Солевидобування в Буштино: панацея після втрати Артемсолі чи примарні надії

Одразу ж почався пошук альтернативних шляхів забезпечити Україну сіллю. У Дрогобичі збільшила обсяги виробництва солеварня, відкрита ще в XIII ст., а про відновлення видобування солі в Солотвино говорили навіть на конференції у швейцарському Лугано.

Буштинське родовище, якого не існує 

Остання новина стосується початку робіт у закарпатському Буштино. Пресслужба Закарпатської ОВА написала, що місцеве родовище "прийме естафету" в Артемсолі. Першу сіль тут обіцяють добути вже через 6 місяців. 

"Віктор Микита додав, що після попередніх геологічних досліджень виявили колосальний соляний пласт, котрий починається з 35 до 500 метрів", – цитує пресслужба в матеріалі голову ОВА.

Віктор Микита також розповів про кейс, який дозволить розробляти Буштинське соляне родовище та добувати до 150 тисяч тонн солі на місяць методом підземного вилуговування через бурові свердловини з поверхні землі.

Інформація від Закарпатської ОВА дуже здивувала директорку державного Українського науково-дослідного інституту соляної промисловості Ларису Босевську. Вона наголосила, що жодного Буштинського соляного родовища в держреєстрах узагалі немає. А процедура розробки нового родовища доволі складна.

"По-перше, на родовище складається геолого-економічне обґрунтування. Воно повинне базуватися на матеріалах детальної розвідки. Згодом геолого-економічне обґрунтування подається в Геологічну службу Україні, а також на розгляд у Державний комітет запасів України. ДКЗ приймає протокол нарадою: так, ми приймаємо це ГЕО, ці запаси, які тут підраховані, і ставимо це родовище на баланс. Це якщо ДКЗ бачить, що там дійсно є запаси, що становлять економічний інтерес.  

Інколи приватні компанії кажуть: ми беремо на себе відповідальність, тобто хочемо видобувати на умовах економічного ризику. Тоді ДКЗ ставить родовище на баланс"на умовах економічного ризику", вписуючи це в умови дозволу. Компанії передається дозвіл на користування надрами. Наступним кроком є розробка звіту ОВД (оцінка впливу на довкілля), яка за сьогоднішнім законодавством є обов'язковою. Цей звіт (ОВД) надається в державному реєстрі на громадське обговорення. Без позитивного висновку ОВД розробка будь-якого родовища є неможливим", – пояснює Босевська.   

Сіль і для України, і для Європи

Насправді очільник адміністрації, швидше за все, заплутався в термінах. Адже йдеться про видобуток у Тереблянському родовищі, яке розташоване в Буштинській територіальній громаді. Так пояснили Еспресо у фірмі "Катіон Інвест", що займатиметься видобутком. У першу чергу йдеться про сіль другого ґатунку, так звану технічну, якою посипатимуть дороги взимку.  

"Артемсіль зараз у важкому стані. А 100% технічної солі, яку використовували для посипки доріг, йшло саме звідти. Насправді альтернатив дуже мало, бо солі потрібно багато, а постачати її треба залізничним транспортом. Прямого сполучення з Європою немає – треба або міняти колісну пару, або перевантажувати десь у Польщі чи Угорщині. Плюс у самій Європі буде великий дефіцит солі, бо Артемсіль відправляло сіль на Європу. Тепер цієї солі немає, вони самі відчувають дефіцит, забезпечити український ринок буде досить складно логістично і фізично. Ми ж навпаки – хоча основним ринком бачимо Україну, але думаємо і про експорт в Європу, бо там цей товар у постійному дефіциті", – зазначив директор ТОВ "Катіон Інвест" Сергій Кондратьєв.

Він каже, що вирішили прийняти виклик, який виник через проблеми в ДП "Артемсіль". 

"Родовище велике, 76 гектарів. Ми вибрали західну ділянку, де сіль падає на глибину на 300 і нижче метрів, і там будемо відпрацьовувати гідротехнологічним методом (свердловини, які потрібно робити на великій глибині). Є в нас є також ділянки на ліцензійній площі, де сіль підходить до 30-го чи 40-го метру. Там можливо робити похилий ствол – це швидкий і найпростіший спосіб видобування солі, де вона підійшла до поверхні (якщо не брати до увагу відкритий метод)", – пояснює Кондратьєв.

Читайте також: Традиції, яким 2 тис. років: чи відновлять видобування солі в Солотвині і що для цього потрібно?  

Під час підготовки до початку робіт інвестори зіткнулися з кадровою проблемою.

"У нас в Україні ці свердловини були лише в Слов'янському родовищі, камери були зроблені ще в 1990-ті. Тих, хто працював саме цим методом, не було – ми збирали всіх кваліфікованих людей і це був справді серйозний виклик. Півтора року займалися саме цим, а також дозвільною документацією.   

Не лише технічна сіль, а й харчова

Але на Тереблянському родовищі видобуватимуть не лише технічну сіль.   

