"Еспресо.Захід" підготував для вас підбірку українських колядок, щоб у період свят вони були присутні у кожній домівці.
Українська колядка, яка написана Остапом Нижанківським, священником та композитором. В основі сюжету – народження Ісуса Христа у Вифлеємі.
Бог ся рождає, хто ж Го може знати!
Ісус Му ім’я, Марія Му Мати!
Приспів:
Тут Ангели чудяться,
Рожденного бояться,
А віл стоїть, трясеться,
Осел смутно пасеться.
Пастиріє клячуть,
В плоти Бога бачуть,
Тут же, тут же,
Тут же, тут же, тут!
Марія Му Мати прекрасно співає,
І хор Ангельський їй допомагає!
Йосиф старенький колише Дитятко:
– Люляй же, люляй, мале Отрочатко!
Три славні царі к вертепу приходять,
Ладан і смирну, золото приносять.
А пастиріє к Ньому прибігають,
І яко Царя своєго вітають.
І ми днесь вірно к Ньому прибігаймо,
Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.
Читайте також: Львів’ян запрошують на Різдво в Шевченківському гаю
Колядка розповідає про Діву Марію, яка просилась переночувати перед народженням свого дитяти.
Пречиста Діва по світу ходила,
Прийшла до багача (2), на ніч ся просила.
"Пане господарю, переночуй мене,
Бо темная нічка (2) находить на мене".
А той пан господар не хтів ночувати,
Сказав своїм слугам (2) собаками гнати.
А тії собаки Марію впізнали,
Перед Матір Божов (2) на коліна впали.
Пречиста Діва по світу ходила.
Прийшла до бідного (2) на ніч ся просила:
"Пане господарю, переночуй мене,
Бо темная нічка (2) находить на мене".
"Ой, рад би я тебе переночувати,
Тільки я не маю (2) вечероньки дати"
"Не треба, не треба вечероньки тої,
Тільки пусти ж мене (2) до стаєньки свої".
Чи то сонце сходить, чи місяць заходить?
То Пречиста Діва (2) свого Сина родить.
"Вставай, жінко, вставай. Доки будеш спала?
Вже наша стаєнка (2) світом засіяла".
Ця колядка притаманна Східному Поділлі. Часто слова до цієї коляди змінюються відповідно до місцевості.
Пресвятая Діва церкву збудувала.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
І з трьома верхами, і з трьома вікнами.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
А в перше віконце світить ясне сонце.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
А в друге віконце світить ясен місяць.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
А в третє віконце світять ясні зорі.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
Янголи співають, Христа прославляють.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
А ми теж співаєм, Христа прославляєм.
Радуйся!
Радуйся небо, земля веселися,
Христос народився! (2)
Цю народну колядку найчастіше виконують на Водохреща, тобто після другого Святвечора.
Ой, на річці на Йордані
Золотий хрест вишиваний.
Злетілися Ангелоньки,
Взяли Христа на крилоньки,
Понесли Го до церковці,
Поставили на престолці.
Взяли в книгах та й читати,
Яке би Му ім'я дати.
Дали ім'я: "Святий Петро", -
Мати Божа не злюбила.
Від престолу відступила.
Дали ім'я: "Ісус Христос", -
Мати Божа полюбила.
До престолу приступила!
Веселіться всії люди.
Хай між вами Христос буде!
Читайте також: Що їдять на Різдво в різних країнах світу
Колядка записана на Миколаївщині, в Степовому, у рамках міжнародного культурного проєкту "Поліфонія" у співробітництві Угорщини, України та Франції. Головне завдання проєкту – закарбувати останні живі пісенні традиції та донести українську культурну спадщину до сучасного світового контексту.
Чи чули, браття, такую новину:
Ірод завзявся на Божу дитину,
Ірод завзявся на Божу дитин[у].
Божая Мати про цеє все знала,
Із Сусом Христом в чужий край тікала,
Із Сусом Христом в чужий край тікал[а].
Ой, ішли вони, буйний вітер віяв,
Там пан-господар пшениченьку сіяв,
Там пан-господар пшениченьку сі[яв].
— Помагай, Боже, орати-сіяти,
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Сьогодні сієш, завтра будеш жа[ти].
Сьогодні сієш, завтра будеш жати,
Прошу не зрадить Божого Дитяти,
Прошу не зрадить Божого Дитят[и].
— Ой, ідіте ви, лугами-берегами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вами,
Я не зраджу вас, хай Бог буде з вам[и].
Божая Мати з поля не ступила,
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а],
Пшениця зийшла, зийшла, землю вкрил[а].
Божая Мати на стежку не стала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впала,
Пшениця зросла, зросла, під серп впал[а].
— Ой, чудо-диво, — пан-господар каже.
Там битим шляхом іде військо враже,
Там битим шляхом іде військо вра[же].
— Помагай, Боже, цю пшеницю жати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мати,
Чи не йшла сюдой з Дитиною Мат[и]?
— Ой ішла-ішла, буйний вітер віяв,
Як я тут орав, пшениченьку сіяв,
Як я тут орав, пшениченьку сі[яв].
Злютився Ірод та й став лютувати,
Він своїх вояк назад повертати,
Він своїх вояк назад повертат[и].
Тоді до Мами мовила Дитина:
— Буде щаслива вся наша Вкраїна,
Буде щаслива вся наша Вкраїна.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.