Ірина Фаріон померла в лікарні після збройного нападу: не витримало серце

Про це повідомили в пресслужбі Першого медичного обʼєднання Львова, передає "Еспресо.Захід".

"На жаль, попри усі зусилля медиків, попри усі проведені реанімаційні заходи, врятувати життя Ірини Фаріон не вдалось. Пацієнтка померла. Вона поступала до нас у критичному стані із важкою проникаючою вогнепальною травмою головного мозку. Відразу була взята в операційну, проведена операція і навіть перевели в реанімаційне відділення для продовження лікування. Проте серце пацієнтки не витримало. На жаль, в даній ситуації медицина виявилася безсилою. Ми приносимо щирі співчуття рідним Ірини Фаріон", – сказала керівниця анестезіологічної служби Першого ТМО Львова Наталія Матолінець.

Також цю інформацію повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

"Дуже прикро, але, попри всі зусилля медиків, врятувати Ірину Фаріон не вдалося. Щирі співчуття рідним, близьким та учням Ірини Дмитрівни. Пошуки нападника ще тривають", – написав він.

Міський голова Андрій Садовий висловив співчуття родині Ірини Фаріон.

"Громада Львова висловлює щирі співчуття родині та всім, хто її знав і любив. Це дуже страшно і жахливо. Я завжди кажу, що в Україні більше немає безпечного місця. Але щоб таке зухвале, нагле вбивство. Вбивцю треба знайти! Дякую правоохоронним органам, які активно працюють над цим. Замовник також має бути відомим і нести повну відповідальність", – зазначив він.

Що відомо про збройний напад на Ірину Фаріон

19 липня близько 19:30 у Львові на вул. Масарика, 3 Ірину Фаріон підстрелив невідомий нападник. У поліції Львівської області підтвердили це й повідомили, що проводиться спеціальна поліцейська операція для його затримання.

Ірину Фаріон доправили до лікарні Святого Пантелеймона Першого територіального медичного об'єднання міста Львова на вулиці Миколайчука. Жінка була в критичному стані, пізно ввечері 19 липня лікарі повідомили, що вона в мозковій комі та на штучній вентиляції легень. Медики до останнього боролися за її життя.

В ефірі Еспресо депутат Львівської міської ради Андірян Гутник повідомив деталі замаху на життя Ірини Фаріон. Він сказав, що невідомий молодик років 20-25 "був у якомусь капелюшку". Він зробив постріл з вогнепальної зброї в голову, куля потрапила у скроню, постріл був з пістолета без глушника.

Згодом міністр МВС Ігор Клименко повідомив, що напад на Ірину Фаріон кваліфіковано як замах на умисне вбивство. В Офісі генпрокурора зазначили, що розпочато досудове розслідування.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на замах на життя Ірини Фаріон. Він повідомив, що всі необхідні сили Національної поліції України та СБУ залучені, щоб встановити обставини цього злочину. "Очевидно, що будь-яке насильство заслуговує лише на засудження і кожен, хто винен у цьому нападі, повинен понести повну відповідальність", - написав Зеленський.

Замах на професорку Львівської політехніки Ірину Фаріон збурив українське суспільство. Про те, хто і як відреагував на жахливий інцидент у Львові, читайте тут: "Терору не місце в Україні". Реакції на замах на Ірину Фаріон

Ким була Ірина Фаріон: біографія науковиці й політикині

Ірина Фаріон народилася у 1964 році у Львові. Батько працював сантехніком на заводі, а мати – вчителькою, згодом понад 40 років – завідувачкою читального залу і відділу комплектування у Львівській обласній юнацькій бібліотеці.

У 1970-х роках Ірина Фаріон навчалася у Львівській середній школі № 75. У 1982 році вступила у Львівський державний університет ім. Івана Франка на філологічний факультет, який закінчила 1987 року з відзнакою.

Уже зі студентських років Ірина Фаріон була зацікавлена у здобуті наукових ступенів і продовженні своєї наукової роботи. З 1986 по 1991 вона працювала лаборантом катедри загального мовознавства Львівського держуніверситету ім. Івана Франка. Так почалася її праця у ролі викладачки. В 1990-1995 рр. погодинно працювала викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва.

У 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — поч. XIX ст. (прізвищеві назви)" і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Через 19 років у 2015 р. вона захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст."

Найдовше працювала викладачкою української мови у Національному університеті "Львівська політехніка" – з 1991 по 2023 рік, поки її не звільнили зі скандалом. Однак у 2024 році через суд знову поновили.

Фаріон є лауреаткою великої кількості різноманітних відзнак: Міжнародна премія Ліги українських меценатів ім. Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді, премія ім. Івана Огієнка, Всеукраїнська премія ім. Бориса Грінченка тощо.

