Роковини масових розстрілів у Бабиному Яру: триває конфлікт довкола трагедії

Місце трагедії єврейського народу

План реконструкції Києва 1936-1940 років передбачав створення на території Бабиного Яру парку. А в листопаді 1940 року виконком Київради ухвалив рішення затвердити територію урочища як місце будівництва лижної бази і трампліна. Втіленню планів завадила війна. 19 вересня 1941 року радянські війська вийшли з Києва, до міста увійшли німці.

24 вересня радянські диверсанти організували вибухи будинків на київській Цитаделі та на Хрещатику. Це стало формальним приводом для переслідування євреїв. Зондеркоманда захопила дев'ятьох провідних рабинів міста і наказала їм зробити оголошення: "Після санітарної обробки всі євреї й їхні діти, як елітна нація, будуть переправлені в безпечні місця…"

27-28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: "Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний".

Натовпи людей, які рухалися з різних районів міста, зливалися в один потік на вулиці Мельникова. У її кінці, біля протитанкового рову, загородженого "їжаками", стояла "застава". Почергово від натовпу відділяли 30-40 осіб і під конвоєм вели "реєструватися". У людей відбирали всі документи та цінності. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипі виводили до краю яру, де сидів кулеметник. 

 За даними історика Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90-100 тисяч людей, з них приблизно 65-70 тисяч євреїв.

Кого ще розстрілювали в Бабиному Яру

Перший розстріл відбувся ще 27 вересня 1941 року. Тоді було розстріляно 752 пацієнтів психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру. Точне місце розстрілу невідоме.

Щодо українських націоналістів, то в 1941-1943 роках у Бабиному Яру розстріляли 621 члена ОУН. Серед них – відома українська поетеса Олена Теліга разом із чоловіком Михайлом.

Другий етап масових розстрілів припадає на кінець зими 1942-го – середину серпня 1943 року.  Тоді здебільшого розстрілювали підпільників і партизан: як комуністів, так і українських націоналістів.

У 1943 році тіла починають спалювати. За один раз спалювали до 2000 тіл.

Відзначення роковин трагедії

Ще в червні керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак наголошував на серйозному масштабі вшанування 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

"Для нас є дуже важливим, що після 80 років з того часу, як сталася ця жахлива трагедія, ми дійсно почали будувати Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", перша черга якого буде відкрита вже в цьому році", – наголосив Андрій Єрмак.

Утім український політик, історик та ексдиректор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що нинішня влада спекулює на дражливому питанні і підіграє російським інтересам. 

"Тема трагедії Бабиного Яру є надзвичайно важлива для України як держави й українського народу. Головним інструментом меморіалізації цієї теми якраз мали б бути державні інституції. Ще в часи Віктора Ющенка було створено національний заповідник "Бабин Яр". У часи, коли я очолював УІНП, ми спільно з інститутом створили робочу групу, яка напрацювала державну концепцію меморіалізації Бабиного Яру. Я впевнений, що саме цю концепцію, створену українськими експертами, мали би втілювати в життя.

Натомість є паралельний проєкт, який фінансується російськими олігархами. І найбільш прикро, що президент і міністр культури замість того, щоб підтримати державний проєкт, підтримують російський проєкт меморіалізації.  Очевидно, що це робиться не для вшанування жертв Бабиного Яру, а для дискредитації України перед світом", – розповів у коментарі для "Еспресо.Захід" Володимир В’ятрович. 

Причини конфлікту довкола Меморіалу

У березні 2007 року на території Бабиного Яру було створено історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", 2010 року він отримав статус Національного.

Проєктом будівництва Меморіального комплексу пам'яті жертв Бабиного Яру передбачена побудова Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру; Алеї праведників; Каплиці розстріляних священнослужителів і киян, Каплиці-музею пам'яті розстріляних учасників опору; лапідарію, відтворення фрагменту яру та спорудження стіни пам'яті та ін.

Однак у вересні 2016 року російські олігархи Фрідман, Хан і Фукс ініціювали створення приватного Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ). Цей проєкт викликав суттєві застереження у представників наукової спільноти та єврейської громади України через неприйнятну антиукраїнську ідеологію меморіалу.

Дисидент, учасник ініціативної групи "Першого грудня", співпрезидент Ваад України Йосиф Зісельс називав МЦГБЯ "троянським конем" російського президента Володимира Путіна, з допомогою якого він збирається нав'язувати світові російський антиукраїнський наратив про українців, що є антисемітами, фашистами та нацистами.

"Ми бачимо російський наратив – "побєдобєсіє", яким марить Путін останні 15 років. Нам "всовують" те, що вже не притаманно українському погляду на історію – "совєцький народ", якого вже 30 років немає. У російському наративі, який можна прочитати на сайті цього проєкту меморіалу Голокосту "Бабин Яр", можна побачити абсурдні для українського погляду речі. Наприклад, що Бабин яр є центром Голокосту взагалі. Не нацистська Німеччина, а саме Бабин Яр і Київ! Цей абсурд нав'язується нам, бо так їм зручно провести до нас у тил гібридну війну і перемогти на фронті пам'яті", – наголошував Зісельс.

Володимир В’ятрович навіть присвятив цій темі окремий розділ у своїй новій книзі "Нотатки з кухні "переписування історії".

"Я вважаю, що ситуація дуже небезпечна. І дуже неправильно, що держава підігрує російським олігархам, зокрема тим які перебувають у підсанкційних списках.

Таким чином цю дражливу тему, яка мала б об'єднувати українців, перетворюють на предмет політичних дискусій і суперечок. Прикро, що так відбувається, але я гадаю, що громадськість має контролювати цю ситуацію і вимагати все-таки від держави, щоб цією темою займалась Українська держава, а не ті, які представляють державу-агресора.

Нам потрібно в черговий раз інформаційно нагадати українцям про те, чим був Бабин Яр і його трагедію. Тому також братиму участь у телемарафоні, доносячи інформацію про те, як найкраще вшановувати жертв Яру", – підсумував В'ятрович. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.