"Еспресо.Захід" розповість про життя, політичну діяльність та радикальні погляди Ірини Фаріон.
Ірина Фаріон народилася у 1964 році у Львові. Батько працював сантехніком на Львівському заводі газової апаратури, а мати – вчителькою у с. Лінині Старосамбірського району Львівської області, згодом понад 40 років – завідувачкою читального залу і відділу комплектування у Львівській обласній юнацькій бібліотеці.
У 70-х роках Ірина Фаріон навчалася у Львівській середній школі № 75. Цікаво, що по закінченню школи у 1981 році, вона рік працювала бібліотекарем. Поступила у 1982 році в Львівський державний університет ім. Івана Франка на філологічний факультет, який закінчила у 1987 році з відзнакою.
Вже зі студентських років Ірина Фаріон була зацікавлена у здобуті наукових ступенів та продовженні своєї наукової роботи. З 1986 по 1991 вона працювала лаборантом катедри загального мовознавства Львівського державного університету ім. Івана Франка. Так почалася її праця у ролі викладачки. В 1990-1995 рр. погодинно працювала викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва (нині – Львівська національна академія мистецтв).
У 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII — поч. XIX ст. (прізвищеві назви)" і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Через 19 років у 2015 р. вона захистила докторську дисертацію на тему "Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV—XVII ст."
Найдовша працювала викладачкою української мови у Національному університеті "Львівська політехніка" – з 1991 по 2023 роки, поки її не звільнили із масштабом всеукраїнського рівня.
Фаріон є лауреаткою великої кількості різноманітних відзнак, зокрема: Міжнародна премія Ліги українських меценатів ім. Олекси Гірника за національно-патріотичне виховання молоді, премія ім. Івана Огієнка, Всеукраїнська премія ім. Бориса Грінченка тощо.
Попри одруження, а згодом і розлучення з чоловіком, Ірина Фаріон залишила прізвище свого батька. Має дорослу доньку Софію Семчишин. Є бабусею двох онуків.
Відомо, що в останні роки радянської влади Ірина Фаріон була членкинею КПРС. З березня 1987 року Ірина Фаріон стала кандидатом у члени, а з квітня 1988 до 1989 — була членом КПРС.
Хоч вчена це заперечувала, проте у 2013 році журналісти знайшли у Державному архіві Львівської області документи, які підтвердили цей факт її біографії. Мовознавиця відмовилася його коментувати та відповіла, що "Орлиця не звітує перед гієнами". З того часу до неї причепилося славнозвісне прізвисько "орлиця".
Фото: Ірина Фаріон
У сорокарічному віці Ірина Фаріон активно зайнялася політикою. У 2005 році стала членкинею ВО "Свобода", а вже через рік – депутаткою Львівської обласної ради від цієї партії.
У травні 2010 року на сесії Львівської обласної ради звернулася до освітян, студентів, школярів та їх батьків із закликом "бойкотувати та не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежности — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять". Звернулася із відкритим листом до новообраного президента України Віктора Януковича з приводу загроз державному статусові української мови.
На сесії Львівської облради у лютому 2011 року виступила з проєктом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, який, на її думку, "фатально помилився з місцем проживання і свого історичного буття".
У 2012 році її обрали до Верховної Ради 7-го скликання. Тоді ж Фаріон очолила підкомітет парламенту з питань вищої освіти Комітету з питань науки та освіти. Була депутаткою до 27 листопада 2014 року. У період роботи у ВР вона відзначилася рядом заяв. Однією з найбільш відомих стала її оцінка знання української мови Миколою Азаровим – очільником уряду часів Януковича. Тоді вона заявила, що "мову не знають або ті, хто політично упереджені, або розумово відсталі".
Загалом, свою популярність Ірина Фаріон здобула саме завдяки заявам про мову. Зокрема, що потрібно "бити в щелепу кожному москворотому" та, що є "причинно-наслідкові зв’язки" між російськими злочинами в Україні та тим, як голосували місцеві жителі на виборах і якою мовою розмовляли.
Попри різні провокативні заяви, Ірина Фаріон також активно займалася і досі займається створенням популярних просвітницьких проєктів, де розповідає про історію й культуру українців.
Зокрема, можна згадати культурологічний проєкт "Велич особистості" (2013–2019) на парламентському телеканалі "Рада" з метою популяризації знань про знакові постаті української історії, культури, політики – за період проєкту створено 160 програм З метою висвітлення життя видатних українців заснувала й стала автором телевізійного проєкту "Ген українців" (2019–2023) на львівському телеканалі "НТА".