"З самого початку, коли ми долучились до проєкту в 2020 році, мали на меті видобуток харчової солі. Це технологічно складніше, але там більша додана вартість. Ми взагалі плануємо розробляти родовища декількома методами. Там мова про технічну сіль на 1-му етапі, 2-й етап – це харчова кам'яна сіль, 3-й – харчова вакуумна виварна сіль "екстра" та таблетована сіль. Тобто там буде як харчова сіль, так і технічна", – запевнив Сергій Кондратьєв.

Він каже, що структура родовища дуже складна – кілька метрів іде 95-відсоткова технічна сіль, далі – 4-метровий пласт 99-відсоткової харчової солі і так далі.  

"Якщо правильно підходити до родовища, якщо правильно займатися селективною вибіркою, то ми просто в якийсь певний момент переключимо виробництво з технічної солі на харчову і продовжимо відпрацьовувати певний пласт, в якому є об'єми вже харчової солі. Взагалі плануємо, що деякі обсяги харчової, кам'яної солі вже будуть у 2023 році. А далі, зі збільшенням кількості камер, зі збільшенням кількості працівників під землею, все буде виходити на серйозніший рівень. Плануємо щомісяця видобувати там до 4 тис. тонн кам'яної солі. Там буде і кам'яна сіль, і окремий цех вакуумної виварної солі "екстра", харчової і таблетованої солі, яку використовують для очищення води", – каже директор "Катіон Інвесту".
 

Де сіль, там і здоров'я

Окремим напрямком в діяльності Тереблянського родовища можуть стати туризм та оздоровлення.  

"З часом плануємо будівництво спелеоцентру, зробимо тематичні напрямки, хочемо залучити туристів. Ми будемо відпрацьовувати камери, і в нас буде технічна можливість зробити це красиво. Це така загальноприйнята практика для солевидобувної галузі", – каже Сергій Кондратьєв.

Він каже, що сама природа сприяє тому, щоб лікувати тут людей.

"Йдеться про соляні кімнати і послуги з лікування. У нас у шахті буде нормальний клімат – близько 16-18 градусів. Скажімо, в ДП "Артемсіль" доводилося підігрівати соляні кімнати. А в західних регіонах України геологічно активна зона і тут тепліше, не треба буде гріти. В нас буде комфортно перебувати і це буде дуже допомагати, скажімо, людям з астмою, також допомагає відновлюватися від ковіду", – зазначив директор.  

Чорна сіль і скептичні прогнози

Навіть якщо йдеться про Тереблянське родовище, заяви голови Закарпатської ОВА Віктора Микити про виявлення колосального соляного пласту на глибині 35-500 метрів у НДІ соляної промисловості називають дивними. Адже детальних геологічних розвідок на цій місцевості не робили з середини минулого століття.  

"По-перше, Тереблянське родовище – це не пласт. Це діапірова структура величезного розміру. Тобто вичавлена приблизно як соляний купол Солотвино, але химерної форми, вздовж глибинного, трикілометрового розлому. Тобто це величезний купол, який іде на глибину 1,5 км. Що таке 500 м, про які вони заявили? Це – глибина, до якої пораховано запаси за результатами двох детальних розвідок, які виконані в 1950-х і 1960-х роках. І оці цифри вони називають, як потужність пласту! Це зовсім непрофесійно подана інформація", – каже Лариса Босевська. 

Крім того, в Інституті соляної промисловості сумніваються в спроможності видобувати на Тереблянському родовищі сіль уже через пів року, як анонсують інвестори.

"Родовище так і залишилося повністю не вивченим, потребує дорозвідки і обов’язкових досліджень технологічних властивостей солей. Без цього розпочинати масштабні роботи зі сподіванням на отримання величезної кількості солі просто смішно. Проєкт розкриття родовища – це величезна робота, яка навіть у швидкому темпі відпрацьовується 8-9 місяців, якщо поспішати. Вони зверталися до нашого інституту за цим проєктом, обговорювали. Потім звернулися до львівського Гірхімпрому. І, як мені стало відомо, вони не робили цього проєкту. Чесно кажучи, ні через пів року, ні через рік вони ніякої солі не дадуть. Може, якісь невеличкі свердловини пробурили. Але навіть якщо так, то вони ніде не зареєстровані. І навіть сіль підняли, мені це теж відомо, і передали на хімічні дослідження. До речі, сіль – чорного забарвлення", – зазначила Босевська.  

Вона також застерігає від поспіху, зважаючи на екологічну складову.

"Сіль – це особливе середовище, розчинне та пластичне. Воно підкоряється власним законам і не вибачає помилок і відсутності професіоналізму. Будь-які експлуатаційні похибки та необґрунтовані технічні рішення призводять до надзвичайно тяжких екологічних і економічних наслідків. Власне, сусіднє Солотвино – це показовий приклад необережного техногенного поводження із солями. До речі, немає жодної інформації щодо наявності обов’язкового документа для початку видобувних робіт – ОВД (оцінка впливу на довкілля, - ред.) для розробки Тереблянського родовища і його обговорення. На жаль, безліч невирішених питань щодо родовища ставить під великий сумнів, що країна найближчим часом буде забезпечена сіллю з Тереблі", – підсумувала Босевська.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.