Одним із тяжких злочинів російських окупантів в Україні є депортації цивільного населення. Відеоблог Володимира В'ятровича

Доброго дня, я Володимир В‘ятрович.

Я з України.

Всім привіт просто з виру історії.

Росія розпочала депортації.

Одним із тяжких злочинів російських окупантів в Україні є депортації цивільного населення.

Якщо масові вбивства і руйнування – на екранах і газетних шпальтах по всьому світу, то про депортації говорять значно менше.

А між тим за кілька тижнів війни з території України примусово вивезено десятки тисяч українських громадян. І цей процес набуває все більшого розмаху.

Путінська Росія повертається до злочинних практик комуністичного режиму, коли депортації були одним із головних інструментів масових репресій.

Під час так званої колективізації у тридцятих роках 2 мільйони людей виселено у східні й північні райони СРСР.
Лише з України і лише в 1930-31 році депортовано 64 тисячі заможних селянських родин.

У 1939-41 роках, коли в ході Другої Світової війни СРСР окупував захід України і Білорусі, депортації набули колосальних масштабів.

Кожен десятий житель цих територій - 1 мільйон 250 тисяч українців, білорусів та поляків - були депортовані з рідної землі.

Нова хвиля масових депортацій чекала на українців у середині 40-х – початку 50-х. Лише за звинуваченням у зв’язках з ОУН і УПА вислано до віддалених районів СРСР 180 тисяч українців. Понад 700 тисяч українців насильно переселені комуністичними режимами СРСР та Польщі.

Цілі народи Північного Кавказу і прилеглих степів – чеченці, інгуші, калмики, балкарці, карачаєвці – примусово вивезені далеко від рідної землі.

Справжнім геноцидом стала депортація з Криму до Центральної Азії корінного кримськотатарського народу у травні 1944.

Як і в інших подібних випадках, на місце корінних кримців масово заселялося російське населення.

Такими методами кремлівський режим творив міф про "ісконно русскій Крим", штучно змінюючи демографію півострова, яку не вдалося відновити навіть після повернення кримських татар на батьківщину. А після окупації 2014 року в Крим і Севастополь додатково заселили сотні тисяч росіян.

Росіяни та зросійщені представники інших національностей масово заселялися на місце депортованих латишів і естонців, вірмен і греків, німців і болгар.

Росіянами цілеспрямовано заселяли знелюднені Голодомором, депортаціями і війнами землі України, особливо південь та схід.

Це була частина злочинної колонізаційної політики. Політики геноциду, до якої російські окупанти повертаються знову, просто на наших очах.

Повномасштабна війна триває лише місяць, упродовж якого росіяни захопили 15% української території. Окупаційна влада ще не встигла закріпитися, навколо гримлять бої.

Але десятки тисяч людей з окупованих територій Приазов’я, Донбасу, Слобожанщини та Сіверщини вже примусово вивезли до Росії.

А з окупованих районів Київщини українців почали примусово депортувати до Білорусі.

Особливо цинічним злочином є вивезення до Росії тисяч українських дітей, які перебували в інтернатах чи дитбудинках або опинилися окремо від батьків у руках окупантів.

Лише Маріуполя, мешканцям якого загарбники не дають виїхати на інші території України, примусово вивезли до Росії понад 30 тисяч людей.

За задумом Путіна наша земля має стати російською або безлюдною. Українці мають загинути, стати біженцями або бути депортованими. А ті, кого не вб’ють чи не виженуть з рідної землі, мають стати рабами, що беззастережно коряться окупантам.

Але ми цього не допустимо!

Ця війна – війна не лише за свободу, а за саме існування України і українців.

На цьому нині все. До наступних зустрічей у вирі історії.

Слава Україні!

Джерело

Про автора. Володимир В'ятрович, народний депутат України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.