Замок у Галичі: фортеця князів, що приховує віковічні секрети над річкою Дністер

"Еспресо.Захід" розповість про Галицький замок, який відігравав важливу роль у захисті краю від численних нападів кочових племен, а також у розвитку західних земель теперішньої України.

Виникнення й розбудова Галицького замку

Фото: гугл-фото

Галич — місто з багатою історією, яке розташоване на заході України, в Івано-Франківській області. Воно було одним із головних центрів Галицько-Волинського князівства та відігравало важливу роль в історії України.

Місто Галич виникло приблизно в середині X століття. Існує дуже багато версій походження назви міста, яке дало ймення всьому регіону – Галичині. Одна з найпопулярніших виводить назву Галича від грецького слова, яке звучить як "галас" і означає "сіль", оскільки саме тут знаходилося перше відоме в регіоні місце добування солі. За іншою версією, назва міста походить від слова "галка" (птах, що широко розповсюджений у цих краях). Ще одна версія каже, що назва може походити від слов’янської основи слова "гала", що значить гора, власне на горі висотою 340 метрів і розташований замок. Цю гору звучить теж Галич.

Вперше про Галицький замок літописець згадує ще на початку XI століття, називаючи його укріпленою цитаделлю. Звісно, що спершу це було дерев’яне укріплення, яке лише згодом стало міцним замком й резиденцією галицьких князів (XII–XIV століття). Однак вже до середини XIV століття цей замок був частково зруйнований, адже Галицько-Волинське князівство занепало і було поглинуте Польським королівством. Кажуть, що відновлення було започатковано з ініціативи короля Казимира Великого, який і остаточно знищив з карти світу Галицько-Волинське князівство. У всякому разі відновлення замку було дуже довгим і зайняло десятки років. Однак в 1400-ті роки Галицький замок був найбільшим в Галичині.  

Галицький замок також ще називають Старостинським замком через його історичну функцію як резиденції галицьких старост у період, коли Галич входив до складу Польщі. Після того як місто втратило свою столичну роль і було включено до складу Королівства Польського в 1349 році, замок став адміністративним центром для галицького старости. Староста був представником короля, відповідальним за управління та оборону території.

"Розквіт замку припав на XV-XVI століття. Старости тут управляли від імені короля, замок час від часу перебудовували. До прикладу, у XVI столітті його укріпили мурованими стінами. У разі нападу чи пожежі Галича міщани могли знайти прихисток у його стінах", – розповідає кандидат історичних наук Андрій Стасюк.

Згодом цей замок зазнав неодноразових нападів та облог. Тому у XVI столітті був перебудований, а наприкінці XVI – фортеця згоріла, що спричинило чергову перебудову. На його місці звели наближений до трикутника замок з пісковику та цегли. Він складався з 2-х частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення (замку), та нижнього подвір'я, оточеного мурами з п’ятьма баштами і трьома в'їзними брамами, додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом.  

Фото: Суспільне

У цей час на замок припало чимало лиха. Адже тільки з 1590 по 1633 рік на Галич 29 разів нападали татари з османами, найбільш руйнівними були напади 1594, 1612, 1624 років. А вже в середині століття почалася національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. У 1649 році козаки Хмельницького взяли замок, тому фортеця знову зазнала руйнувань.

Цього разу відновленням зайнявся галицький староста Анджей Потоцький, який виділив на це понад 42 тис. злотих. План реконструкції розробив італійський інженер, також офіцер піхоти коронного війська Франсуа Корразіні.

Перебудований замок мав трикутну форму і загалом займав територію 1,7 га (два футбольних поля), мав дві тераси, три муровані башти по кутах, а також архів гродських і земських актів, канцелярію, приміщення суду. В замку була каплиця св. Катерини.

Читайте також: Галич, який пам’ятає себе мегаполісом. Блог Христини Дорожовець

Остаточний занепад Галицького замку та сучасний стан

Фото: galych.com

Попри всі ці старання, вже за 20 років замок зазнав нових значних руйнувань від яких так і не зміг остаточно оговтатися. Під час турецько-польської війни 1676 року османські війська під командуванням Ібраґіма-паші на прізвисько "Шайтан" взяли твердиню. Залога, якою керував комендант Ляховський, майже без бою віддала замок, який турки пограбували, а потім вибухом висадили у повітря частину оборонних стін та веж.

