Чи почує влада петицію про захист Карпат, яку ігнорували чотири рази: погляди юристів

Петицію ветерана та еколога Андрія Тупікова з вимогою ініціювати законопроєкт про особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону Офіс президента зареєстрував з п’ятої спроби. Вже за шість днів звернення набрало необхідні 25 тис. голосів для розгляду.

У тексті петиції йдеться про заборону суцільних рубок лісів і масштабного будівництва з інженерною інфраструктурою на територіях вище 1000 метрів над рівнем моря, а також на інших природних ділянках, що важливі для збереження біорізноманіття. Автор також пропонує створити нові та розширити чинні природоохоронні території в Карпатах.

Подання звернення відбулося на тлі повідомлення Міністерства економіки про позитивний висновок щодо проєкту будівництва ВЕС на полонині Руна у Закарпатській області.

Однак як стверджують екоактивісти міністерство під час оцінки впливу проігнорувало понад 500 офіційних звернень громадян, рішення двох комітетів Верховної Ради та звернення 17 народних депутатів, які прохали уряд не визнавати допустимим будівництво вітряків на полонині.

"Еспресо.Захід" поспілкувалося з юрисконсульткою правозахисної організації "Екологія. Право.Людина" Юлією Францішкевич-Вирстою та адвокаткою Наталією Майстренко, щоб дізнатися який ефект на владу може мати петиція.

Чи з’явиться законопроєкт про захист Карпат

Як повідомила Юлією Францішкевич-Вирста зараз складно сказати однозначно про подальші кроки влади, проте екоактивісти сподіваються на відкриту позицію з боку держави.  

"Йдеться про скасування закону, за який проголосувало чимало депутатів, щодо скасування ОВД (оцінки впливу на довкілля) для будівництва вітряків на високогір'ї Карпат. Головне — не оминати процедуру ОВД", – наголосила Юлія Францішкевич-Вирста.

Однак внесення законопроєкту про особливі умови сталого розвитку Карпатського регіону, як основної вимоги петиції, на думку Юлії Францішкевич-Вирстої очікувати не варто.

"Не думаю, що його ухвалять. Я спілкувалася з представниками Єврокомісії, куди екоспільнота надсилала листи щодо ситуації на Полонині Руні та планів на гори Люта, Гостра і весь Високий Діл. Я наголошувала, що в контексті вступу України до ЄС європейські партнери будуть прискіпливіше стежити за впровадженням та виконанням природоохоронних норм", – повідомила Юлія Францішкевич-Вирста.

Екологічні норми та шлях України до ЄС

Як наголосила  юрисконсультка, оскільки Україна є кандидатом у члени ЄС, обхід будівельних норм та таких процедур, як оцінка впливу на довкілля чи стратегічна екологічна оцінка, є недопустимим.

На думку Наталії Майстренко, реакція на петицію має показати "хто справді є замовником грандіозного "дерибану" найбільш цінної землі українських Карпат". Проте сам факт того, що звернення ігнорували чотири рази вже є невтішним дзвіночком.

Читайте також: Адвокатка Наталія Майстренко заявила, що її хочуть позбавити змоги захищати громаду в справі про зведення ГЕС на Закарпатті

"Це симптом того, що Офіс президента чітко не йде у фарватері екологічного кластеру, який має розглядатися для вступу України в ЄС. Вони не усвідомлюють відповідальності, гальмують процес вступу та розвиток демократії, блокуючи таку форму лобізму, як петиція. Чотири рази не приймати петицію — це дуже тривожно для демократичного суспільства", – прокоментувала Наталія Майстренко.

Плани екоспільноти

Навіть якщо петиція залишиться не розглянутою екоспільнота продовжить боротися зі зловживанням забудовників та ігноруванням ними ОВД.

"Будемо боротися точково проти таких енергетичних проєктів і виходити на європейський рівень", – розповіла Юлія Францішкевич-Вирста.

Як повідомила юрисконсультка важливо довести, що подібні інфраструктурні об'єкти можуть мати значний транскордонний вплив і найдоцільніше — залучати міжнародну спільноту.

• "Хочуть швидко заробити, зруйнувавши гірські хребти", – нардепка Климпуш-Цинцадзе про загрозу забудови Карпат вітряками