За СРСР був складом для автобази: про величну історію й легенди Чинадіївського замку, який ледь не знищили комуністи

"Еспресо.Захід" розповість про давню історію та цікаві легенди Чинадіївського замку, розташованого в мальовничій місцині Карпат.

Виникнення замку в Чинадійово

Фото: ukraine-is

Перша письмова згадка про Чинадійово датується 1214 роком, коли воно згадується в угорських хроніках, як Сент-Міклош (угор. "Святий Миколай"). Ця угорська назва фігурує в документах до 1944 року.

Тож, селище виникло на місці давнього поселення, яке існувало ще за часів раннього середньовіччя. Його стратегічне розташування на перехресті торгових шляхів сприяло швидкому розвитку. За 60 км звідси, розміщений Верецький перевал, так звані "Руські Ворота", через який пролягає дорога на Галичину.

Угорські королі часто використовували ці землі для розміщення своїх фортифікаційних споруд. Зокрема, у XIII столітті  король Іштван V підносить у подарунок цей маєток магістру Аладару, а ще пізніше вони опинилися під опікою барона Імре Перені, який побудував тут замок. Власне, від замку і почалося розширення та розвиток самого селища.

Чинадіївська фортеця — кам'яна, з двома кутовими вежами та метрової товщини стінами споруда, з’явилася в XIV-XV столітті. Споруда мала стратегічне значення, оскільки захищала торгові шляхи та кордони Угорщини. Протягом століть замок неодноразово змінював власників, кожен з яких вносив свої зміни та доповнення до архітектури. Зокрема, добудовували фортецю графи Телегді. Володіли замком княгиня Ілона Зріні, її син Ференц ІІ Ракоці, графи Шенборн

В XVI столітті замок був перебудований у ренесансному стилі, що додало йому елегантності В період турецьких воєн він став важливим оборонним пунктом. Замок відігравав значну роль в історії регіону, слугувавши резиденцією для багатьох відомих родів.

У 1657 році фортеця зазнала серйозних ушкоджень від польських військ графа Любомирського, які мстилися угорцям за напад їхнього князя Дьордя II Ракоці на Польщу. Хоча замок невдовзі відновили, його значення як оборонної споруди поступово зменшувалося.

На початку ХVIII ст. Чинадіївський замок відіграв велику роль у Визвольній війні угорського народу проти імперії Габсбургів. Тривала боротьба закінчилася капітуляцією угорців. Наприкінці червня 1703 року провідник повстанців князь Ференц ІІ Ракоці зупиняється у замку, аби відпочити та перегрупувати військо після поразки у битві під Мукачево. У 1708 році сюди, дізнавшись про наближення ворогів, з Хустського замку перебираються сім'ї феодальних родин, що підтримували повстання.

Фото: karpatium

У 1728 році австрійський імператор дарує великі земельні площі графу Фрідріху Шенборну, у тому числі й замок, який у 1734 році він значно перебудовує й набуває вже не оборонних, а палацових рис. Найзначніші перебудови замку відбувалися у 1734 та 1839 роках (остання під керівництвом архітектора Германа Ігнація). Тоді замок остаточно став нагадувати палац.

У часи Другої світової війни німці зробили у замку в'язницю. За часів радянської влади, замок слугував для багатьох цілей. Він був і сільрадою, і осідком управління місцевого лісового господарства, і військовою частиною, і навіть складом автобази, що розташована поруч. Тому з початком незалежності України цей замок був захаращений і потребував реставрації та відновлення. Щобільше – 75% будівлі перебували в аварійному стані.

Сучасний стан замку

Фото: Вікіпедія

Та на сьогодні Чинадіївський замок виглядає значно краще, є доглянутим й перебуває в процесі реставрації. А все тому, що у 2001 році замок було віддано у концесію художнику Йосипу Бартошу на 50 років. Він разом із дружиною Тетяною, однодумцями, меценатами та допомогою з угорського боку, фактично врятував замок від подальшої руйнації. Завдяки завзяттю Бартоша, замок заново відкрили його для численних туристів.

"Скажу вам правду: я не вибрав замок, а він вибрав мене. Я просто підпорядковувався поклику серця. Всім відомо, що люди мистецтва з головою не дружать. У них поводир іншого – їх серце. І у випадку з замком був якраз такий випадок. Я ні в чому не був упевнений, як і не впевнений зараз. Мене запитували: "Ну добре, а гроші в тебе є?". Грошей не було. Але я сказав, що будуть. І вийшло так, що гроші з’явилися", - розповів в одному з інтерв’ю Йосип Бартош.  

Фото: Вікіпедія

Зараз замок має два поверхи, шість кімнат на першому поверсі з великою залою, підвали та вежу. Внутрішні приміщення замку зберігають насичений історичний дух минулих епох. Нині відреставровано інтер'єр першого поверху споруди. Можна також оглянути і другий поверх – поки ще не відреставрований. Тут на вас чекає також шість кімнат, велика зала та довгий коридор.

У замку часто відбуваються міжнародні та місцеві мистецькі заходи. З 2012 року в замку щорічно відбувається міжнародний фестиваль середньовічної культури "Срібний Татош", де сходяться в бою лицарі-реконструктори з багатьох країн.

Фото: Вікіпедія

Тож, завдяки зусиллям художника та його друзів замок знову став доступний для відвідувачів. Реставрація замку й досі відбувається, адже потрібно ще чимало коштів, щоб повністю відновити все.

Легенди Чинадіївського замку

Фото: karpatium

Чинадіївський замок оточений безліччю легенд. Зокрема, замок "Сент-Міклош" відомий романтичною історією про кохання княгині Ілони Зріні та графа Імре Текелі, яке нібито почалося тут у 1682 році. Легенда розповідає, що у тиші замку, далеко від воєн і пильного погляду австрійського двору, їх любо тут процвітала. Ілона Зріні героїчно обороняла Мукачівський замок під час облоги 1685–1688 років, поки її не захопили австрійці. Її відданість і боротьба за любов та народ зробили її символом жіночого героїзму в Європі.

Читайте також: Найвідоміша фортеця Карпат: таємниці і легенди тисячолітнього Мукачівського замку

Ще одна легенда розповідає про підземні ходи, які з'єднували замок з іншими фортифікаційними спорудами регіону. Кажуть, що під час ворожих нападів жителі замку могли втекти через ці таємні ходи. Існує чимало легенд про прихований тунель, що з’єднує твердиню з Миколаївською церквою неподалік. Хоч історики й припускають існування підземного ходу, його досі ніхто не знайшов.

Існує також легенда про привид дівчини, яка блукає коридорами замку вночі. За переказами, вона була закохана в молодого воїна, але їхня історія закінчилася трагічно, і її дух досі шукає спокою.

Фото: Вікіпедія

Також місцеві мешканці неодноразово згадували про замурований у стінах замку скелет. Ймовірно, людські кістки виявили під час перебудови замку у 1839 р. В деяких джерелах вказується, що в стінах знайшли замурований скелет із зброєю в руках. Легенди розповідають, що чоловіка-воїна замурували в стіну живим, адже в Середньовіччі існував звичай – залишати в мурі живого воїна, щоб його дух залишався охоронцем фортеці від ворогів та магії. Схоже, цей звичай знайшов собі місце і в цій карпатській фортеці.