"Покарання незворотне. Але не завтра": як Україна готується до судів проти російських воєнних злочинців

Про персональну відповідальність Путіна за воєнні злочини російських солдатів заявив президент США Джо Байден. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що прагне також відповідальності "кожного покидька" причетного до звірств в Україні. 

Українські правозахисники вже повідомляли про більше тисячі закументованих воєнних злочинів, а 

"Еспресо.Захід" з'ясовував, як ведеться документація злочинів окупантів, хто може долучитися до процесу і яким чином Україна планує карати росіян.

Щоб документувати злочини росіян, досвіду не потрібно, лише бажання

Олександра Матвійчук – громадська діячка, голова правління Центру громадянських свобод, координатор ініціативи "Євромайдан SOS". Під час Революції Гідності волонтери "Євромайдан SOS" зуміли опрацювати 16 тисяч закликів про допомогу. Після повномасштабного наступу російських військ на Україну роботу ініціативу відновили, аби використати досвід для документування воєнних злочинів російських військових.

"Кілька сотень наших волонтерів зараз працюють по різних напрямах, один з яких –  документування воєнних злочинів. Наші волонтери перебувають у різних частинах країни, деякі – в гарячих точках із проблемами зі зв'язком. І, оскільки це здебільшого звичайні люди, які не мають досвіду документування воєнних злочинів, ми зосередили свою увагу на зборі свідчень від жертва і свідків воєнних злочинів. Роблять це за доволі спрощеною методологією, такою собі анкетою: опитують цих людей і роблять ці свідчення", – розповідає Олександра Матвійчук.

Свідчення збирають трьома способами:

• при зустрічі з цими людьми, якщо вони перебувають у безпечному місці і готові дати свідчення;
• дистанційно через зум, відтак "Євромайдан SOS" закликає доєднуватися до роботи людей, які мають готові бажання документувати ці воєнні злочини і перебувають у місцях, де немає російських військ;
• коли люди відповідають на запитання, самі записують і надсилають відео.  

Долучитися до ініціативи може кожен – жодного документаторського досвіду мати необов'язково. Варто лише написати до "Євромайдан SOS" або в соцмережах, або на пошту.

"Передусім треба зголоситися, тому що це не просто опитує хто кого як хоче. У нас є методологія, в нас є інструкція, ми проводимо такі невеликі онлайн-сесії кожен день-два, на яких вчимо нових людей, як це правильно робити, як говорити, як шукати тих людей, які готові дати свідчення.

Ми надали в ОБСЄ інформацію про умисні вбивства, про катування і нелюдське поводження, про умисні напади на цивільні об'єкти, міста, села, житлові будівлі, про умисне завдання ударів по будинках, призначених для цілей освіти, релігії, мистецтва, науки, благодійності, по госпіталях і місцях зосередження хворих і поранених, про умисне вчинення дій, які наражають цивільне населення на голод

У нас також є досвід масштабування. Я маю на увазі залучення звичайних людей до роботи. Ми тоді під час Євромайдану змогли опрацювати 16 тисяч закликів про допомогу тільки тому, що до нас доєдналася велика кількість небайдужих людей. Тільки тому, що вони підтримали, що в той час вирішили активно включитися, що брали на себе відповідальність. Так само ініціатива працює зараз. Є люди, які працюють як над наданням практичної допомоги, так і над міжнародною адвокацією чи виконують інформаційну роботу", – зазначила Матвійчук.

Правозахисниця каже, що масштаби виконаної роботи оцінити наразі важко. "Євромайдан SOS", як і будь-яка горизонтальна ініціатива – децентралізована, багато матеріалів на руках у волонтерів. Серед зробленого відзначає подання в ОБСЄ.

"Ми надали інформацію про умисні вбивства, про катування і нелюдське поводження, про умисні напади на цивільні об'єкти, міста, села, житлові будівлі, про умисне завдання ударів по будинках, призначених для цілей освіти, релігії, мистецтва, науки, благодійності, по госпіталях і місцях зосередження хворих і поранених, про умисне вчинення дій, які наражають цивільне населення на голод (мається на увазі облога міст, таких як Маріуполь, і неможливість доставлення туди гуманітарної допомоги). І от ми ці дані зафіксували в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях.  І це є вже подання, яке зроблене на основі зібраних волонтерами даних, знаходиться на розгляді ОБСЄ", – повідомила координаторка ініціативи.

Олександра каже: мобільна група "Євромайдану SOS" працює на Київщині, в місцях, що шокували світові медіа. Але, оскільки там зараз працюють натовпи іноземних журналістів, вирішили зосередитись на місцях, де звірства росіян продовжують відбуватися.  

"Але наголошу ще раз: у нас працюють звичайні люди. Тому ми спростили нашу методологію. Наше завдання зараз – зібрати якомога більше даних. А вже на другому етапі ми аналізуватимемо все, що ми зібрали: що підходить в якості доказу, а що ні, де нам треба зв'язатися (а в нас уже будуть контакти з людьми) і опитати їх вже по більш деталізованому опитувальнику, щоб вони могли отримувати правовий статус. Що передати органам національного розслідування, а що передати в Міжнародний кримінальний суд. Тобто все це буде зроблено на другому етапі. Але потрібно розуміти ті обмеження, які накладає робота волонтерської ініціативи, яка об'єднує людей, незалежно від того, чи мають вони юридичний досвід, чи ні", – зазначила Олександра Матвійчук.

