Чи має небезпеки для здоров’я 5G: Львів готується до зв’язку майбутнього

Запуск 5G у Львові стане тестовим майданчиком для подальшого розгортання технології по всій країні. 

"Ми на порозі від 4G до 5G. Технологія вже давно працює в Європі, а в нас – пілотується. Але Львів отримає її першим", – нещодавно сказав директор з розвитку бізнесу корпоративного сегмента компанії "Київстар" Костянтин Вечір.

Але цей перехід від 4G до 5G викликає питання пов’язані з складнощами його впровадження, а головне – чи може ця технологія становити загрозу для здоров’я, як побоюються деякі люди? Детальніше про все це розповість "Еспресо.Захід". 

Історія виникнення 5G

Технологія 5G (п’яте покоління мобільного зв’язку) стала логічним продовженням еволюції мобільних мереж, яка почалася ще в 1980-х роках із запуску 1G – аналогових мереж, що дозволяли тільки голосові дзвінки. 2G принесло текстові повідомлення та цифровий зв’язок, 3G відкрило доступ до мобільного інтернету, а 4G забезпечило високу швидкість для потокового відео та онлайн-ігор. 

Технологія 5G, своєю чергою, є революційним стрибком, адже ця технологія не лише підвищує швидкість передачі даних (до 1 Гб/с у приміщеннях і до 300 Мб/с на відкритому просторі, а це у 10 разів швидше за 4G), але й забезпечує наднизьку затримку сигналу, що важливо для інноваційних технологій, наприклад, для "розумних" міст з автомобілями без водіїв та телемедицини. 

Розробка 5G розпочалася в 2010-х роках, коли дослідники та компанії, такі як Nokia, Huawei та Ericsson, почали працювати над новими стандартами зв’язку, щоб впоратися зі зростаючим обсягом даних. У 2019-2020 роках перші комерційні мережі 5G з’явилися в таких країнах, як Південна Корея, США, Німеччина та Китай. В Україні впровадження 5G затрималося через регуляторні питання, необхідність виділення частот і, звісно, повномасштабну війну. Але зараз країна активно наздоганяє світові тенденції.

Складнощі встановлення та поширення 5G

Впровадження 5G пов’язане з багатьма труднощами, головне з яких – встановлення великої кількості нових антен. 

На відміну від попередніх поколінь, 5G використовує ширший діапазон частот – від 700 МГц до 100 ГГц, включаючи так звані міліметрові хвилі (mmWave). Ці високі частоти забезпечують високу швидкість і низьку затримку, але мають обмежене покриття через погане проходження сигналу крізь перешкоди (стіни, дерева чи навіть одяг). Як результат, для забезпечення стабільного зв’язку потрібна значно більша кількість базових станцій, розташованих на відстані 100–300 метрів одна від одної. 

Антени 5G, відомі як Small Cells, зазвичай встановлюють на відносно низькій висоті (3,5–9 метрів) – на ліхтарних стовпах, стінах будівель або інших об’єктах міського ландшафту, що дозволяє гармонійно вписати їх у міське середовище (навіть прикрити), роблячи менш виразними порівняно з 4G. Тим більше, що Small Cells значно менші та компактніші. 

У густонаселених районах треба чим більше таких станцій, однак в сільській місцевості їх може бути менше і вони будуть на значно вищій висоті (зокрема, на традиційних 60 метрових щоглах).

Важливим також є питання з електроенергетикою. Хоча 5G-антени споживають менше енергії порівняно з 4G, однак велика кількість цих станцій у містах вимагає модернізації електромереж, бо сумарно – це більше споживання. А враховуючи реалії війни – також є потреба в додаткових акумуляторах. 

Крім цього, впровадження 5G стикається з необхідністю звільнення частотного спектра, який наразі використовується для інших цілей. Найперше йдеться про діапазони, зайняті військовими, авіацією або аналоговим телебаченням. Тому відбуваються переговори з усіма відповідальними структурами, щоб погодити перенесення або оптимізацію використання частот. Такий процес займає час, адже передача частот повинна відбутися без шкоди для національної безпеки й інших сфер, які залежать від старих систем зв'язку.