Замок у Галичі пробували відновити, однак через розбудову нового потужного міста-фортеці Станиславова, галицька твердиня втратила пріоритетне значення і напівзруйновані стіни запустіли. А у XVIII столітті із занепадом Речі Посполитою, поруйнована фортеця у Галичі стала нікому не потрібною. Тому вже в 1767 році місцева влада дозволила розібрати частину вцілілих мурів для розбудови будівництва міста. Згодом решта мурів і башт обвалилася під впливом часу та погодних умов.

До наших днів від замку дійшли лише руїни мурів п’ятигранної наріжної (західної) башти кінця XVI століття та рештки оборонної стіни з бійницями. Крім цього, на території замку збереглися численні підвальні приміщення. Решта ж – це лише руїни мурів.

У кінці ХХ століття, коли розпочалося відродження української національної ідентичності, виникла ідея відновлення замку. У 1980-х роках були проведені перші спроби реставрації Галицького замку. А вже за незалежної України було відновлено частину стіни та вежі, а також облаштовано музей, присвячений історії Галицького князівства та самого замку.

Фото: Вікіпедія

Сьогодні Галицький замок є частиною національного заповідника "Давній Галич" і популярним туристичним об'єктом. Тут продовжується програма реставрації, а дослідники й далі знаходять цікавинки минулого, зокрема, у 2023 році виявили підземелля В'їзної вежі Галицького замку, в якому ніхто не був понад 300 років.

Попри напівзруйнований стан, замок досі вражає своєю величністю. Він є символом минулого могутності Галицького князівства та важливим об'єктом культурної спадщини України.  

Легенди Галицького замку

Фото: гугл-фото

Галицький замок, окрім своєї багатої історії, відомий також численними легендами, які додають йому містичності та приваблюють численних відвідувачів.

Легенда про привид княгині

Одна з найвідоміших легенд Галицького замку розповідає про привид княгині, яка нібито мешкає в замкових стінах. За переказами, це була молода княгиня, дружина одного з галицьких князів, яка померла за загадкових обставин. Після її смерті князь, сповнений горем, наказав збудувати в замку каплицю, де поховали його кохану.

Згідно з легендою, дух княгині не знайшов спокою і почав блукати замком у пошуках свого чоловіка. Місцеві жителі вважають, що у тихі ночі можна почути її сумний плач або побачити фігуру в білому, яка повільно рухається коридорами замку.

Фото: Вікіпедія

Легенда про заховані скарби

Ще одна популярна легенда пов'язана з захованими скарбами, які нібито були сховані в підземеллях Галицького замку. За переказами, під час одного з численних нападів на замок, місцеві заможні жителі сховали свої коштовності в підземних ходах, щоб уберегти їх від загарбників.

Кажуть, що ці скарби так і залишилися нерозкритими, і їх охороняє злий дух або невидимий варта, яка захищає золото від непрошених гостей. Багато шукачів скарбів намагалися знайти ці багатства, проте всіх їх спіткали невдачі. Загалом підземелля Галицького замку - це справжній лабіринт, в якому таємниця та небезпека чекають на кожному кроці.

Легенда про безсмертного воїна

Ще одна легенда розповідає про безсмертного воїна, який нібито захищав Галицький замок від загарбників. За переказами, цей воїн був найкращим серед усіх, і його неможливо було перемогти в бою. Навіть після своєї смерті він продовжував захищати замок, встаючи з могили щоразу, коли замку загрожувала небезпека.

Легенда говорить, що його душа досі перебуває в замкових стінах і охороняє їх від остаточного знищення. Гіди кажуть, що якщо ворог знову спробує захопити замок, безсмертний воїн повернеться, щоб стати на його захист.

Читайте також: Підземні тунелі з’єднували з Галичем: таємнича історія й легенди Станиславівської фортеці