Вона впевнена – результати роботи волонтерів принесуть плоди. Адже після Революції Гідності загалом перше подання, яке отримав Міжнародний кримінальний суд, це було подання не від правоохоронних органів, а саме від "Євромайдану SOS". 

"Способів покарати злочинців є багато. Зараз їх активно карать Збройні сили України і є ймовірність, що багато хто з них не доживе до міжнародних судів. Але ми докладаємо всіх зусиль для того, щоб правова позиція України як держави і людей, які постраждали в звірствах, які вчиняла російська армія, була належним чином підкріплена", – підсумувала Матвійчук. 

Покарання здійсниться або людство має визнати, що воно повністю скотилося в безправ'я 

Щоб покарати злочинців, закінчення війни чи її переходу в менш гарячу стадію чекати не потрібно. На цьому наголошує колишній урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, доктор юридичних наук Борис Бабін.

"Ці механізми можуть застосовуватися вже зараз і перебіг подій на полі бою тут мало на що впливає. Є механізми національних кримінальних проваджень. А в цих механізмах найкраще, що слід робити – це встановлення фактів, проведення допитів і, відповідно, експертизи, огляди. Тобто це – найбільш важлива частина робота. Також легалізація прослуховувань і тому подібних речей.

Далі (чи паралельно) ми маємо ситуацію міжнародних проваджень. В першу чергу це прокурор міжнародного кримінального суду і його офіс. Тобто тут слід залучати їх вже до проведення дій в Україні і надавати їм матеріали тих дій, які вже провели наші правоохоронці", – пояснив Бабін.

Таку ж комунікацію, каже він потрібно розгорнути з національними правоохоронними органами третіх країн, які також оголосили провадження в рамках універсальної юрисдикції. Хоча громадяни цих країн не постраждали, але йдеться про воєнні злочини, які мають ознаки геноциду. До слова, за інформацією міністра юстиції України Дениса Малюськи, до Міжнародного суду в Гаазі через воєнні злочини Росії звернулися вже 42 країни.

"Також є у нас механізм Ради з прав людини ООН. Там призначені три експерти. Один з експертів, очільник комісії, я так розумію – колишній суддя Європейського суду з прав людини. Тобто, люди досвідчені. Вони повинні прибути в Україну і також отримати безпосередньо свідчення про ці процедури", – веде далі Бабін.

Такими, за словами Бабіна, є основні кроки, що їх повинна здійснити Україна задля притягнення воєнних злочинців. Серед факультативних називає звернення до Європейського суду з прав людини – хоча держава-агресор вийшла з Ради Європи, але до 16 вересня вона зобов'язана виконувати конвенцію. 

"Ще можна звернутися в комітети ООН: комітет з расової дискримінації, комітет щодо катувань, комітет з прав людини. Тобто тут у нас також є певний блок. Але це вже така юридична скрупульозна робота, в якій багато що залежитиме від правозахисників, які опікуються конкретними кейсами конкретних жертв", – каже Бабін. 

Юрист впевнений, що встановити вдасться не лише керівників підрозділів, які віддавали накази, але й більшість виконавців. Зрештою генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова вже звітувала про п'ять сотень російських військових, які в вчиняли воєнні злочини в Україні і яких уже вдалося ідентифікувати. 

Щодо методів притягнення злочинців, то тут, каже Бабін, потрібно йти не шляхом наших побажань, а шляхом закону і міжнародних договорів. 

"Спершу мають бути провадження, в провадженнях мають бути підозри, розшуки – тобто звичайні процесуальні дії, якими повинні займатися, відповідно, слідчі СБУ, Офіс генпрокуратура повинен це координувати, можливо ДБР чи чию там визначать підслідність. Якщо очільники цих угруповань, або ті люди, які вчинили найбільш брутальні злочини, будуть в провадженні Міжнародного кримінального суду – це буде ордер з Гааги на їхній розшук. Це – основні формальні речі. 

Стосовно притягнення цих людей є три основні варіанти. Перший варіант: вони й надалі воюють проти України – хтось може стати полоненим, потрапити до рук ЗСУ. Другий варіант: у когось із них не вистачить розуму і він відвідає третю країну (тут шансів небагато, але є). А третій варіант – це після війни. Не забувайте, що ці питання не мають строку давності. Рано чи пізно ці люди будуть видані самою владою території, на якій вони проживають. Вони будуть видані в Гаагу чи в Україну. Скоріш за все в Гаагу".

Борис Бабін переконаний, що покарання для воєнних злочинців – неминуче.

"Або покарання здійсниться, або людство має визнати, що воно повністю скотилося в безправ'я та свавілля. Я думаю, що перший варіант більш вірогідний. Це здійсниться. Бо, розумієте, це сьогодні вже навіть не питання України, чи якихось наших почуттів, чи справедливості. Це питання вийшло на міжнародний рівень, на рівень міжнародних викликів, які мають вирішувати всі цивілізовані країни спільно. Тому я думаю, що покарання – гарантоване. Але станеться воно не завтра".

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.