Річниця трагедії на Грибовицькому сміттєзвалищі: що трапилося та чи покарані винні

30 травня – річниця трагедії на сміттєзвалищі у Грибовичах

Влада ігнорувала приписи про припинення експлуатації полігону

Львівський полігон твердих побутових відходів відкрили у далеких 60-х роках, його площа становить близько 38 га. Щодня сюди вивозили по 600-650 тонн відходів зі Львова, Жовківського району, частково з Кам’янка-Бузького, Пустомитівського, Городоцького та Яворівського. Полігон вважався одним з найбільших у Європі. 

Про закриття сміттєзвалища говорили ще з 90-х років, однак з різних причин цього не зробили, аж до самої трагедії. Місцеві жителі – з сіл Малі Грибовичі, Малехів, Збиранка і Дубляни постійно скаржилися на сморід та випари. Також діти з навколишніх сіл часто мали проблеми з дихальними шляхами.

У 2003 році головний державний санітарний лікар Львівської області виніс постанову про припинення експлуатації полігону для міста Львова. У наступні роки були повторні приписи про припинення експлуатації полігону, однак з боку міської влади вони ігнорувалися й оскаржувалися в судах. Сміттєзвалище продовжувало працювати.

Недбалість комунальників забрала життя рятувальників, які гасили пожежу на сміттєзвалищі

28 травня 2016 року за 10 кілометрів від Львова у селі Великі Грибовичі на сміттєзвалищі трапилася велика пожежа. Рятувальникам вдалося її приборкати лише через два дні. Однак, коли пожежники вже складали своє спорядження стався зсув. Під тонами сміття опинилися начальник ДПРП-48 з охорони м. Рава-Руська, капітан служби цивільного захисту Юрій Рудий, начальник караулу ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, старший лейтенант служби цивільного захисту Андрій Вненкевич, пожежник ДПРЧ-17 з охорони м. Жовква, сержант служби цивільного захисту Богдан Юнк, а також інженер-еколог ЛКП "Збиранка" Олександр Бутін. Лише наступного дня вдалося знайти тіла трьох рятувальників. Олександра Бутіна знайти не могли й лише через рік визнали офіційно загиблим.

У 2017 році експерти назвали причину загоряння сміття – причиною вчені називають самозагоряння через недотримання технологічних умов зберігання сміття та ведення цього господарства.

Сміттєва блокада Львова

Оскільки сміттєзвалище у Грибовичах було єдиним місцем збору відходів, то після трагедії в районах Львова нагромаджувалося сміття. Лабораторний аналіз ґрунту, взятого біля сміттєвих майданчиків, показував високий рівень бактеріального забруднення, що створювало небезпеку для мешканців.

Сміття було нікуди дівати й влада намагалася домовитися з іншими містами про прийняття відходів. Згодом почастішали випадки несанкціонованого скидання львівського сміття, як от у Дніпрі, на Житомирщині, Полтавщині й т.д. Громади деяких міст категорично виступили проти прийняття львівського сміття, навіть якщо на це дала згоду місцева влада. Також відкривалися кримінальні провадження. Мер Львова Андрій Садовий тоді назвав блокаду спеціально спровокованою центральною владою.

Досі в очікуванні сміттєпереробного заводу

Однією із найбільших обіцянок влади після трагедії стало будівництво у Львові сміттєпереробного заводу. Міська рада на сесії виділила земельну ділянку під його спорудження – на вулиці Пластовій, 13. Тендер на проєкт оголосили у лютому 2018 року, а на початку червня того ж року міський голова Львова Андрій Садовий підписав угоду з ЄБРР про надання кредиту на 35 млн євро для "будівництва сміттєпереробного комплексу та рекультивації Грибовицького сміттєзвалища".

Лише у 2020 році визначено фірму, яка будуватиме завод – Європейський банк реконструкції й розвитку затвердив переможця міжнародного тендера на будівництво механіко-біологічного комплексу з переробки відходів у Львові. Ним став консорціум компаній WTT Netherlands BV – Axis Industries UAB (Нідерланди, Литва).

Фото: візуалізація ЛКП "Зелене місто"

У березня 2022 року Львівська міська рада погодила статутний капітал для ЛКП "Зелене місто", яке відповідає за будівництво сміттєпереробного заводу, у розмірі понад 698 мільйонів грн. Завершитися роботи з будівництва заводу мали б влітку 2023 року.

Кого покарали за трагедію

31 жовтня 2016 року прокуратура Львівської області оголосила про підозру начальнику управління житлового господарства Львівської міськради Юрію Гольцю. Звинувачення стосувалися питання діяльності департаменту житлового господарства та інфраструктури в частині контролю дій ЛКП "Збиранка" щодо складування сміття та обвалу на полігоні в Грибовичах. У грудні 2020 року суд його виправдав.

Директора ЛКП "Збиранка" Богдана Горбаля, його заступника Бориса Плашенка та директора полігону Олександра Куприча звинуватили у порушенні правил безпеки та службовій недбалості. Ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак заявив, що відповідальність за ситуацію на Грибовицькому сміттєзвалищі мають нести місцеві комунальники.