Попри одруження, а згодом і розлучення з чоловіком, Ірина Фаріон залишила прізвище свого батька. Фаріон мала одну доньку – Софію Семчишин.

У сорокарічному віці Ірина Фаріон активно зайнялася політикою. У 2005 році стала членкинею ВО "Свобода", а вже через рік – депутаткою Львівської обласної ради від цієї партії. На сесії Львівської облради у лютому 2011 року виступила з проєктом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який, на її думку, "фатально помилився з місцем проживання і свого історичного буття".

У 2012 році її обрали до Верховної Ради 7-го скликання. Тоді ж Фаріон очолила підкомітет парламенту з питань вищої освіти Комітету з питань науки та освіти. Була депутаткою до 27 листопада 2014 року. У період роботи у ВР вона відзначилася рядом заяв. Однією з найбільш відомих стала її оцінка знання української мови Миколою Азаровим – очільником уряду часів Януковича. Тоді вона заявила, що "мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі".

Загалом, свою популярність Ірина Фаріон здобула саме завдяки заявам про мову. Зокрема, що потрібно "бити в щелепу кожному москворотому" та, що є "причинно-наслідкові зв’язки" між російськими злочинами в Україні та тим, як голосували місцеві жителі на виборах і якою мовою розмовляли.

Попри різні провокативні заяви, Ірина Фаріон також активно займалася створенням популярних просвітницьких проєктів, де розповідала про історію й культуру українців. Зокрема, можна згадати культурологічний проєкт "Велич особистості" (2013–2019) на парламентському телеканалі "Рада" з метою популяризації знань про знакові постаті української історії, культури, політики – за період проєкту створено 160 програм З метою висвітлення життя видатних українців заснувала й стала автором телевізійного проєкту "Ген українців" (2019–2023) на львівському телеканалі "НТА". Останнім часом Ірина Фаріон активно вела свій ютуб-канал, де аналізувала поточну військово-політичну ситуацію в країні.

Що відомо про скандали з Іриною Фаріон

У листопаді 2023 року Ірина Фаріон в програмі "Рандеву з Яніною Соколовою" сказала, що не може вважати російськомовних українських військових українцями. Вона назвала їх "москворотими биками, що ганьблять ЗСУ". Громадськість по-різному відреагувала на скандальні слова екснардепки, а Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до поліції, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо дискримінації. 

На одному і корпусів Львівської політехніки наклеїли листівки із закликами звільнити Ірину Фаріон, яка викладала в цьому навчальному закладі. Згодом на сайті Львівської політехніки оприлюднили офіційну позицію, де уточнили, що Львівська політехніка не несе відповідальності за висловлювання працівників та студентів поза університетом. Водночас студенти Львівської політехніки закликали правоохоронців перевірити заяви Фаріон. У МОН також відреагували на скандал.

Крім того, 8 листопада Фаріон у себе в телеграм-каналі повідомила, що отримала лист з підтримкою від студента з Криму Максима Глєбова. Вона виклала скриншот його листа, не приховавши особисті дані хлопця. Пізніше окупанти заявили, що затримали хлопця та виклали відео з ним. На ньому нібито Глєбов сидить у головному управлінні з протидії екстремізму МВС Росії у Сімферополі та на тлі російського прапора просить вибачення.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наголосив, що поширення персональних даних в умовах війни несе загрозу життя і свободи. Він додав, що звернувся до СБУ, "аби дії громадянки України проаналізували належним чином і надали юридичну оцінку". А представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева у Facebook назвала "ницістю і злочином" викладення назагал повідомлення від людини, яка пише з тимчасово окупованої території.

15 листопада стало відомо, що СБУ розпочала кримінальне провадження та вже призначила низку експертиз щодо висловлювань і публікацій колишньої народної депутатки Ірини Фаріон

Також 15 листопада міністр освіти і науки Оксен Лісовий повідомив, що Ірину Фаріон звільнили з посади. Зранку 17 листопада інформація про її звільнення з Львівської політехніки стала недоступною у соцмережах університету, але ввечері знову з'явилася на сайті закладу

Колектив катедри української мови Львівської політехніки виступив проти звільнення Фаріон. 20 листопада біля Національного університету "Львівська політехніка" відбувся мітинг на підтримку та проти професорки Ірини Фаріон. Її прихильники озвучили свої вимоги.

7 грудня Фаріон звернулася до суду через її звільнення з львівського вишу, однак поновитися на посаді їй не вдалося.

Та вже 29 травня цього року Львівський апеляційний суд постановив поновити Ірину Фаріон на посаді професорки кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Львівської політехніки.

У липні Ірина Фаріон передала на закупівлю дронів відсуджену у вишу заробітну плату за час вимушеного прогулу.