Зруйнований російськими військами: історія й легенди руїн Раковецького замку

"Еспресо.Захід" розповість про історію створення, важливість та занепад Раковецького замку, який розташований за 40 км від Івано-Франківська. 

Історія виникнення й оборонне значення фортеці 

Фото: Вікіпедія

 

Село Раковець відоме писемній історії ще з середини XV століття. Тоді воно було частиною польського королівства. Село розташоване на берегах річки Дністер, і в давні часи ця річка та її притоки були багаті на раків, звідси, й вірогідно походить назва села.

Будівництво Раковецького замку розпочалося в середині XVІI століття за ініціативою польського шляхтича Домініка Войцеха Бенявського, який був власником навколишніх земель. Замок зводився на природній скельній терасі, що стрімко обривається до правого берега річки Дністер на південній околиці села. Це забезпечувало стратегічне розташування та природний захист від нападів. Основною метою будівництва фортеці було укріпити південні рубежі Речі Посполитої від татарських набігів, що часто турбували регіон.

Замок стеріг переправу через річку Дністер, тому це був важливий стратегічний пункт, особливо в часи війн поляків з турками. Тому цей замок – місце багатьох військових сутичок:

Будівництво замку завершилося у 1660 році, але ще до цього, фортеця змогла витримати штурм козаків у 1657 році. А через десятиліття, у 1667-му, твердиню (також безуспішно) намагались штурмувати татари. Проте туркам двічі (у 1672 та 1676 роках) вдавалося її захопити та зруйнувати. Поляки її відбили й після відбудови Раковецький і сусідній Чернелицький замок стали важливими форпостами Речі Посполитої у війнах короля Яна ІІІ Собєського проти турків, зокрема у волоських походах 1685—1691 років.

Тож завдяки своєму вигідному розташуванню, замок контролював важливі торговельні шляхи, що проходили вздовж Дністра. Окрім цього, він забезпечував захист від татарських набігів, що були частими на прикарпатських землях у XVII столітті.

Архітектурні особливості замку

Фото: karpatium

 

Замок у Раковці був розміром 60-70 на 40-50 метрів і мав три оборонні вежі та житлові приміщення в західній частині. Він був збудований у формі неправильного трикутника, що було зумовлено особливостями пагорба, на якому він розташовувався. Оборонні мури могли досягати товщини 2 метрів та висоти близько 8 метрів, що робило їх досить потужними для протистояння атакам артилерії за цей час. У стінах були облаштовані бійниці для стрільців та гармат.

Архітектура замку передбачала три оборонні башти, розташовані на кутах трикутника. Вони були круглими, з широкими бійницями, що забезпечували оборону в різних напрямках. Башти з'єднувалися між собою стінами, створюючи закрите оборонне кільце. Збереглася лише східна вежа, яка зараз є основним елементом руїн. Башта Раковецького замку – оригінальна шестигранна, шестиярусна споруда, що за архітектурою нагадує вежі-донжони, поширені в пізньому середньовіччі.

Крім башт, замок мав добре організовані додаткові оборонні споруди. Під стінами був виритий глибокий рів, який під час облоги заповнювали водою з річки Дністер. Така система значно ускладнювала штурм замку. Додатково існували підземні ходи, які могли використовуватися для раптових нападів на ворогу або для відступу в критичних ситуаціях.

Фото: Вікіпедія

 

Вхід до фортеці був через двоповерхову квадратну вежу-браму. До неї через виритий сухий рів був перекинутий звідний міст. На невеликому (10 на 20 метрів) замковому подвір'ї  розташовувалась криниця, господарські споруди, аркова галерея між вежами, каплиця,  а також будинок із житловими приміщеннями, який прилягав до західного муру.

З архітектурного погляду Раковецький замок представляє ренесансний стиль з елементами оборонної архітектури раннього бароко. Його стіни мали характерну симетричність і строгі геометричні форми, а вежі — округлу форму, що була популярною в період пізнього середньовіччя. Оздоблення замку було простим і функціональним, без сильної декоративності, після чого його головна мета полягала в обороні.

Занепад замку та сучасний стан

Фото: karpatium

 

У XVIIІ століття значення Раковецького замку почало поступово зменшуватися. Військові та політичні зміни, а також нові тактики ведення воєн, зокрема поширення потужної артилерії, зробили замок менш ефективним як оборонну споруду.

Замок зазнав значних руйнувань під час численних воєн. Зокрема, під час боротьби барських конфедератів у 1769 році фортецю остаточно знищили російські війська. Після цього замок не відбудовували. У 1840 році власник Раківця Дверницький організував на території замку виробництво калію, але фабрика згоріла через деякий час. 

На межі ХІХ і ХХ століть місцеві жителі розібрали залишки оборонних стін для власного будівництва. За свідченнями, ще в 60-х роках минулого століття навколо східної башти залишилися значні фрагменти оборонних мурів, які зараз вже втрачені. Цікаво, що образ із замкової каплиці зберігався у сільській церкві ще до Першої світової війни.

Сьогодні від Раковецького замку залишилися тільки руїни, проте вони досі вражають своєю монументальністю та величчю. Найкраще збереглася одна з веж, яка сягає понад 20 метрів у висоту. Також простежуються фундаменти оборонних мерів. Руїни замку є популярним туристичним об'єктом, який приваблює мандрівників своїм розташуванням і видом на річку Дністер. З пагорба відкриваються чудові панорами, що робить це місце популярним серед фотографів та любителів природи.

Легенди Раковецького замку

Фото: Вікіпедія

Раковецький замок, розташований на мальовничому узбережжі річки Дністер, не тільки зберігає свою багату історію, але й оповідає численні легенди та перекази. Як і багато інших давніх фортифікацій, замок притягує до себе не тільки туристів, але й любителів містичних історій.

Легенда про скарби

Одна з найпоширеніших легенд Раковецького замку розповідає про його підземні скарби.​​ За переказами, під час одного з татарських набігів, замок перебував під загрозою захоплення. Передбачаючи поразку, власники замку сховали свої багатства в глибоких підземних тунелях. Ці тунелі, за легендою, пролягали під самим замком і виходили далеко за його межі.

Вважається, що десь у цих завалених тунелях досі заховані скрині із золотом і цінностями. Місцеві жителі не раз намагалися відшукати скарби, але як кажуть в таких справах – привиди минулого не дозволяють цьому статися, охороняючи таємниці підземелля.

Легенда про непереможного воїна

Ще один міф розповідає про сильного воїна, який колись захищав Раковецький замок під час облоги. За переказами, цей воїн володів надлюдською силою і був благословенний святими, тому ніхто не міг здолати його в бою.

Легенда стверджує, що одного разу через підступи цей воїн загинув у нерівній битві, але його дух продовжує охороняти замок.

Фото: гугл-фото

 

Легенда про козацького отамана

Є також легенда, котра пов'язана з козаками. Кажуть, що в XVII столітті, під час однієї з воєн, до замку прибув козацький отаман із невеликим загоном, щоб захистити його від турецької армії. Козаки героїчно боролися, але сили були нерівними. Отаман вирішив дати ворогові останній бій, в якому і загинув.

Люди вірять, що під час великого свята або в дні особливих подій у замку можна почути звуки битви, брязкіт мечів і співи козаків. Це духи отамана і його загону, які досі охороняють замок.

Тож, Раковецький замок оповитий містикою, залишається символом невідступності та непереможності, притягуючи до себе тих, хто шукає не лише історичних знань, але й містичних переживань.

Читайте також: Занедбаний радянською владою й забутий сучасниками: історія й легенди Чернелицького замку