Чи шкідливий 5G для здоров’я

Це питання викликає найбільше дискусій у суспільстві. Побоювання щодо впливу 5G на здоров’я гальмують процес у деяких регіонах, як це було в Україні, де петиція проти 5G набрала 25 тисяч голосів у 2020 році. Тоді розпочалася пандемія COVID-19 і навіть з’явилися теорії змови, які пов’язували 5G із поширенням вірусу (у Великій Британії стався підпал веж телекомунікацій). Наукових підтверджень такого зв’язку так і не надали, однак істерія щодо "невідомих" сигналів здавна переслідує людство. 

Ще на початку ХХ століття схожі страхи супроводжували спершу появу ліній електропередач, потім радіо та радарів і попередніх поколінь мобільного зв’язку. 

Насправді ж, численні дослідження, проведені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародною комісією із захисту від неіонізуючого випромінювання (ICNIRP) та іншими науковими установами, не виявили доказів шкоди 5G для здоров’я людини чи тварин. Також за даними Міжнародного агентства з вивчення раку (IARC), глобальна захворюваність на пухлини мозку не зросла пропорційно до поширення мобільного зв’язку. 

5G використовує радіохвилі, які входять у категорію нерадіоактивного (неіонізуючого) випромінювання, як і Wi-Fi, телевізори або радіо. Тобто 5G використовує випромінювання, яке не має достатньої енергії, щоб пошкодити ДНК чи викликати рак, на відміну від іонізуючого випромінювання (наприклад, рентгенівських променів). 

У 2025 році німецькі вчені з Constructor University провели експеримент, піддаючи клітини шкіри людини (фібробласти та кератиноцити) впливу 5G-випромінювання на частотах 27 і 40,5 ГГц із потужністю, що значно перевищує норми. Жодних змін у генній експресії чи метилюванні ДНК не виявлено.

У багатьох країнах, де вже роками працює 5G, не зафіксовано жодних змін у стані здоров’я населення, які б пов’язували з новою технологією. Та й 5G зв’язок не проникає глибоко в тіло – навпаки, міліметрові хвилі навіть гірше проходять крізь шкіру та стіни, тому їхній вплив мізерний.

Тож побоювання щодо 5G здебільшого пов’язані з психологічними та інформаційними факторами. А різні фейкові новини, як-от зв’язок 5G із COVID-19, підживлюють страх, хоча ВООЗ чітко спростувала ці твердження, наголосивши, що віруси не можуть передаватися  радіохвилями. 

Цікаво, що мобільні телефони, які ми тримаємо біля вуха, створюють значно сильніше електромагнітне поле, ніж базові станції, особливо якщо сигнал слабкий і телефон збільшує потужність для зв’язку. Wi-Fi-роутери, мікрохвильові печі та інші побутові прилади також мають більший вплив, ніж віддалені антени 5G. Хоча варто сказати, що за стандартами, безпечною вважається відстань від антени кілька десятків метрів. Однак навіть будучи поруч неї на відстані кількох метрів, вплив мінімальний. Адже антени 5G використовують технологію формування променя (beamforming), яка спрямовує сигнал вузьким потоком до конкретного пристрою, а не розсіює його в усі боки.

Тож підсумовуючи, запуск 5G відкриває нові можливості для України. Ця технологія, попри складнощі з встановленням через потребу в великій кількості базових станцій, є безпечною за результатами численних наукових досліджень. Побоювання щодо її шкоди для здоров’я не підтверджуються доказами, а страхи часто ґрунтуються на дезінформації чи певному психологічному дискомфорті від новизни технології. Тому 5G не тільки не становить загрози, але й обіцяє покращити якість зв'язку та нашого життя, якщо ми готові прийняти ці зміни. 

• Нагадаємо, про те, що першим містом, де відбудеться тестування мережі 5G, буде Львів, стало відомо ще в листопаді 2024 року. Тоді зазначалося, якщо обладнання не впливатиме на роботу військових, тоді проєкт масштабують на Київ і Одесу. Тоді компанія "Нокіа Солюшнз енд Нетворкс Україна" розпочала тестування зв’язку 5G для одного з мобільних операторів у Винниках. У травні цього року Уряд спростив установлення базових станцій мобільного зв'язку під час війни.