Звільняв Слов’янськ та боронив Миколаївщину: хто такий новий командувач Десантно-штурмових військ Олег Апостол

Це рішення стало черговим кроком у його блискучій військовій кар'єрі, що охоплює понад десятиліття активної служби та участі в ключових операціях російсько-української війни. Більше про постать та військову кар’єру Олега Апостола, розповість "Еспресо.Захід".

Біографія та початок шляху

Олег Орестович Апостол народився 17 квітня 1987 року в Івано-Франківську. З дитинства цікавився професією військового та мріяв стати десантником. За його словами, він з ранніх років любив фільми та книжки про історію України, що й надихнуло його пов’язати своє життя з військом. 

"Ніколи не розглядав для себе ні піхоту, ні інші роди військ. Коли я був малим, у класі 7-му, то в мене було приблизно 300 іграшкових солдатів, до 100 одиниць техніки, авіація, спецназ. Усі гроші, що я наколядував та які давали мені рідні, я витрачав на свою пластикову армію. Я їх розставляв за сценарієм один проти одного, імітував висадку десанту і розробляв різні епізоди бою. Бувало так, що я настільки захоплювався розставлянням солдатиків, що до самого бою вже не доходило", - розповів Апостол в інтерв’ю Armyinform. 

Після закінчення школи Олег вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, де у 2008 році здобув спеціальність "Бойове застосування та управління діями підрозділів аеромобільних військ". Вже тоді він зарекомендував себе як перспективний офіцер, готовий до бойових викликів.

Військова кар’єра: від курсанта до генерала

_{Олег Апостол та Олександр Сирський}

Кар’єра Апостола розпочалася одразу після випуску з академії, де він служив у 80-й бригаді. А вже у 2014 році, коли Росія розпочала війну проти України, він був одним з перших, хто захищав територіальну цілісність України під час АТО. Фактично одразу Олег Апостол став одним із символів незламності українського війська завдяки своїм виваженим діям. 

Його перший бій відбувся 2 червня 2014 року під час штурму Слов’янська та Лиману. Як він сам згадує, тоді відповідав за виведення трьох артбатарей для підтримки наступу. Рухаючись за 79-ю бригадою ДШВ, він зіткнувся із засідкою ворога. Розуміючи, що його батареї не готові до бою, Апостол зупинив колону, наказав вимкнути фари, розгорнутися та зайняти кругову оборону, уникнувши оточення. Через 15 хвилин, переконавшись, що ворог відступив, він вирішив рухатися вперед. Пізніше, під час звільнення місцевої ТЕЦ, Апостол провів розвідку боєм, виявив ворожі позиції, а в другому штурмі знищив їх танками. На третій раз його підрозділ прорвався, деблокував ТЕЦ, зайняв висоти, що сприяло звільненню Слов’янська.

У липні 2014 року брав участь у відомому рейді українських десантників. А під час прориву на Луганський аеропорт, Апостол очолював бойовий розвідувальний взвод і був на посаді заступника командира батальйону. Окупанти намагалися двічі влаштувати засідки на маршруті висування. Однак вчасно прорахувавши небезпечні ділянки, зміг зайняти визначений рубіж та врятувати особовий склад.

За свої звитяги 5 липня 2014 року він був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Його підрозділ неодноразово викликав вогонь на себе, щоб виявити та знищити позиції ворога – тактика, яка вимагала виняткової сміливості.

У 2018 році Апостол був призначений командувати десантно-штурмовим батальйоном 80-ї окремої десантно-штурмової бригади.

З початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році він брав активну участь у боях на Миколаївщині, де його підрозділи знищили та захопили значну кількість ворожої техніки. Зокрема, за два дні він організував ефективну оборону Вознесенська.

З листопада 2022 року Олег очолив 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду, яка стала однією з ключових у боях на Донеччині, Харківщині та Луганщині. У кінці 2022 року він провів складні бої в Серебрянському ліс. Маючи лише два батальйони, Апостол воював проти російської 76-ї дивізії ВДВ та інших підрозділів. Українські сили успішно просувалися, захоплюючи позиції, але через брак сил не дійшли до Кремінної.

"Сили надає, коли день чи бій минув без втрат. Війна диктує свої умови, тому ніколи не можна розкисати. … ДШВ – це еліта. Я навіть своїм хлопцям кажу, коли вони морально дещо в дисбалансі, щоб згадали, що вони десантники!", – каже Апостол. 

У 2024 році, воюючи на Куп’янському напрямку, він отримав звання Героя України та орден "Золота Зірка" від президента України. Того ж року бригада Апостола брала участь у наступальних операціях на Курщині, демонструючи ефективність і злагодженість дій.

Його підхід до командування – це поєднання тактичної майстерності, сміливості та турботи про бійців. Його по праву називають одним з найкращих молодих бойових командирів у сучасній українській армії. 

