Чому варто пекти паску в Чистий четвер

Про що саме йдеться, Еспресо.Захід розповість у матеріалі. 

Як пекли паски в давнину

Паска – головна складова великоднього кошика. Вона займає найбільше і центральне місце. У різних регіонах великодній хліб прикрашають фігурками з тіста, кольоровою присипкою чи білою глазурованою поливкою. Випікають паску за різними рецептами, а процес супроводжується молитовними обрядами.

Так, скажімо, існує повір'я, що паску обов'язково треба пекти у Чистий четвер страсного тижня. Хоч, звісно, деякі господині печуть у суботу, а значно рідше – у Страсну п'ятницю.

Загалом будь-яка робота у страсний тиждень заборонялась, але це не поширювалося на випікання пасок.

Ще одна з прикмет, яку описував у своїй книжці "Звичаї нашого народу" Олекса Степовий (Воропай): у Чистий четвер, коли в церкві відправляються Страсті, господині викидали на горище дванадцять сухих полін – "щоб паска не запалася".

До речі, в давнину для замішування тіста на паску зазвичай використовували не хлібну діжу, а ночви. Замішуючи, українські жінки хрестили тісто, молилися. Подекуди вважалося, що під час приготування паски не можна пускати сторонніх людей до хати. Вважалося, що їсти неосвячену паску гріх, її не можна скуштувати навіть для перевірки готовності.

Наші прародичі впродовж усього року завжди залишали для пасок найкраще борошно. Процес приготування тривав цілу добу. В середу ввечері готували опару. Яйця вибивали в окремий посуд і залишали трохи постояти. Тоді жовтки червоніли, і паска була жовтішою. Замішану опару ставили на ніч у тепле місце, а вночі дивилися, чи досить вона тепла, чи гарно "росте". Зазвичай опару ставили на лежаки чи запічок. Вранці в Чистий четвер до опари додавали борошно і замішували тісто. Замісивши, його лишали на 4-6 годин "рости". Потім готове тісто накладали в циліндричні форми, знову лишали їх ще на певний час доростати. Готову випечену паску прикрашали цукровою поливою, фарбованим пшоном чи маком.

Чому в Чистий четвер печуть паски

Існує кілька версій, пов’язаних із традицією пекти паски саме у четвер. Як уже зараз кажуть між собою господині, якщо паска не вдасться, то буде ще час її перепекти. Однак випікання пасок у четвер має і духовний зміст.

Пов’язано це з християнською символікою та біблійними подіями, – пише Репортер. Цей день вважається днем, коли Ісус Христос останній раз сів за стіл зі своїми учнями і встановив обряд євхаристії. Таким чином паску як символ тіла Христового печуть цього дня, як підготовка до великоднього свята.

Інша версія пов’язана з поганськими обрядами весняного оновлення. До християнства українці відзначали свято весни та сонця, пекли великі хліби – символи плодючості та життєдайної сили. Пізніше цей обряд був інтегрований у великодню традицію, але день випікання пасок залишився тим самим – четвер.

Незалежно від історичних коренів, випікання пасок у четвер має свою специфіку. Це складний і тривалий процес, який починається зранку та завершується вже пізнього вечора. Зазвичай це робили жінки, які майстерно володіли рецептами та технологією випічки. 

Чи можна пекти паску у Страсну п'ятницю

Вважається, що у Страсну п'ятницю, коли у храмах виносять Плащаницю, ані робити хатню роботу, ані пекти паски не можна, оскільки цей день у християн вважається найжалобнішим у році. Однак, якщо почати пекти паску ще до виносу Плащаниці, то навіть потрібно пекти її у п'ятницю, розповіла кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України Леся Горошко-Погорецька.

"Здавна наші предки вважали, що цей день набуває цілющих властивостей, а тому приготовлена великодня випічка довго не черствіє і допомагає позбутися хвороб. Однак слід пам'ятати і про важливий нюанс – під час роботи промовляти "Отче наш". Також процесом займаються до винесення Плащаниці", – пояснила вона.

Етнографка  додає, що насправді в давнину не існувало твердої заборони – не пекти у п'ятницю паску. Багато джерел навіть вказують, що колись не обирали четвер, а займалися великодньою випічкою саме в п'ятницю.