Автономія факультетів і нульова толеранція до хабарників: як кандидат на посаду ректора Ярослав Гарасим планує вирішувати проблеми ЛНУ ім. Івана Франка

Трохи більш ніж через місяць у Франковому виші у Львові обиратимуть нового ректора. На цю посаду претендують 9 кандидатів. Еспресо.Захід надіслав листа кожному з них і попросив коротко відповісти на три запитання. Ми хотіли дізнатися більше про те, яким бачать майбутнє ЛНУ кандидати в ректори і як у разі перемоги розв'язуватимуть основні проблеми вишу. Йшлося також про те, що зараз чи не найбільше обговорюють студенти, зокрема корупцію і харасмент. 

Від часу, коли ми надіслали запитання кандидатам, минув тиждень. Відповідь поки що надіслав єдиний із дев'яти претендентів на посаду ректора – професор Ярослав Гарасим.

"Ректороцентричне управління є проблемою ЛНУ" 

Кандидат на посаду ректора Ярослав Гарасим вважає, що нагальних проблем у ЛНУ ім. Івана Франка дуже багато. На прохання виділити три основні в першу чергу Ярослав Гарасим назвав проблеми управління.

"Чинний менеджмент університету – це точно не про динамічність прийняття рішень і здатність виставляти пріоритети відповідно до вимог часу. Управління централізоване, ректороцентричне, побудоване на сильній адміністративній вертикалі без надання реальної автономії факультетам та іншим структурним підрозділам", – наголошує кандидат.

Також він вважає, що в навчальному закладі відсутня комунікаційна стратегія для розбудови зв'язків як всередині університету, так і за його межами. Репутації університету, наголошує професор Гарасим, однаково шкодять і недокомуніковані з академспільнотою внутрішні рішення, і зігноровані зовнішні інформаційні виклики.

Третя важлива проблема – оплата праці.

"Невиправдано низька заробітна плата викладачів та інших працівників, а відтак зниження престижу статусу насамперед науково-педагогічного персоналу - як наслідок не лише загальнодержавних підходів до фінансування освіти, але й пасивної фінансової політики адміністрації університету", – написав кандидат на посаду ректора.

Щосеместру – анонімне опитування студентів щодо хабарників

Щодо фактів хабарництва в університеті, про які говорять студенти і їхні батьки, то Ярослав Гарасим вважає, що повноваження ректора дають змогу зробити боротьбу з корупцією ефективнішою. 

"Боротися з хабарництвом лише розмовами про хабарництво – неефективний спосіб. Для цього має бути відповідне звернення тих же студентів чи батьків, бажано з фіксацією випадку, у відповідні правоохоронні органи. Завдання ж ректора – створити атмосферу нульової толеранції до хабарників, розробити механізми профілактичного характеру для запобігання ймовірним виявам академічної недоброчесности (кодекс корпоративної етики), проводити регулярне щосеместрове анонімне опитування студентів щодо їх наявности й не перешкоджати компетентним органам у здійсненні їхньої роботи", – зазначив професор.

Як боротися з домаганнями в університеті

Останнє питання стосувалося нещодавніх скандалів у вишах, зокрема й ЛНУ ім. Івана Франка – звинувачень у домаганнях викладачів до студентів, непристойних чи недоречних коментарів, жартів, що не стосуються навчального процесу, а також того, що на посаді ректора можна зробити, аби унеможливити випадки харасменту.

"Заперечувати власну обізнаність з інформаційним поголосом щодо згаданої проблеми було б щонайменше нещиро і контрпродуктивно. Але поголос – не конкретний факт, тому академічній спільноті справді важко приймати однозначне і правильне рішення, тим паче, що й тема дуже делікатна. Інша справа, коли є особисті свідчення скривджених або зафіксовані ними порушення – тоді це підстава не лише для проведення службового розслідування, а й для безапеляційної інституційної реакції на таке явище", – пише Гарасим.

Кандидат пригадав випадок під час його роботи проректором, коли першокурсниця одного з факультетів із зони його відповідальності поскаржилася до Студентського уряду на порушення академічної комунікації з боку викладача, який приймав залік. 

"Наступного дня професор, імовірно, зваживши усі ризики, сам написав заяву на звільнення (хоч він ще навіть не був пенсійного віку). Тому не лише досвід замовчування, а й досвід боротьби з таким явищем в університеті є. Для унеможливлення випадків харасменту чи будь-яких інших проявів недоброчесности потрібно формувати в академічній спільноті органічне несприйняття такої поведінки та творити атмосферу довіри, де кожен учасник освітнього процесу (і студент, і викладач) почуватиметься захищеним і не боятиметься заявити про зловживання", – зазначив професор Гарасим.

Він вважає, що для цього потрібно здійснювати превентивну роботу, розширюючи обізнаність усіх без винятку представників академічної спільноти про насильство, його ознаки й види, алгоритми протидії в межах університету. 

"Зменшити ризики проявів такого явища допоможе також правильно вибудувана внутрішня комунікація, зворотний зв’язок чи, сказати б точніше, уважне ставлення до отриманої інформації, а відтак і невідкладна реакція на будь-які вияви неакадемічної поведінки", – зазначив кандидат на посаду ректора ЛНУ ім. Івана Франка.

Читайте також: Винахідник, працівник Інтерполу та відомі науковці: хто може стати ректором університету Івана Франка 

Довідково

Ярослав Гарасим, народився 10 квітня 1973 в  селі Старі Богородчани на Прикарпатті. Український фольклорист, доктор філологічних наук, професор, декан філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка у 2004-2014 роках. Проректор із науково-педагогічної роботи 2014-2019 роках, професор кафедри української фольклористики. Автор близько 60 наукових праць. Проживає у Львові. 2014 року йшов на вибори до Верховної Ради з політичною партією "Народний фронт", утім не пройшов. 2019 року балотувався до парламенту від політичної партії "Голос", проте обраним не був.

Редакція Еспресо.Захід радо опублікує відповіді інших кандидатів на посаду ректора ЛНУ ім. Івана Франка, як тільки їх отримає.