У листопаді 2024 року Апостола призначили заступником Головнокомандувача ЗСУ. В лютому цього року – удостоєний звання бригадного генерала. А вже від 3 червня – Апостол командує Десантно-штурмовими військами. Відповідно, його кар’єрний шлях – це історія руху від офіцера десантника до генерала, який керує всіма українськими десантниками. Тобто він знає зсередини всі тонкощі цієї непростої справи. 

Що Олег Апостол говорить про війну

У своїх інтерв’ю Апостол підкреслює важливість адаптації до сучасних умов ведення війни, зокрема використання дронів та новітніх технологій. Він наголошує на необхідності постійної бойової підготовки, психологічної підтримки та аналізу дій противника для досягнення успіху на полі бою.

"На полі бою всю роботу робить солдат, на скільки від нього це залежить, але великий відсоток успіху залежить від дронів. Маємо постійно йти в ногу з технологіями", - сказав Апостол в інтерв’ю "Вікнам". 

За його словами рецепт успіху бригади, яку він очолював – це постійна бойова підготовка, психологічна підтримка, демонстрація успіхів (наприклад, відео знищення ворога), аналіз помилок (як своїх, так і ворожих). Новобранців потрібно інтегрувати, створюючи атмосферу єдності, де кожен відчуває турботу командира.

Апостол також наголошує на важливості мотивації бійців через розуміння мети війни, що додає відваги боротися до кінця.  

Зокрема, Апостол в інтерв’ю "Вікнам" описав випадок, коли одна з позицій бригади була в оточенні три дні. Ворог штурмував її танками та БМП, але бійці вистояли завдяки мотивації та підтримці командира батальйону, який спілкувався з ними по радіо, запевняючи, що їх підтримує артилерія та бригада. Розвідувальна рота зрештою деблокувала позицію, знищивши 3-4 ворожі позиції. Попри інтенсивні бої, успіх був досягнутий завдяки злагодженій роботі та мотивації бійців.

Апостол наголошує, що для бійців у траншеях важливо відчувати присутність командира бригади, знати, що він не лише "на папері", а й реально дбає про них. Хоча через інтенсивність боїв особисте спілкування з кожним солдатом неможливе, командири рот і батальйонів відіграють ключову роль, передаючи підтримку та мотивацію через радіозв’язок.

Олег Апостол вважає, що для перемоги на переважаючим ворогом необхідна швидка адаптація до сучасних викликів, зокрема протидії російським технологіям. Потрібно створювати системні рішення на державному рівні, залучаючи програмістів та інженерів для розробки контрзаходів проти ворожих дронів і засобів РЕБ. Він наголошує, що необхідно максимально закрити небо (посилити ППО), щоб уникнути обмежень у маневрах і контратаках. Адже відсутність достатньої кількості ППО призводить до втрат позицій і ускладнює штурмові дії.

"Якби вони були недолугими та немічними, то ми їх давно б вибили на кордони 1991 року. Ніколи не можна недооцінювати противника. Росія – це дійсно велика машина з величезним людським ресурсом, якого їм не шкода. Вони кидають своїх людей тисячами і будуть робити це далі, адже історія повторюється. Крім того, окупанти доволі швидко навчаються. Прикладів можна навести багато. Росія багато в чому вчиться в нас і в подальшому використовує проти нас. … Росія – це ворог і зло, яке нам треба зупинити. Я недарма прожив на цьому світі, мінімум ми вже помстилися і за козаків, і за Крути. Тепер наше завдання – відвоювати решту свого. Тут або ти мисливець, або ти здобич", - відзначає Апостол. 

Як оцінюють його призначення 

Призначення Олега Апостола на посаду командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України загалом викликало позитивну реакцію серед експертів. Ще під час його підвищення його до заступника Головнокомандувача ЗСУ, аналітики казали, що це є відповіддю на потребу в посиленні боєздатності військ, особливо через складні бої на Донеччині, де ворог постійно має успіх. 

"Саме на цю людину була покладена велика відповідальність щодо проведення Курської операції, –  зауважував військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив", Олександр Коваленко. – І саме його підрозділи та його командування забезпечували успіх проведення на території супротивника настільки ризикованої операції". 

Серед військових Олег Апостол має високу репутацію. Український військовий журналіст Богдан Мирошников зазначив, що Апостол користується великою повагою серед бійців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, якою він командував до листопада 2024 року.

Натомість скандальна народна депутатка Мар’яна Безугла, традиційно критикує будь-які зміни у військовому керівництві, поки там є теперішній Головнокомандувач Сирський. Вона припускає, що Апостол – це ставленик Олександра Сирського і висловлює побоювання, що це призначення є частиною спроби інтегрувати ДШВ у Сухопутні війська, що може викликати напругу серед десантників, які цінують свою автономію.

"Передбачаю чистки в ДШВ та чергову спробу перетворити їх на Сухопутні війська. Будуть розбивати колектив КДШВ, знімати комбригів, недоукомплектовувати бригади для покірності тощо", - каже Безугла.  

Читайте також: "Мадяр" і його "птахи": хто такий Роберт Бровді, який став командувачем Сил безпілотних систем