Рік після виборів у Львові: Садового позбавили безконтрольної влади, але він зберіг ключовий вплив

Про виборчі перипетії, віднайдений баланс, старі центри впливу та політичні перспективи амбітного міського голови Львова в коментарях для "Еспресо.Захід" політичні експерти:

Довший час робота відбувалась під впливом виборчої кампанії, але це швидко переросли

Тарас Радь, координатор спостереження за виборами у Львівській області від "ГО ОПОРА". Що далі від виборів, то конструктивнішою є робота ЛМР. Адже останні пів року попереднього скликання і це скликання на початку були дуже складними. Можна спрогнозувати, що наступна виборча кампанія буде ще складнішою і може сильно розколоти громаду міста.

Та хочу наголосити, що після певного періоду "притирання" з депутатським корпусом міський голова почувається доволі впевнено. Він має реальні повноваження, але для цього мусить досягати компромісу. Принцип стримування та противаг загалом корисний для міста і роботи міської ради. Тож можна констатувати, що це скликання є достатньо продуктивним.

Микола Бучин, представник "Комітету виборців України" у Львівській області. У період виборчої кампанії було закладено чимало конфліктних моментів, що могли стати "каменем спотикання" в роботі ради на майбутнє, але, на щастя, так не сталося. На початках роботи ради відбувалися жорсткі протистояння і через повноваження, і через склад виконкому, і через секретаріат ради. Андрій Садовий боровся за своє місце в системі координат після виборів. Це все могло затягнутися надовго і зіпсувати конструктив у роботі ради. Але, на щастя, так не сталося, після всіх змін рада стала кращою і почала плідно працювати. З'явилось більше контролю, більше прозорості, більше балансу повноважень – це однозначно позитивно.

Олександр Антонюк, політичний експерт. Сам Андрій Садовий уже й не дуже хотів іти на ці вибори, але по-перше, не мав розкрученого наступника, натомість отримав сильного конкурента в особі Олега Синютки. А по-друге, не мав плацдарму, куди переміститися замість кабінету мера Львова. Тому як меру, як лідеру європейського міста, йому комфортно тут у Львові.

В сесійній залі відбулося зменшення "узурпації" влади Андрія Садового

Микола Бучин. На відміну від минулого скликання, де була більшість, контрольована Андрієм Садовим і чимало рішень він міг проводити без жодних консультацій, лише на власний розсуд, зараз такого вже немає.

Однозначно пішла на користь нова модель розмежування влади, коли чимало повноважень, які в попередні роки були сконцентровані в руках виконавчих органів та виконкому зокрема, були збалансовані і почався їх контроль з боку депутатського корпусу.

Адже ми пам'ятаємо як приймався бюджет на цей рік, коли не обійшлося без шантажу з боку Андрія Садового: він обіцяв колапс у разі, якщо депутати нашвидкоруч не проголосують його версію документу. Але такого не сталося. Навпаки, коли спочатку прийняли основні статті, а потім збалансували документ у цілому – це лише покращило життя міста.

Після виборів у місті залишилися ті самі центри впливу, що й раніше

Тарас Радь. Зараз дуже чітко помітно, що рішення приймаються кулуарно, тобто спочатку їх обговорюють у вузькому колі, а вже тоді виносять у сесійну залу. І погоджують не лише по фракціях, а й серед головних груп інтересів. І це супроводжує негативні наслідки, адже зменшується якість дискусії у сесійній залі, бо питання виносяться вже погоджені. Голосують за одне питання взамін за інше.

Адже у місті так склалось, що в усіх фракцій немає ідеологічних розбіжностей. Вони всі працюють на одному електоральному полі і їхні програми дуже схожі. Тому всі протистояння у сесійній залі не стільки ідеологічні, скільки корпоративні, тобто підпорядковані групам впливу. Боротьба за їхні інтереси породжує певне протистояння, яке вже потім накладається на міжфракційні відносини.

Цікаво, що багато депутатів цього скликання прийшли ті ж, що й у минулих. Відтак, вони добре знайомі і з міським головою, і між собою. Перед виборами вони відкрито виклали карти на стіл і після цього сіли за стіл переговорів і почали домовлятися. Такий стан справ, безумовно, не подобається меру, бо він хотів би і надалі одноосібно керувати містом і приймати рішення.

Олександр Антонюк. Хочу наголосити на тому, що й у політичному, й у бюджетному протистоянні у ЛМР, як і в будь-якій раді в Україні, велике значення мала не лише партійна приналежність, але й сфери впливу з боку ключових осіб.

