"Голодною" її називали через те, що цілий день перед Другим Святвечором нічого не їли – постили, а також через те, що в цей день вже не кликали святих душ. 18 січня, напередодні Святвечора, обов’язково тримається піст. До сходу першої зірки на небі віряни не вживають їжі, а лише п’ють освячену воду.
Вечеряти сідають, коли зійде перша зоря. А до того йдуть до церкви, щоби набрати свяченої води. 18 січня у всіх храмах проводиться літургія, після чого священник освячує воду. Цю подію називають Великим Водосвяттям. Вода, освячена в надвечір'я Богоявлення – "вечірня вода" – вважається цілющою і навіть святішою, ніж з Водохреща. Банки й глечики прикрашали квітами, щоб Бог захищав від напасті. Впродовж усього року освячену воду приймають натщесерце. Вважається, що вона допомагає лікувати різні хвороби і захищає людину.
Читайте також: Йорданська вода мовою фізики: українські вчені дослідили вплив молитви на структуру води
Знову, як і на Святвечір, намощують сіна на стіл під кутю і ставлять "дідуха" на покуття. Вносячи до хати сніп жита, господар віншує, окроплює кожного члена сім’ї, а тоді й худобу. Ця вода мала знищити всяку біду та зміцнити здоров’я. З пиття свяченої води часто починали вечерю.
Всі страви на святковому столі є пісними. "Голодна кутя" від іншої відрізняється тим, що приправа була самою простою: лише мед і мак.
На вечерю традиційно подаються пісні страви – кутя, узвар, пампушки, пісні голубці, смажена риба, вареники з капустою, гриби, квасолю, борщ.
Страв готували менше, ніж 6 січня, але обов’язково непарну кількість. Якщо їжа залишалася після вечері, її віддавали курям чи худобі, щоб ті були здоровими.
Голодна кутя − завершує цикл різдвяно-новорічних свят. Готують її перед Водохрещам у день церковного посту, тому знову варять зерно на воді й, взагалі, голодна кутя складається більшою мірою з крупи та меду. Але, за бажанням, ви можете додати мак, горіхи чи родзинки.
Аби зварити пісний борщ багато інгредієнтів не потрібно. буряк, білі сушені гриби, морква, цибуля, квасоля. сіль і перець на смак.
Для вушок: півтори склянки пшеничного борошна; пів склянки води; 2 столові ложки олії; гриби сушені – 300 г; цибуля; сіль, перець до свого смаку.
Рецепт пісного борщу
Всі овочі нарізати соломкою і протушкувати. Відварити білі гриби. У відвар з грибів додати тушковані овочі і квасолю. Варити до готовності. Додайте сіль та перець на смак.
Рецепт вушок
Замісіть тісто, як на вареники. Для начинки потрібні сушені гриби.Спершу їх потрібно замочити у воді й відварити.
Злегка підсмажте цибулю. Варені гриби відцідити, дрібно поріжте і додайте в цибулю, трішки обсмажте. Тісто розкачайте на маленькі кружечки, покладіть начинку з грибів і зліпіть, щоб вийшли "трикутнички". Вони будуть нагадувати звичайні пельмені. Варити у підсоленій воді протягом хвилини.
Для пісних голубців знадобиться – білокачанна капуста, рис – 150 г; морква; цибуля; гриби (сушені або свіжі) – 100 г, зубчик часнику, сіль, перець до свого смаку.
Рецепт пісних голубців:
Відваріть рис до готовності. Всі овочі почистьте та наріжте на кубики. Гриби добре промийте та відваріть (якщо це сушені гриби – дайте їм попередньо настоятись). Викладіть на гарячу пательню овочі та обсмажте їх до готовності. Додайте гриби, рис та дрібно нарізаний часник. Посоліть та поперчіть до свого смаку.
Зніміть з капусти листя та пропарте їх в окропі по 1 хвилині.Викладайте на кожен лист капусти 1-2 столові ложки начинки та загорніть. Викладіть голубці у глибоку каструлю, залийте розчином із томатною пастою. Поставте голубці тушити на слабкому вогні до готовності – це приблизно 15-20 хвилин. За бажанням подавайте голубці з підсмаженою цибулею.
Читайте також: Напередодні Щедрого вечора Львів знову заговорив про "Різдвяну містерію"
На Другий Святвечір лунають щедрівки й виконують деякі обряди зі Святвечора перед Різдвом.
Після завершення вечері колись був поширений звичай розстрілювали кутю з рушниць або "проганяти" її за допомогою іншого ритуального шуму. Запорозькі козаки подекуди після Другого святвечора стріляли з гармат та іншої зброї.
Уже геть ввечері, як стемніє, виносили з хати "дідуха", несли його на вигін або в садок і палили: пускали на "теплий дух". Це – символічне палення зими, щоби "покинути кожух" та накликати весну.
На Галичині "Голодну кутю" зазвичай називають Щедрим вечором. Щедрувати ходять здебільшого дівчата. Інколи – навпаки. Дівчата сидять вдома і чекають на щедрівників-хлопців. А хлопці щедрувати йдуть лише під вікно тієї хати, де є доросла дівчина.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку