Пережив дві зупинки серця, ампутацію двох рук і правої ноги: історія військового Олександра Вихрука

Про це розповів пресофіцер Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, полковник ЗСУ Тарас Грень, передає "Еспресо.Захід".

Молодший сержант Олександр Вихрук чотири роки тому працював за кордоном, заробляв достатньо коштів, щоб забезпечити свою родину. Однак ситуація на сході України змусила його повернутися додому і стати військовим, адже він найбільше прагнув для дружини і дітей щасливого майбутнього у вільній і незалежній Україні.

"Моє рішення стати військовим було моїм і виваженим. Щоправда, моя родина навіть не знала, що я твердо вирішив бути військовим. Тому, після повернення до України я просто пішов до військкомату, пройшов комісію і підписав свій контракт", – зазначив боєць. 

Фото: з сімейного архіву Олександра Вихрука

У лавах ЗСУ Олександр отримав нову спеціальність і став оператором ПЗРК, а згодом попросився у піхоту. Свою першу контузію отримав 3 грудня,  унаслідок якої втратив слух. Та пролікувавшись, він знову повернувся  до побратимів, щоб зупинити російських окупантів.

Вже 27 березня цього року він разом зі своїми товаришами  пішов на допомогу одному з наших підрозділів, який потрапив в оперативне оточення. У хлопців закінчувався БК, майже всі були поранені, ворог наближався. Тому Олександр з іншими військовими зробили відчайдушну вилазку. Проте й ворог не планував здаватись, в результаті у тому бою Олександр отримав складне поранення рук та ніг. Майже в непритомному стані він таки знайшов можливість подзвонити додому дружині Олі і розповісти, що з ним трапилась біда. Далі була лікарня і важкий вирок лікарів: ампутація двох рук і правої ноги. До того ж ампутації дуже високі, що ускладнює майбутнє протезування. У комі Герой пролежав півтора місяця.

Фото: з сімейного архіву Олександра Вихрука

Чотири місяці Олександр провів у реанімації: пережив дві зупинки серця, інсульт, у нього не працювали нирки. Більшість цивільних медичних закладів, на жаль, не наважувалися братись за його лікування, мовляв, із таким перебігом хвороб і складним пораненням люди просто не виживають. Та поруч з ним завжди була його любляча дружина Оля, яка вірила в диво, у силу кохання та мужній дух свого чоловіка. І це диво сталось! Щоправда, військові лікарі, які взялися лікувати та реабілітовувати Олександра називають це грамотно спланованим комплексом лікування.

Зараз Олександр проходить реабілітацію в одному з військових медичних клінічних центрів, що на заході України. Військові лікарі та реабілітологи розробили для нього унікальну програму, під час якої Олександр навіть навчився плавати. Зараз він готується до протезування і планує своє майбутнє життя, адже вдома у нього два студенти та невеличке господарство.

• Раніше ми розповідали, що у Львові пораненому захиснику закрили 22-см дефект черепа 3D-пластинами.