Тут князь сховав свій скарб: таємнича історія й легенди замку Острозьких у Старокостянтинові

"Еспресо.Захід" розповість про таємниці минулого замку Острозьких у Старокостянтинові та в якому стані він зараз.

Історія, виникнення та розбудова замку

Довгий час вважалося, що Старокостянтинів заснував князь Костянтин Василь Острозький у 1561 році, коли за його кошти й за його ініціативи постав замок та місто. Однак, як то кажуть, нічого не виникає з нічого.

За даними археологічних розкопок, Старокостянтинів заснували на території давньоруського міста Кобуд, історія якого налічує 800 років. Про це свідчать знайдені залишки фортифікаційних споруд, кераміки та поховань, які відносяться до ХІІ-XV століття та аналогічні до артефактів, знайдених при розкопках літописного Губина та інших міст Болохівської землі до якої й належав Кобуд. Місто знаходилося на Чорному шляху або шляху ясиру, яким татари гнали населення Волині, Поділля та Галичини в неволю до Кафи.

Тож це були одні з воріт через які кримчаки проникали на територію України. Тому виникнення тут міцного оборонного замку було більш ніж логічним та справою часу.

У середині XVI століття колишній Кобуд найменувався невеличким селищем Колищенці. 5 січня 1561 року власники селища продали його одному з найзаможніших магнатів всього польсько-литовського королівства – князеві Костянтину-Василю Острозькому. За три місяці Острозький отримав від польського короля привілеї на право заснування міста, ярмарку та магдебурзьке право. Спочатку місто називалося Констянтинів, але після заснування міста Новокостянтинова в 1632 році було перейменоване на Старокостянтинів.

Замок виник разом з містом і був зведений у період 1561-1571 роках, як оборонна споруда для захисту від татарських набігів. Однак після повернення у власність Острозького його головного міста й резиденції в Острозі, увага до розбудови Костянтинова зменшилася, проте будівельні роботи тривали ще до початку 1580-их років.

Надалі замок набув статусу адміністративного центру всієї Костянтинівської волості. А у 1591 році сотником замку був той самий Северин Наливайко, який згодом зробив відоме козацьке повстання.

У 1610 році замок складався з дванадцяти будівель, тобто це була розгалужена фортифікаційна мережа з великою кількістю озброєння. Татари, які часто натикалися на цей замок у своїх походах, жодного разу так його і не змогли захопити.

Фото: Вікіпедія

Замок неодноразово ставав ареною військових подій. У 1648 році, коли розпочалася національна визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, українське козацьке військо взяло замок. У Старокостянтинові сформувалася своя сотня. А 26 червня 1649 року у замку побував сам гетьман Богдан Хмельницький. Та згодом, опинившись на прикордонні Гетьманщини та Речі Посполитої, Старокостянтинів зазнавав постійних спустошень внаслідок численних воєн, відповідно, замку було не солодко.

Через всі ці війни у кінці XVII столітті у замку провели реконструкцію. На той час, замок вже не належав Острозьким, адже після смерті Костянтина Василя Острозького твердиню отримав його син Януш Острозький, який, не маючи нащадків чоловічої статі, віддав маєток чоловікові своєї дочки — Олександру Заславському. Потім маєток успадкували Любомирські, а далі – князі Санґушки.

У XVIIІ столітті замок поступово занепадав так само як і Річ Посполита. З 1754 року він знову опинився у власності родини Любомирських. У 1793 році Старокостянтинів увійшов до складу Російської імперії та згодом став частиною Волинської губернії.

З початку ХІХ століття маєтком і фортецею володіла дочка Станіслава Любомирського, але в 1830 році борги власників перевищили вартість майна, тому замок кілька разів змінював своїх господарів. У підсумку він перейшов у державну власність і його використовували як урядову споруду. Зокрема, з 1905 року у замку було розміщено поліційну залогу.

Читайте також: Підземне "місто в місті": таємниці й легенди давнього Острозького замку

Сучасний період та робота музею в замку Острозьких

Фото: Вікіпедія

Після окупації України радянським режимом, у 1929 році РНК УСРР ухвалила створити на основі замку Державний історико-культурний заповідник республіканського значення. Наступного року були розроблені реставраційні плани, які почали втілювати.

У 1944 році під час наступу Червоної Армії замок було суттєво пошкоджено. Зокрема повністю знищено дах домової церкви. У 1954 році радянці вирішили, що замок не вартий уваги, тому історико-культурний заповідник ліквідували. Фонд музею, а це 4 тис. експонатів, передали до сусідніх музеїв. Так замок став частиною різних господарських структур. За наступні кілька десятиріч замок зазнав руйнувань та грабунків, адже не мав державного захисту. У приміщеннях замку розміщувались: спортивна школа, Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту, засолювальна база та інші установи.

Реставраційні роботи розпочалися вже з відновленням незалежності України. Однак вони були проведені не фахово і замок від того лише більше постраждав. Палац було перекрито бетонними плитами, що спричинило навантаження, не розраховане на старі стіни, а будівельне сміття і закам'янілий цемент перетворилися на завали. Та найважливіше, що було не законсервовано давні фрески домової церкви, які почали обсипатися.

