Пам'ятка чи торговий центр? Чому руйнується Бродівська синагога та як її рятуватимуть

Ревіталізувати синагогу? Експерти та єврейська спільнота проти

Велика Бродівська синагога – національна пам'ятка XVIII століття та одна з єврейських перлин Галичини – руйнується фактично на очах (зрештою, як і десятки інших історичних пам'яток). Крайній обвал стався нещодавно, у червні цього року – там впала дахівка та склепіння. 

Кілька днів опісля на місце виїжджали посадовці Бродівської міської ради та Львівської обласної військової адміністрації: пам'ятку просканували та підготували план дій для її порятунку. Як йшлося у повідомленні, спершу планують запобігти аварійній ситуації, а після – розглядати проєктні пропозиції. 

Власне, перші обговорення вже навіть відбулися: у міськраді запрезентували два проєкти ревіталізації (саме ревіталізації, а не реконструкції як би це мало бути з пам'яткою архітектури) синагоги та простору біля неї, авторства бродівчанки та студентки Львівського національного університету природокористування Юлії Надорожняк. 

Фото: Бродівська міська рада

"Застосували метод інтерактивної архітектури, який дозволяє поєднувати потреби архітектурної спадщини у збереженні та одночасно доступ для відвідувачів, просвітництво та можливість торкнутися історії.

Один з проєктів передбачає пасаж, виставкові зали, оглядові тераси для відпочинку. Інший – орієнтований на створення торгово-розважального комплексу зі збереженням архітектурної спадщини. Кожен варіант передбачає відновлення зруйнованих елементів синагоги та переосмислення призначення цієї будівлі у середмісті Бродів", – пояснювали у Бродівській міській раді. 

Але такі бачення стосовно відновлення не знайшли схвальних відгуків серед експертів та пам'яткоохоронців, в тому числі представників єврейських спільнот. Синагога у Бродах – важлива пам'ятка для єврейської громади: до Другої світової війни 80% населення у місті становили якраз євреї. "Чиновники, закликаю вас: не знаючи броду, не лізьте у воду", – відреагував на презентацію проєктів голова Львівського товариства єврейської культури Олександр Назар. 

"За фактом, це якась дикість з тими горе-проєктами, і ще більша дикість зі знущанням з пам'ятки архітектури національного значення, яку чинуші довели до тотальної руйнації, а тепер хочуть перетворити в скляний сарай. Дані проєкти є суцільним ігноруванням пам'яткоохоронного законодавства", – зазначив представника єврейської спільноти.

У коментарі "Еспресо.Захід" Олександр Назар пояснив, що у запропонованих проєктах немає нічого, що б торкалося об'єкта саме як синагоги. За такими пропозиціями влада намагається заховати свою багаторічну бездіяльність, але це не зовсім те місце, де варто облаштовувати торгово-розважальні заклади чи щось подібне. Мова має йти не про ревіталізацію чи реконструкцію, а саме про реставрацію синагоги як історичної пам'ятки чи наразі її консервацію. 

За його словами, ще після обвалу в кінці лютого 2021-го однієї з колон, що тримала склепіння даху будівлі, ніхто нічого не робив. Тоді відбулося лише виїзне засідання за участі керівництва департаменту архітектури ЛОДА. Товариство єврейської культури у Львові звернулося до облдержадміністрації з ініціативою створити робочу групу, до якої також би ввійшли представники Міністерства культури, й таким чином розробити дорожню карту порятунку синагоги в Бродах й провести першочергові протиаварійні роботи. Крім того, двічі листи скеровувала Об'єднана єврейська громада України. Але відповіді від ЛОДА не отримали. 

"Броди – досить впізнаване місто, тому що там народився Йозеф Рот (австрійський письменник українського єврейського походження. – Авт.). Всі освічені німці, австрійці, які сюди приїжджають, намагаються потрапити в Броди. Рот вважається у них письменником високого рівня, він їхній класик, і вони його дуже шанують. Так само як у Чернівці їдуть до Целана (Пауль Целан – єврейський німецькомовний поет. – Авт.), так у Броди – до Рота. 

У 2019 році посолка Німеччини приїжджала у Броди, де зустрічалася з мером. Вона також хотіла поговорити з представником єврейської громади, але оскільки в Бродах немає, ми зі Львова долучалися. Вона закликала місцеву владу вжити заходів для збереження синагоги, але місто не було зацікавлене. Наприклад, зважаючи на те, що споруда визначна, і на тлі походження Йозефа Рота, там можна було б зробити якусь літературну резиденцію", – вважає голова Львівського товариства єврейської культури Олександр Назар. 

