Занедбаний символ аристократичної розкоші: таємниці палацу Бадені в Коропці

"Еспресо.Захід" розповість про історію виникнення, розквіту та занепаду палацу Бадені в Коропці, який не поступається красі славнозвісному палацу Потоцьких у Львові. 

Історія Коропця: як виник перший палац Мисловських

Коропець — невелике, але мальовниче селище в Чортківському районі Тернопільської області. Воно розташоване у західному регіоні Національного природного парку "Дністровський каньйон". 

Назва селища походить від річки Коропець, чиє гирло на південному-заході селища впадає у величний Дністер. Назва річки, своєю чергою, ймовірно, походить від слова "короп" — риби, яка водилася в цих водах. Також існує легенда про те, що у цій місцевості жили ремісники, які робили короби (коробки). Ще один давній переказ пояснює топонім Коропець тим, що селище з усіх боків оточене горбами, розташоване посередині, ніби в коробці.

Хоч поблизу Коробця були виявлені археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур, однак перша письмова згадка про це селище датується початком XV століття. Ймовірно, поселення виникло ще у складі Галицького князівства, яке згодом перейшло під владу Польського королівства. Адже ще на зламі XIV- XV століть у гирлі річки Коропець існував замок, який і дав початок розвитку селища, що стрімко розвивалося. 

У 1427 році Коропець отримав магдебурзьке право і статус міста. У середині XV століття воно було повітовим центром Галицької землі Руського воєводства. З 1589 року місто належало львівському каштелянові Яну Сененському, який укріпив місцевий замок. На початку XVII століття власником поселення став брацлавський воєвода Стефан Потоцький.

У XVI-XVII століттях Коропець відігравав важливу роль як оборонний пункт. Його розташування біля Дністра робило поселення стратегічним місцем для захисту від татарських набігів, які були частим явищем. Через них Коропець зазнавав сильних руйнувань. Зокрема,  в 1672 році турецько-татарські загарбники зруйнували замок та в черговий раз спалили місто, яке остаточно перейшло в статус селища. 

У XVIII столітті Коропець потрапив під контроль Австрійської імперії, що значно вплинуло на його розвиток. У цей час селище придбав давній польський рід Мисловських гербу Равичі. Нові власники на початку У ХІХ століття збудували тут палац у стилі класицизму, слава про красу якого долинула і до львівських заможних панів, які шукали собі тихого місця посеред природи. 

Поява величного палацу Бадені з великим парком довкола 

У 1893 році польський магнат та політик Станіслав Марцін Бадені вирішив придбати селище Коропець та палац Мисловських. Він задумав зробити тут свою дворянську резиденцію і для цього почав перебудовувати старий палац під свої потреби. 

Аристократична родина Бадені мала значний вплив у Галичині. Брат Станіслава, граф Казимир Бадені володів понад 10 тис. га землі та був спершу послом сейму, потім намісником Галичини, а в кінці ХІХ століття – два роки прем'єр-міністром Австро-Угорщини. Станіслав Бадені відзначався своїми ліберальними поглядами, зокрема, щодо розвитку українського руху на Галичині. Його брат також спершу сприяв розвитку українського питання, однак у 1897 році за його наказом було розігнано українські мітинги, що призвело до кількох смертей і в підсумку на виборах від Галичини з 63 послів обрали лиш 3 українців. 

Тож роботи по будівництву нового палацу в Коропці завершили лиш у 1906 році за 6 років до смерті Станіслава Бадені. Новий двоповерховий палац звели у стилі віденського неоренесансу і він одразу став головною архітектурною пам’яткою місцевості, як свого часу палац Потоцьких у Львові.

Фронтони будівлі оздоблені декоративним рельєфом, парадний фасад прикрашений портиками з колонами, а збоку в декорі будівлі використані мозаїки з рослинним орнаментом і маски левів. Крім житлових кімнат, у палаці був великий зал для балів та банкетів, їдальня, бібліотека, салон та родинна капличка.

Палац оточував мальовничий парк, закладеним за зразком англійських ландшафтних садів ще за правління Мисловських. Однак Бадені значно розширив його до 200 гектарів. Автором реконструкції був інспектор міських плантацій Львова Арнольда Рерінга (також творець Стрийського парку та ще понад 200 інших). Містки з’єднували береги річок Коропчика й Млинівки, що текли через парк. Був також став, а над ним — оранжерея й теплиці. У парку росли каштани, клени, срібні тополі, дуби, липи, ясени, плакучі верби, великі тюльпанові дерева. До 1939 року парк доглядав штат із 30 садівників.