На мою думку, в ЛМР мало що змінилось за цієї каденції. Андрій Садовий працює "по накатаній системі", ключові особи також залишились тими ж, єдине, що в нього зараз більше викликів. Вони стосуються як політики, тобто наявність опозиційної коаліції у міській раді, так і економіки – мінімальний бюджет, пандемія, а тепер ще й енергетична криза.

Депутати перестали бути сліпими виконавцями волі мера …

Микола Бучин. Депутати стали значно більш активними. Не сліпими виконавцями рішень виконавчих органів, а й самі чимало пропонують. Зокрема йдеться і про депутатські запити. Обранці намагаються ними виявити певні речі, вплинути на хід їх виконання, поправити ситуацію. За минулий рік їх було всього 120, а за цей вже більше 260. І це також позитивно впливає на певний баланс сил у ЛМР. І ще цікаво, депутати добились майже повного виконання всіх запитів та протокольних доручень з боку виконавчих органів, тобто очевидно, що цей метод дієвий.

Аналізуючи роботу депутатів, треба наголосити, що вони належним чином проводили комунікацію з виборцями. Тобто зустрічі відбувались регулярно, приймальні працювали – навіть в умовах пандемії. Це також позитивний момент.

… і почали тиснути на больові точки Андрія Садового

Тарас Радь. Основна форма впливу мера на депутатів і навпаки – це бюджетні питання. І це добре. Адже минулого скликання Садовий самовільно контролював ці питання, а тепер і більшість у раді, і в бюджетному комітеті – підконтрольні депутатам і він мусить зважати на них та зважувати інтереси.

Фактично бюджетні питання і стали найболючішим для мера. Також довелося йти на компроміси щодо структури міської влади. Міський голова сформував вертикаль під себе при минулих скликаннях, а тут довелося змінювати її.

Болючим для мера є питання дозволу на запозичення для ЛКП. Міські підприємства не можуть обійтися без них, і депутати використовують це для впливу на Садового. Ще однією больовою точкою є питання залучення лізингових коштів, які активно використовувалися раніше, цього року фактично цей механізм залишили тільки для медичних закупівель.

Олександр Антонюк. У цьому скликанні Садовому довелося йти на компроміси і політичні уступки в ЛМР. Це і в розподілі повноважень, і у впливі виконкому, і в структурі влади у місті та сесійній залі. Але, слід відзначити, він зберіг контроль над містом у своїх руках.

Також додам, що це не найскладніше для нього скликання у міській раді. Звісно ж, найкомфортніше йому було за минулої каденції, але, згадаймо, як важко йому довелось працювати, коли він не мав своєї фракції і голосу з трибуни, коли доводилось домовлятись чи не особисто з кожним депутатом. Зараз такого немає, адже розклад сил у цій раді зрозумілий для нього і сфери впливу фактично не змінились – йому довелось лише піти на певний перерозподіл впливу, і далі почалась конструктивна робота.

Наголошу на тому, що поки альтернативи у Львові Андрію Садовому немає, хіба б певні конкуренти зробили суттєві висновки з попередньої кампанії – та це мало реально. Скажу таку суб'єктивну думку: якби Садовий зараз не очолив Львів, то це точно не було б позитивно для міста. Це дає певний баланс у міській владі, взаємний контроль, який іде на користь громаді.

Андрій Садовий засидівся у місцевій політиці, але поки що не знаходить для себе місця в центральній

Микола Бучин. Щодо постаті Андрія Садового поза контекстом ЛМР, то він зараз зайняв вичікувальну позицію. Він, як досвідчений політик навіть у загальноукраїнському масштабі, розуміє, що відбувається падіння рейтингів влади і треба вичекати, як зміниться ситуація. Хоча він і не такий агресивний стосовно центральної влади, як був за попереднього президента. Звісно, він тоді мав інші політичні амбіції, але й зараз вони є. І він точно чекає, як зміниться співвідношення сил, і міркує, куди б йому рухатись. Коли вже стане зрозуміло, як усе розгорнеться, тоді ми точно побачимо його з заявами та коментарями.

Олександр Антонюк. Та ми бачимо, що Садовий готує потрохи для себе плацдарм. Тут і посада у Раді місцевих громад, яка лише підтверджує тезу про те, що в нього були контакти з Офісом президента і до виборів і у них налагоджена нормальна співпраця. Наразі у нього є розуміння, що йому не вдасться повторити успіх "Самопомочі" і завести цю політичну силу в парламент, але амбіції знову ростуть.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.