У переддень річниці Грибовицької трагедії Львівська міськрада організувала презентацію здобутків міста у плані поводження з відходами. Щоправда, вони звелися лише до виїзду на закрите після 30 травня 2016 року сміттєзвалище. Територію, яку готують під переробний завод, а тим паче ділянку, яку планують під новий полігон для ТПВ, журналістам так і не показали. Це й не дивно, адже реальні здобутки дійсно можна побачити лише при рекультивації сміттєзвалища.
Позитивним у вирішенні питання поводження з відходами у місті можна назвати запуск процесу збору органічних відходів. Проте він наразі перебуває лише на початковій стадії.
За офіційними даними, львів'яни продукують у день близько 600 тонн відходів, з них понад 40% – це органіка. Проєкт з організації збору та компостування органіки у Львові стартував 2020 року. За декілька місяців його роботи на станцію компостування надійшло всього 2,5 тисячі тонн відходів. Тобто за увесь період перероблено обсяг, який утворюється у місті лише за декілька днів. Причому, як зазначають у ЛКП "Зелене місто", левова частка відходів надійшла на компостування в період із вересня до листопада. А восени завдяки переробці листя вдалося вирішити проблему його накопичення у парках, скверах і зелених зонах.
2021 року показники не надто більші. Так, у квітні на станцію надійшло 217 тонн органіки, тобто фактично денна норма. А за неповний травень іще менше – 158 тонн. При цьому влада звітує, що контейнерами для збору органіки обладнано 819 майданчиків, що становить 74% усіх у місті.
Щодо самого заводу, то початок його будівництва переносять уже не вперше. Зараз новим терміном старту робіт називають літо. Про це на початку травня в коментарі для "Еспресо.Захід" розповів міський голова Львова Андрій Садовий:
"Перша черга вже введена в експлуатацію – це станція компостування органічних відходів. А друга черга, дуже сподіваюсь, влітку піде в роботу повним ходом".
Слова міського голови підтвердив і керівник ЛКП "Зелене місто" Святослав Євтушенко:
"Будівництво сміттєпереробного заводу маємо розпочати влітку цього року. Зараз ми перебуваємо на стадії остаточного погодження й укладання угоди з підрядником. Його будуватимуть два роки".
Ще менш оптимістично, хоча вже й не так безнадійно виглядає ситуація з новим полігоном для ТПВ. Андрій Садовий, коментуючи цю проблему, зазначив, що зараз він врешті знайшов порозуміння і з центральною, і з обласною владою:
"Сподіваємося, що матимемо оформлену документацію на осінь цього року. Площа під полігон буде більш ніж 50 га. Нам цього вистачить, певне, на наступні 50 років".
Святослав Євтушенко був більш стриманий у прогнозах:
"Ситуація тут розгорталася так. Був регіональний план, який розробляли ще 2019 року. В його рамках зусиллями ЛКП "Зелене місто" було внесено сім ділянок, які могли б бути використані для спорудження нового полігону. З них погоджено п'ять, які зараз ми й опрацьовуємо для того, щоб розмістити там цей об'єкт".
Фото: Роман Балук
Найбільш імовірно, що його збудують на території яворівської "Сірки", тобто фактично на тій самій ділянці, яку підлеглі Андрія Садового категорично забракували ще 2017 року.
Нонсенс, але такі реалії політики львівської мерії останніми роками – у Садового обрали тактику щороку виділяти від 200 до 300 млн грн на оплату додаткових кілометрів для перевізників і субвенцій для інших полігонів замість того, щоб уже декілька років мати свій.
Відтак ледь не щомісяця маємо повідомлення про несанкціонований вивіз львівського сміття територією всієї України, а правоохоронці періодично викривають примітивні, але дієві схеми збагачення на цьому процесі. Щоправда, крайніми у них визначають підрядників-перевізників, інколи – львівських операторів вивезення ТПВ, але не виключено, що ниточки цих схем тягнуться ще вище.
Коли 2016 року закрили Грибовицьке звалище та говорили про те, що його буде рекультивовано, а наступні покоління лише згадуватимуть про гору сміття, мало хто розумів, який обсяг робіт потрібно здійснити і наскільки це вартісний процес.
Насправді тоді у Львові реалістично на цей проєкт дивились лише фахівці компанії Egis, які прибули в місто розробити для нього цілісну концепцію поводження з відходами. Вона включала і рекультивацію, і переробний завод, і налагодження системи роздільного збору.
Фото: Роман Балук
Зараз проектний директор компанії Крістофер Раунд згадує:
"Ми приїхали у Львів у жовтні 2016 року. Побачили це велике звалище й озера фільтратів, що накопичувались тут, дізналися про інші проблеми, які є в міста з відходами. Тоді почали працювати над проектом комплексного підходу до їх вирішення.
Зараз я знову повернувся до Львова і хочу відзначити, що задоволений тим, що було зроблено і як відбувається реалізація наших розробок. Ми вносили в концепцію не лише рекультивацію цього звалища, а й будівництво сміттєпереробного заводу та систему роздільного збору сміття. Намагалися імплементувати в реалії Львова найкращі практики Європи та закласти фундамент для вирішення цієї проблеми в місті".
Він і далі наполягає, що цей проєкт – на десятиліття, хоча кожне місто та його мешканці мають право вимагати, щоб результатів було досягнуто якнайшвидше.
Фото: Роман Балук
Перші результати ми можемо побачити вже наступного року, коли має завершитися початковий етап рекультивації полігону. Ці роботи здійснює турецький консорціум J/V GOKSIN INSAAT – HAYAT GROUP. Його представник Ахмет Ялчін Язіці розповів про те, що зроблено та що ще потрібно здійснити для приведення звалища в безпечний стан:
"Ми почали роботи торіу у жовтні. Зараз здійснюємо зміну форми куполу полігону. Для того проводять екскаваторні роботи, за допомогою яких тіло полігону робиться стійкішим і більш пологим. Після завершення формування нового профілю полігону його буде покрито захисною плівкою з геотекстилю та ґрунтом.