Останнім часом Ірина Фаріон активно веде свій ютуб-канал (283 тис. підписників), де аналізує поточну військово-політичну ситуацію в країні.
Завдяки своїм відвертим заявам та ультранаціоналістичним переконанням, Ірина Фаріон здобула собі як чимало прихильників, так і критиків.
"Це доля усіх виняткових особистостей. Мені якось про себе не дуже личить говорити, але, зазвичай, яскраві особистості поляризують суспільство. Це добре, бо саме поляризація дає нову енергію і народжує нову якість. Це принцип батарейки. Плюс і мінус. Батарейка працюватиме, якщо будуть протилежні заряди. Це не лише закони фізики – це закони розвитку людського духу і людської ментальности. Українська ментальність і досі колонізована. Тому логічно, що в українському суспільстві є певна кількість людей, які з огляду на свою внутрішню меншовартісність або національну недорозвиненість, ненавидять сильних особистостей з цілісною, переможною й україноцентричною картиною світу. Кожен обирає подібного до себе, тому їхня ненависть мене стимулює не менше, як підтримка вільних і сильних українців", - каже Фаріон про хейтерів.
Тож, якими були найтоповіші скандали з Іриною Фаріон.
У 2010 році мовознавиця заявила про проблему зросійщення форми українських імен на кшталт "Міша" та "Ліза": "…Ніколи не називайте Марічку "Маша", бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою". Відео з цими словами сказаними у навчальному закладі отримало поширення та спричинило резонанс у ЗМІ. Тоді російська пропаганда заявила, що "українські націоналісти забороняють дітям "москальські" імена". Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови. Натомість на захист однопартійця виступив голова партії "Свобода" Олег Тягнибок.
У 2017 році в прямому етері телеканалу "112" виник конфлікт із журналістом Дмитром Гордоном щодо української мови. Гордон припустив, що Фаріон є агентом ФСБ Росії, й запропонував їй пройти поліграф-тестування. Згодом мовознавиця таки пройшла детектор брехні, щоб доказати, що не працює на спецслужби Росії.
У 2019 році Фаріон заявила, що російськомовне населення Сходу України є "авторами війни", оскільки якби "не було би отих москворотих, не мав би кого Путін захищати".
Та найбільше "слави" Фаріон принесло інтерв’ю з Яніною Соколовою у листопаді 2023 року. Мовознавиця заявила, що "не існує російськомовного населення, є українці, а є кацапи". На зустрічне запитання щодо російськомовних військових, зокрема бійців "Азову", розкритикувала їх та назвала це порушенням статті закону "Про Збройні сили України". Також вона сказала, що не може вважати російськомовних військових українцями:
"Я не можу назвати їх українцями. Якщо вони не говорять українською мовою — то нехай себе назвуть "рускімі". Що їм заважає? Чому вони такі очманілі? Вони такі великі патріоти — покажи свій патріотизм, вивчи мову Тараса Григоровича Шевченка. … Ну шо це за бздура — воювати в українській армії і говорити російською мовою?"
Фото: Суспільне Львів
Після цього, як то кажуть, "понеслося". Лише лінивий не обговорював ці слова Фаріон. Велика частина населення розкритикувала мовознавицю через таку радикальну позицію, яка розпалює внутрішню ворожнечу в часи війни за незалежність України. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець звернувся до поліції, СБУ та Нацради з питань телебачення і радіомовлення щодо дискримінації.
Студенти Львівської політехніки почали виходити на мітинги й закликати керівництво закладу звільнити професорку. Масла у вогонь додала історія з листом із підтримкою від студента з Криму Максима Глєбова. Фаріон виклала скриншот його листа, не приховавши особисті дані хлопця. Пізніше окупанти заявили, що затримали хлопця та виклали відео з ним, де він "вибачається". Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наголосив, що поширення персональних даних в умовах війни несе загрозу життя і свободи. Він знову звернувся до Служби безпеки України. СБУ таки відкрило справу.
У підсумку в кінці листопада Ірину Фаріон звільнили з Львівської політехніки, хоча колектив катедри української мови Львівської політехніки виступив проти цього. Мовознавиця звернулася до суду і досі намагається повернути собі роботу.
Читайте також: У Львівській політехніці після звільнення Ірини Фаріон на кафедрі української мови не залишилось жодного професора"Це не "скандал" – це біснування чортів, що показали безпрецедентну паніку перед незламністю Фаріон і її популярністю. Для мене все змінилося тільки на позитив. Зросла величезна кількість підтримки і мобілізованість суспільства навколо правди і національної ідеї", - прокоментувала Фаріон ці події.