Реставрація не на часі, або Що каже місцева та обласна влада

Після крайнього обвалу у Бродівській синагозі 19 червня цьогоріч місто та область розпочали роботу над процесом консервації пам'ятки. Під час виїзду на місце провели лазерне сканування у 3D-форматі, тож тепер архітектор Юрій Вербицький розробляє науково-проєктну документацію та складає попередній кошторис, аби здійснити на об'єкті протиаварійні роботи та уникнути нових руйнувань.

Фото: Бродівська міська рада

"Питання реставрації, виділення певної функції синагоги наразі не стоїть. В нас стоїть лише питання проведення протиаварійних робіт чи робіт з відтворення втраченої пам'ятки. Щодо концепції ревіталізації, це коштовно. Зрозуміло, що на це гроші зараз не будуть виділяти. 

Але будуть прийняті рішення щодо протиаварійних робіт на пам'ятці та стабілізації її стану для забезпечення від подальшого руйнування. Йдеться про тимчасове накриття, укріплення, щоб будівля не руйнувалася. Ці  роботи зазвичай не дуже дорого коштують. Якщо говоримо про ревіталізацію, звичайно, було б добре шукати грантові кошти, допомогу міжнародних фондів", – коментує "Еспресо.Захід" директорка департаменту архітектури та містобудування ЛОВА Олена Василько.

Будь-які роботи, які планують виконувати на об'єкті-пам'ятці національного значення, мають здійснюватися лише відповідно до науково-проєктної документації, яку розробляють архітектори та погоджують консультативні експертні ради, в тому числі при Мінкульті. Після того проводиться тендер та дається дозвіл на початок робіт. 

Зрозуміло, що під час війни реставрацію пам'ятки ніхто не проводитиме, оскільки це десятки мільйонів гривень, але чому не законсервували об'єкт раніше, якщо це, до того ж не потребує великих коштів, чіткої відповіді немає. 

"Ініціювати виділення коштів (на відновлення та збереження пам'ятки. – Авт.) може і департамент, і місцева влада. Але з 2021 року (коли стався обвал колони у синагозі. – Авт.) в нас вже були роки ковідні, і початок повномасштабної війни, тому, звичайно, не фінансувалося. Тільки в цьому році відкрилося, згідно з Постановою Кабміну №590, що ми можемо фінансувати реставраційні та протиаварійні роботи на пам'ятках. Відтак мова про фінансування у попередні роки не велася", – пояснює Олена Василько. 

Чи вдасться ще цього року захистити об'єкт історичної спадщини від аварій в майбутньому? У Бродах кажуть, що спільно з обласним департаментом спробують виконати бодай якісь підготовчі роботи та зберегти синагогу. Водночас очільниця профільного департаменту ЛОВА зазначила, що технічні можливості визначить архітектор, оскільки треба розуміти, про які саме протиаварійні роботи йдеться: чи будуть вони стосуватися самої будівлі синагоги, чи це буде незалежна конструкція, яка законсервує, накриє синагогу, без проникнення в елементи самої пам'ятки. 

Отримати кошти на виконання робіт у Бродівській міській раді сподіваються з обласного бюджету. Зважаючи на те, що це пам'ятка державного значення, у місцевій скарбниці грошей на відновлення та збереження об'єкта не мають, а в попередні роки їм на це коштів не виділяли. Водночас в області кажуть, після розрахунку кошторису протиаварійних робіт обговорять з місцевим самоврядуванням можливість співфінансування, адже синагога розташована фактично у центральній частині міста. 

А стосовно нещодавно презентованих проєктів ревіталізації Бродівської синагоги, у міськраді запевнили, що це лише роботи студентів, з яких окремі думки можуть бути опрацьовані при розробці проєкту реставрації, про що поки мова не йде.  

Варіантів реставрації є кілька, мінімум можна зробити ще цього року

Провести протиаварійні роботи, мінімальну консервацію Бродівської синагоги цілком реалістично, і навіть цього року, каже архітектор, громадський діяч, депутат Львівської облради Іван Щурко. Для обласного бюджету це "підйомні" кошти, а якщо погодиться на співфінансування Бродівська громада, що природно та виправдано, то необхідні роботи справді можна реалізувати. 

Фото: Віталій Пристава/ facebook

Додає, що сама проєктна документація на протиаварійні заходи не є складною та не потребує багато часу для розробки. Крім того, певні роботи в цьому напрямку стосовно Бродівської синагоги вже виконувалися раніше, й тепер ці попередні обміри, технічні обстеження частково можна використати. 

