Що означає законопроєкт про відновлення ДПА і чи вплине він на ЗНО

Верховна Рада в першому читанні проголосувала за законопроєкт, згідно з яким ДПА буде відновлена. Цей закон передбачає, що обов'язковими предметами ДПА стануть не лише українська мова та математика, а й історія України та іноземна мова.

"Якщо законопроєкт ухвалять в цілому, повноцінну ДПА у школах відновлять уже з 2024 року, й іспит з історії України буде її невід’ємною складовою", – наголосив народний депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович.

"Еспресо.Захід" вирішив з'ясувати, що зміниться, якщо повернуть ДПА, та коли насправді ці зміни відчують на собі учні й учителі.

Атестація мобілізує учнів

У Центрі оцінювання якості освіти до депутатських ініціатив ставляться позитивно. Директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк вважає, що завдяки відновленню ДПА діти почнуть наполегливіше вчитися.

"Державна підсумкова атестація – це підсумок навчання. Після завершення 9 класу учні отримують неповну середню освіту. Знаючи про те, що буде ДПА, діти готувалися, розуміли, що мають знати певні предмети. Там не було визначено чітко, що це саме історія чи іноземна, але було зазначено, що має бути чотири предмети. Українська мова та математика вже проведені як обов'язкові через закон. А далі – 4 предмети на вибір, бо не можна без біології, хімії, фізики", – зазначила Середяк.

Вона вважає, що ухвалення закону в цілому стимулюватиме дітей, оскільки події останніх років погано відобразилися на шкільній освіті. 

"Попри складні умови й надзвичайне навантаження – коронавірус і війну, діти й учителі розслабились. Тоді як атестація є певним показником і стимуляцією. Я вважаю, що проведення ДПА мобілізувало б школярів до навчання", – наголосила освітянка. 

До паперових тестувань навряд чи повернуться

У Центрі оцінювання якості освіти розповідають, що державну підсумкову атестацію в 9 класі точно проводитимуть на рівні школи. Як буде з 11-класниками, наразі не прогнозують.

"Зараз от національний мультипредметний тест (НМТ) є частиною вступної кампанії. А чи вони зроблять ДПА разом із НМТ, я не готова відповісти. Можливо, буде ДПА в школі, а НМТ у нас, а можливо, їх об'єднають", – пояснює Лариса Середяк. 

Зауважимо, раніше ДПА і ЗНО проводили разом. 

"На паперових носіях писали ЗНО, і воно було водночас атестацією. От, наприклад, з історії України. Для вступу були питання по всьому курсу історії України, а на ДПА – 20-21 століття. Тобто частина зошита була відділена і були лише питання по всій історії від давніх часів, а далі з середини зошита – 20-21 століття. Так само було і з математикою. Спершу були складні питання, які розглядали лише для вступу, а на ДПА їх вилучали", – розповідає освітянка. 

Відновити старий варіант, імовірно, не зможуть.

"Так було на паперових носіях. Але, мабуть, ми не повернемося до них, бо це дуже великі гроші: друк, доставка, охорона і так далі. Тому, гадаю, українські центри й Міністерство освіти і науки думатимуть, якщо справді буде прийнятий такий закон, як це зробити через комп'ютерні програми. Ймовірно, що ДПА і ЗНО знову об'єднають, але вже без паперових носіїв", – каже директорка Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Історію здаватимуть ще не скоро

Попри те, що депутати проголосували за історію України, як обов'язковий предмет на атестації, це рішення в життя втілять не відразу. 

"Звісно, що цього навчального року вже жодних змін не буде. Діти просто складають мультипредметний тест. Я вам скажу більше, в законі про освіту написано, що при введенні нових предметів обов'язковими (як-от була введена математика другим обов'язковим) діти повинні знати про це за два роки. Для прикладу, якби історію України прийняли обов'язковим предметом, як говорили про це багато на початку року, то вона стала б обов'язковою у 2025-му. Так написано в законі. Діти мають бути попереджені за два роки. Тож про цей рік і мови нема", – наголосила Лариса Середяк.

"Зрештою, ми йдемо до профільної школи і згодом в Україні буде так, як у всій Європі. Тільки ті, хто має певний рівень знань, підуть у 10 і 11 клас. А далі буде розвинена мережа системи профтехосвіти. І ті діти, які наберуть меншу кількість балів, мають здобувати середню освіту паралельно з отриманням професійно-технічної. Робочі руки нам дуже потрібні", – підсумувала Середяк.