На початку ХХІ століття у замку знову розпочали археологічні дослідження. Тоді було встановлено, що будівля перебуває в неналежному стані. Тому у 2008 році на проведення реставрації замку з держбюджету було виділено кілька мільйонів гривень. За ці кошти було здійснено гідроізоляцію фундаментів, накрито металочерепицею дах і розпочато реставрацію в'їзної брами.

На сьогодні замок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання. У 2013 році тут було створено історико-культурний центр-музей "Старий Костянтинів". Музей знаходиться в приміщенні замку по вулиці Замкова, 1-А та є візитівкою міста.

Фото: Вікіпедія

Працівники музею регулярно організовують науково-практичні конференції, круглі столи, історичні лекції, виставки. Щороку тут діє туристичний сезон та проводяться цікаві історичні квести для дітей. Постійно оновлюються фонди музею, розробляються нові експозиції. У замку також проходять презентації історичних костюмів, виставки-ярмарки майстрів декоративно-прикладного мистецтва, художні пленери та презентації поетичних збірок.

На першому поверсі палацу, в етнографічній залі, виставлені предмети українського побуту. А у другій залі палацу - експозиції на різну тематику: гроші, вироби з заліза, зброя, та різні періоди з життя замку. В одній з спалень князів Острозьких – виставка давніх ікон.

"В останні роки розпочато реставрацію цієї легендарної оборонної споруди і є сподівання, що відроджений і гордий Старокостянтинівський замок і далі височітиме над водами Случа та Ікопоті як невмируща пам’ять про наше далеке минуле", - пишуть музейники.

Архітектурні особливості замку в Старокостянтинові

Фото: Вікіпедія

Замок розташований на мисоподібній ділянці при злитті річок Случі й Ікопоті, дві сторони якої омиваються водою, а третя межує з містом. Замок мав оборонний кордон із рову, земляного валу та кам'яного муру завтовшки 1,5 м і заввишки 5,8 м, який частково зберігся лише із західної сторони. З п'яти веж замку до сьогодні вціліла лише Наріжна вежа. Ця башта споруджена разом із замком і має форму неправильного півкола. Вона оздоблена ренесансними елементами.

Вхід до замку охороняла в’їзна брама, оснащена дерев’яним мостом на кам’яних опорах. Хоч площа замку є однією з найбільших серед волинських замків, вона ніколи не була повністю забудована.

Основні споруди — князівська резиденція, домова церква Святої Трійці з виразними особливостями готичного стилю та оборонна вежа — розташовані близько одна до одної. Палац і вежа перебувають у занедбаному стані, але палац поступово реконструюється завдяки музейникам.

Загалом замок Острозьких у Старокостянтинові має характерний ренесансний стиль з елементами готики та оборонної архітектури.

Легенди замку Острозьких

Замок Острозьких у Старокостянтинові, окрім своєї багатої історії, має кілька цікавих легенд, що додають йому містичної привабливості. Ось деякі з них:

Легенда про таємний підземний хід

Однією з найпопулярніших легенд, пов'язаних із замком, є історія про таємний підземний хід, що нібито з'єднував замок із іншими важливими точками міста, або навіть з іншими містами. Цей підземний хід використовували для втечі під час облоги або для швидкого переміщення між укріпленнями. Хоча археологи не знайшли доказів існування такого ходу, ця легенда живе серед місцевих жителів і туристів.

Легенда про привида князя

За іншою легендою, замок охороняє привид одного з представників роду Острозьких. Вважається, що князь, який помер за загадкових обставин, досі блукає замком у пошуках справедливості або спокою. Відвідувачі розповідають про таємничі шепоти і дивні тіні, що з'являються вночі в стінах замку. Дехто стверджує, що бачив привида в лицарських обладунках, що наче патрулює коридорами замку.

Легенда про скарб Острозьких

Ще одна легенда стверджує, що в замку заховано величезний скарб, який належав родині Острозьких. Кажуть, що перед смертю князь заховав свої багатства у замку, щоб вони не потрапили в руки ворогів. Багато шукачів скарбів намагалися знайти цей скарб. Існує повір'я, що той, хто знайде скарб, отримає не тільки матеріальне багатство, а й накличе на себе прокляття, яке може призвести до неприємностей або навіть смерті. Бо це проклятий скарб.

Інша версія легенди про скарб розповідає, що ці скарби лежать у річці Случ. Мовляв, польську знать, яка начебто хотіла задобрити князя, відіслала цілий човен з золотом та подарунками. Та річка збурилася й потопила увесь човен. Кажуть, ніби скарби досі лежать на дні.

Тож, ці легенди, разом із багатою історією замку, роблять його не тільки важливим історичним об'єктом, але й місцем, що приваблює любителів містики та таємниць.

Читайте також: Козаки Хмельницького не змогли штурмом взяти: історія й легенди Збаразького замку