Українське пам'яткоохоронне законодавство у плані реставрації пам'яток архітектури є доволі чітким. Існують відповідні державні стандарти та регулятивні документи, які визначають, як має відбуватися процес реставрації пам'яток національного значення. Відтак, такі своєрідні мутанти, як-от розроблені студенткою Юлією Надорожняк проєкти так званої ревіталізації (хоча нам варто говорити лише про реставрацію), законодавство насправді не допускає, пояснює Іван Щурко. 

"В будь-якому випадку, який би шлях не обрала Бродівська громада, це має бути предметом фахового обговорення. Чи це має бути тільки консервація, чи повна комплексна реставрація, чи пристосування під якусь нову функцію, чи повернення сакральної функції синагоги, чи це має бути музейний об'єкт, де частина приміщень реставрується і використовується, а частина залишається, тобто консервується і показується в такому стані, в якому вона дійшла до наших днів. Варіантів може бути кілька. І кошти тут – важлива історія, але не первинна. Це головним чином потребує залучення широкого кола фахівців – істориків, архітекторів, реставраторів, мистецтвознавців, фахівців з юдаїки, які досліджують єврейську спадщину, бо зважати на особливості єврейської культури теж важливо", – каже експерт. 

До слова, голова Львівського товариства єврейської культури Олександр Назар у розмові висловив переконання, що якби відновлення синагоги в Бродах таки розпочали, то представники єврейських громад у діаспорі однозначно могли б долучитися фінансово та допомогти. Адже колись у містечку мешкало чимало євреїв, які згодом роз'їхалися по світу. Як приклад, пригадує відновлення надгробків у Добромилі, де активно допомагав місцевий активіст та долучилися вихідці звідти, які проживають за кордоном. Так само планують працювати у Сокалі, де є зацікавлений мешканець: там розпочнуть втілювати ініціативу, а люди – є така надія – підхоплять.  

Натомість у Бродівській міській раді кажуть, насправді єврейська діаспора зовсім не зацікавлена допомагати фінансово у збереженні Бродівської синагоги.

"Вони (єврейська діаспора. – Авт.) вважають, що цей об'єкт не має для них жодної цінності. І вкладати кошти, зрозуміло, що вони не хочуть. А Бродівська територіальна громада охоплює 81 пам'ятку, і є першочергові об'єкти, в які потрібно вкладати кошти, відновлювати, зберігати, подекуди навчаються діти, працюють організації, й ці об'єкти живуть", – зазначила начальниця відділу містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини Бродівської міськради Тетяна Нікіфоряк. 

Фото: forum.zamki-kreposti.com.u

Загалом на Львівщині руйнується чимало пам'яток архітектури. Аналогічна ситуація як у Бродівській синагозі виникла із замком у Поморянах, шпихлірем в Дрогобичі, монастирським комплексом у Белзі та ін. Якщо провести своєрідну інвентаризацію, то можна нарахувати два десятки таких об'єктів, вважає Іван Щурко. А те, чому все-таки не було зроблено жодних протиаварійних заходів після суттєвих руйнувань Бродівської синагоги у 2021 році, архітектор й депутат облради пояснює низкою причин.

"Думаю, причин є сотня. По-перше, відсутність державної системної політики у сфері культурної спадщини, друге – відсутність розуміння цінності у місцевої громади, третє – обласний департамент не справляється на 100% зі всіма об'єктами, за які відповідає. Тобто причин для "чому" є багато, але простої та очевидної відповіді, на жаль, ми не маємо", – каже Іван Щурко.  

Як руйнується Велика синагога в Бродах: трохи з історії 

Синагога у Бродах, збудована у 1742 році, є доволі відомим історичним об'єктом, в тому числі як об'єкт єврейської культури. Збудована у стилі архітектури Ренесансу. За час свого існування будівля зазнавала значних пошкоджень. Зокрема, під час великої пожежі в 1859 році, коли було знищено значну частину міста, постраждала і синагога. У роки Другої світової війни були втрачені північна і південна прибудови. 

Згодом, у 1960 році будівлю відремонтували, облаштувавши там склад. Але невдовзі дах почав протікати, тому споруду перестали використовувати. Потім синагога стала пусткою, й це призвело до її швидкої руйнації. 

Фото: Вікіпедія

У 1991 році місцева влада спробувала відреставрувати будівлю, щоб облаштувати в ній картинну галерею. Та виділені кошти були надто мізерними, тому їх забракло для завершення робіт. У 1995 році через сильні снігопади обвалився дах синагоги.

Дотепер історична пам'ятка продовжує руйнуватися під впливом природних умов. Власне, одна з колон, що тримала дах, впала у лютому 2021 року, а у червні цьогоріч тут стався обвал дахівки та склепіння.