Палац слугував резиденцією для родини Бадені та місцем прийому поважних гостей. За життя Станіслава Бадені, а також його сина Стефана тут бували австрійські й польські чиновники, аристократи й відомі діячі того часу. Маєток славився своєю розкішшю, великою бібліотекою, мистецькими колекціями та організованими прийомами.

Події Першої світової війни призвели до часткової руйнації палацу, однак у 20-х та 30-х роках минулого століття родині Бадені вдалося його відреставрувати. До 1939 року ним володів Стефан Бадені, однак через прихід більшовиків, він з родиною змушений був емігрувати. 

Після 1945 року у палаці в Коропці вже не мешкали дворяни, радянський режим всіх урівняв. У повоєнні часи тут знаходились органи управління, а в 1959 році відкрили школу-інтернат (зараз – Коропецький обласний ліцей-інтернат з ПВФП), що розширювалась за рахунок прибудов на території парку. Переважна більшість їх розмістилась в партерній частині, перед парадним фасадом палацу.

Занепад палац та ідеї з відновлення

Довгий час будівля, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення, не ремонтувалася. Це позначилося на стані палацу, який поступово перейшов в аварійний стан. 

У 2000-х роках технічний стан палацу у деяких місцях став настільки поганим, що об'єкт закрили і з того часу там більше ніхто не мешкає. Тоді ж був проведений неякісний ремонт даху, який призвів до більших руйнувань. 

У 2013 році впав купол палацу. А у вересні 2014 року обвалилися й перекриття між першим і другим поверхами центральної і правої частин будівлі. 

На замовлення Тернопільської обласної ради, у 2016-2017 роках в палаці були проведені часткові аварійні роботи центрального купола пам’ятки архітектури та частини даху. 

У 2018 році обласна влада презентувала проєкт реконструкції палацу графа Бадені. Тоді повідомлялося, що у майбутньому тут можуть з'явитися готельні номери для туристів, зали для проведення конференцій та виставок, а сам палац може перетворитися на туристичний центр.

Згідно з цим проєктом реконструкції планувалося відновити будівлю палацу, інтер'єри кімнат та парк. Автор проєкту реконструкції Юрій Вербовецький оцінив вартість всіх робіт у близько 100 млн грн. Тернопільська облрада була готова віддати палац в оренду інвестору. 

Однак так і не вдалося знайти ні коштів з бюджету, ні зацікавити інвесторів. У 2021 році в управлінні культури Тернопільської ОДА повідомили, що лише на перекриття даху, що є першочерговим для запобігання руйнації історичної будівлі, потрібно щонайменше 5-7 млн грн. 

Головний спеціаліст Департаменту культури Тернопільської ОДА Ярослав Пелехатий розповів, що це цей палац – надзвичайно цінний, адже він чи не єдиний в Галичині, де збережені автентичні інтер’єри, унікальні каміни, створені кращими майстрами з Австрії та Італії. До цього часу дожили деякі елементи внутрішнього оздоблення палацу та колишня овальна бальна (королівська) зала.

"Сюди приїздили на відпочинок високопоставлені посадові особи Австрійської імперії. Про багатство самого графа ходили легенди. Одна із них розповідає про те, що Бадені в одній із кімнат замку хотів повністю викласти підлогу срібними монетами. Запитав поради в імператора, але той сказав, хіба якщо викладеш їх ребром – не гоже ходити ногами по імператорському обличчі", - відзначив Ярослав Пелехатий.

Під час повномасштабної війни з Росією, великі витрати на відновлення культурних пам’яток минулого поставили на паузу. Тому палац продовжує руйнуватися.

У середині січня 2025 року палац Бадені відвідав голова Тернопільської ОВА В'ячеслав Негода, він показав світлини будівлі і запевнив, що влада шукає способи для її відновлення.   

Та попри всі ці негаразди, палац у Коропці залишається привабливим для туристів та фотографів завдяки своїй атмосфері старовинної величі. Якщо в майбутньому будівлю вдасться реставрувати, вона може стати важливим туристичним об’єктом і повернути свою колишню славу.

Читайте також: Англоготична перлина Тернопільщини: таємниці та легенди Білокриницького замку-палацу