Ми зараз нарощуємо темпи робіт, зважаючи на сприятливі погодні умови. До них залучено понад тридцять одиниць техніки – це бульдозери, екскаватори, самоскиди, трамбувальна техніка. Щодо персоналу, то його в нас не більш ніж 50 осіб. Техніки й інженери – переважно з Туреччини, а водії автівок, бульдозерів та екскаваторів – це представники українських підрядників.
Перший етап ми плануємо завершити влітку наступного року. Його вартість майже 18 млн євро. Далі заплановано другий етап – формування зелених насаджень і нового ландшафту на місці полігону".
Технічний нагляд за роботами, а це вимога банку, здійснює ще одна іноземна компанія – "Гідротерра ЛТД". ФІДІК-інженер проєкту Сігітас Пакшис зазначає, що наразі особливих зауважень до виконавців і темпів реалізації немає:
"Ми перевіряємо якість робіт і матеріалів, дотримання технічних умов та термінів, передбачених контрактом. Поки не бачили особливих проблем і недоліків у виконанні цього проєкту. Звісно ж, трапляються непорозуміння, але їх вдається оперативно вирішувати. Роботи з рекультивації досить одноманітні та монотонні – цікавіше вже стане, коли привезуть геотекстильну плівку і нею будемо покривати все тіло полігону".
Останнім часом немає зауважень до стану полігону і в екологів. ЛКП "Зелене місто" проводить постійні заміри екологічних показників у районі полігону, які потім надходять у Міністерство екології та ЄБРР. Проводять заміри забруднення повітря, зокрема й безпосередньо на полігоні, де працюють люди. Досліджують і показники забруднення ґрунту та поверхневих вод. Також вимірюється утворення звалищного газу та фільтрату до очистки й після неї. Поки що всі показники є задовільними. Цього року на полігоні також відбувалися планові щорічна перевірка, яка завершилася без зауважень.
Керівник ЛКП "Зелене місто" Святослав Євтушенко додав, що, водночас із земляними роботами, підрядник закладає в тіло полігону труби для дегазації та збору фільтрату.
"Роботи з дегазації мають розпочати 1 червня. Його проводитиме компанія Clear Energy, яка є переможцем тендеру. У них є два місяці на те, щоб пробурити свердловини і прокласти труби до своєї когенераційної установки. Згідно з попередніми дослідженнями, на звалищі утворюється такий обсяг газу, який здатен забезпечувати виробництво 1 Мегавату електроенергії в рік.
Фото: Роман Балук
Компанія Clear Energy є інвестором, який вкладає свої кошти у цей проєкт. Окрім цього, вони заплатили внесок у бюджет Львова та Грибовичів. Також є домовленість, що 15% від прибутку компанія скеровуватиме в бюджет міста, адже електроенергію вони продаватимуть за "зеленим тарифом".
Роботи з очистки фільтрату тривають вже не один рік. І саме переробка небезпечної рідини рятує екологію в околицях звалища. Адже щовесни в процесі танення снігу й активних опадів озера переповнюються, розчин просочується через дамбу та потрапляє у ґрунтові води.
"Зараз у нас працюють дві установки з переробки фільтрату. Перша – станція хімічної очистки за технологією професора Рогова, яка збудована 5 років тому. І друга – зведена зовсім недавно компанією "Екософт" за кошти ЄБРР. Перша станція переробляє близько 250 кубометрів фільтрату на добу. Кожен з двох контейнерів іншої станції яка працює за технологією зворотного осмосу, здатний переробляти 150 кубічних метрів. Разом виходить більш як 500 кубічних метрів. Очищену воду скидаємо в каналізацію "Львівводоканалу", а найзабрудненішу фракцію поки що зливаємо в тіло полігону", – розповів Святослав Євтушенко.
Фото: Роман Балук
За словами керівника комунального підприємства, вартість першого етапу рекультивації становить 17,8 млн євро. Щодо другого, то його кошторису й імені підрядника у міськраді поки не розголошують:
"Рекультивація полігону відбувається у два етапи й усі претенденти подавали пропозиції на два етапи, зокрема й ця фірма, яка зараз працює, але на кожен з етапів буде укладатисянова угода.
Вартість другої черги поки що не відома, бо остаточно вона ще не прорахована. Можна орієнтуватися на базі комерційних пропозицій учасників конкурсу, але їх ми не можемо розголошувати, зважаючи на заборони ЄБРР.
Перший етап рекультивації передбачено завершити до середини 2022 року, а потім ще два роки триватиме другий. Повністю роботи маємо завершити до 2025 року".
У мерії зазначають, що на реалізацію проєкту поводження з відходами в місті закладено достатньо коштів.
Фото: Роман Балук
"Загалом на ці потреби у ЄБРР ми отримали кредит в сумі 25 млн євро, ще 10 млн – це грант (від Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). – Ред.). І ще певна сума – обов'язковий внесок від міста (близько 7 млн євро. – Ред.). Цих коштів мало б вистачити на рекультивацію полігону та побудову сміттєпереробного заводу", – зазначає Святослав Євтушенко.
Якщо додати ці суми, то виходить 42 млн євро. А тепер будемо мінусувати. Перший етап рекультивації коштує 16,8 млн. євро. Другий, вочевидь, буде трохи дешевшим, але все одно вартість може сягнути суми понад 20 млн євро, хоч попередньо йшлося про 604 млн гривень (за реальним курсом – 18 млн євро). Це станом на 2019 рік.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.