон скоєно напад із застосуванням вогнепальної зброї. Її в критичному стані доправили до лікарні. Тієї ж ночі Ірина Фаріон померла. 25 липня у Дніпрі КОРД затримав 18-річного підозрюваного Вʼячеслава Зінченка. Судовий процес триває донині. Справу перекваліфікували на умисне вбивство у зв’язку з виконанням нею громадянського обов’язку, з мотивів національної нетерпимості, та у незаконному поводженні зі зброєю.

На прощання з Іриною Фаріон прийшло близько 5 тисяч людей, а Львівська ОВА просила Зеленського надати мовознавиці Фаріон звання Героя України.

Меморіальні таблиці з її іменем встановили на будинку, де вона жила, та на фасаді її рідної школи. А вулицю Технічну у Львові перейменували на вулицю Ірини Фаріон.

Ірина Фаріон мала різну репутацію серед українців, але її однозначно сприймали як борчиню за українські мову та ідентичність.