Щедрий вечір і свято Маланки: як в українській традиції відзначають переддень нового року

"Еспресо.Захід" розповість більше про традиції дня.

У надвечір'я Нового року у церквах відбуваються урочисті богослужіння, щоб подякувати Богові за прожитий рік і попросити здоров’я й інші ласки на наступний. Як і на Святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі називають Щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка. 

Після вечері існував звичай "водити Маланку". У деяких регіонах України він зберігся і до нині. Зокрема, на Буковині це досі популярне дійство. 

Читайте також: Ярина Коваль. Буковина – не Бразилія. Але й Бразилія – не Буковина

Ким була свята Меланія

31 грудня церква відзначає пам'ять Преподобної Меланії, що жила в 4-5 ст. Меланія – внучка міського префекта Риму, походила зі знатного роду, народилася в християнській родині. Батьки проти волі Меланії видали її заміж за знатного юнака Пініана. Сім'я дала обітницю жити в непорочності і покинула Рим.

Пініан і Меланія почали відвідувати хворих, приймати подорожніх, щедро допомагати бідним, старцям і монастирям, купуючи для них землі в Месопотамії, Сирії, Єгипті, Палестині. На їх кошти було збудовано багато храмів і лікарень. Свята переписувала священні книги і роздавала їх бідним. 

Також свята Меланія сама зшила власяницю і носила її, не знімаючи. Після подорожі в Єрусалим та Єгипет, де свята відвідала багатьох отців-пустельників, свята Меланія поселилась на горі Єлеонській у самотній келії. Помалу біля келії виник монастир, де зібралось близько 90 дівиць.

Меланія приймала усіх, хто звертався до неї. За молитвами блаженної сталось багато чудес. Почувши наближення смерті, свята оголосила про це сестрам, причастилась і 31 грудня 439 року спокійно віддала свою душу Господу.

фото: РІСУ

Читайте також: Найочікуваніші свята 2025 року: церковний календар на грудень

Маланка, або Щедрий вечір: традиції дня

У 21 сторіччі святкування Маланки в автентичному вигляді збереглося переважно в селах Галичини, Буковини та Поділля.

Маланка – фольклорний образ та свято, традиції якого можуть відрізнятися залежно не лише від регіону, але й від "кута" села. Під час святкування люди переодягаються в різних персонажів, ходять від хати до хати, сповіщаючи про прихід нового року та бажаючи господарям гараздів. 

Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. Маланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про подальші урочистості та справити гостини, які в народі так і називають – гостини Маланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об'єдналися у свято Маланки.

Серед персонажів карнавалу трапляються Дід і Баба, Циганка і Циган, Ведмідь та Смерть. Але залежно від регіону склад змінюється. Іноді зустрічаються лікар, вершники та чорти, яких церква у Красноїльську заборонила. 

А вже на світанку 1 січня, на свято Василя, в Україні починають посівати зерном. В народі вважалося, що посівання приносять добробут, щастя та великий урожай на весь рік. За народним віруванням, посівати можуть лише хлопці, оскільки вважалося, що дівчата щастя не приносять.

• Додамо, що у грудні 2023 року традицію Щедрого вечора в Україні внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.