Нова велика забудова Карпат вітряками: позиції закарпатської влади та науковців

Нещодавно екоактивісти звернули увагу на оприлюднений проєкт змін до детального плану територій (ДПТ) Закарпатської області. 

У запропонованому варіанті ДПТ приділено значну увагу до розвитку джерел альтернативної енергії, серед якої виділено побудову вітрових електростанцій на високогір’ї Карпат.

Уряд та Міноборони визначили 7 локацій "важливого суспільного інтересу" для зведення ВЕС на висоті від 800 метрів. Паралельно ще 10 потенційних об'єктів ініціювали місцеві громади, зокрема Міжгірська, Нижньоворітська, Ставненська, Тересвянська, Богданська  та Дубівська ОТГ.

У документі також йдеться про потенційного інвестора – "Атлас Воловець Енерджи", який готовий розмістити ВЕС на верхів’ях західної частини полонини Боржава у Воловецькій громаді. Водночас, як зазначається, вибір майданчика для вітряків їх кількість та потужність вирішиться на подальших стадіях проєктування. 

фото: скриншот з пропонованих змін до ДПТ Закарпатської області

Раніше у квітні 2024 року Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на полонині Боржава, які також планувала зводити компанія "Атлас Воловець Енерджи".

Нагадаємо, на полонині Руна вже тривають масові рубки лісу під прокладання ліній електропередач для ВЕС. Ще 13 лютого Мінекономіки опублікувало заяву про надання позитивного висновку оцінки впливу на довкілля. Попри те, у міністерстві зазначали "проєкт не передбачає вирубку лісів у межах процедури оцінки впливу на довкілля". Про це також запевняв міністр економіки Олексій Соболев: "відповідно до Звіту з ОВД проєкт не передбачає вирубки лісів, доступ до майданчиків здійснюється дорогою, що вже існує". 

фото: ГО "SaveПікуй"

Про позицію щодо пропонованого ДПТ "Еспресо.Захід" поговорили з депутатом та головою комісії з питань екології Закарпатської облради Георгієм Горватом та науковицею та екологинею Оксаною Станкевич-Волосянчук.

Позиція влади

Георгій Горват вважає розвиток вітрової енергетики – питанням актуальним для сьогодення. Водночас, за його словами влада має дбати як і про енергетичну незалежність, так і про захист екології та Карпат.

"Треба знаходити баланс: зберігати Карпати і водночас розвивати енергетику. Це має бути чітко скоординовано з науковцями, обговорено з громадою та продумано з точки зору екологічного збереження. Все потрібно ретельно вивчити", – говорить депутат.

На запитання щодо загроз для природи через будівництво на висоті понад 800 метрів, яке супроводжується прокладанням доріг та вирубкою лісу, Георгій Горват відповів, що природу потрібно зберігати максимально. 

"Необхідно вивчати маршрути для прокладання доріг, щоб завдати мінімальної шкоди Карпатам, обходити праліси. Це мають досліджувати науковці. Я думаю, що все можна зробити правильно. Можливо, це призведе до здорожчання прокладання шляхів для будівництва, але потрібен виключно науковий підхід із залученням фахівців", – вважає голова комісії.

У разі негативної реакції людей на громадських слуханнях щодо змін до детального плану територій, комісія планує організовувати обговорення за участю експертів та інвесторів. 

"Будемо збиратися, пояснювати громаді, запрошувати інвесторів, екологів, економістів, енергетиків. Але якщо громадськість скаже категоричне "ні", будемо думати, як рухатися далі. Ми не можемо діяти від крайності до крайності: або повністю заборонити, або повністю дозволити. Має бути спільне, правильне рішення для Карпат, громади та України", – прокоментував Горват.

Думки науковиці

Однак позиція влади та науковців дещо відрізняється. На думку Оксани Станкевич-Волосянчук одна з причин зміни ДПТ може бути саме розміщення вітропарків в Карпатах.

Екологиня пояснює це тим, що високогір’я входить до Смарагдової мережі – зони природоохоронних територій з рідкісними видами флори, фауни, яким загрожує зникнення.

"Вже не кажучи про те, що фактично були використані території субальпійської зони, які є унікальними й неповторними для України загалом. Тобто зараз, якщо побудувати всі ці вітроелектростанції, які зазначені, ми фактично втратимо ці найцінніші хребти, яких більше в Україні немає і вже не буде", – прокоментувала Станкевич-Волосянчук.

Науковиця вважає, що пропонована схема планування просуває винятково інтереси бізнесу, натомість ігнорується розширення природоохоронної мережі.

При цьому будівництво вітрових електростанцій потребує зведення відповідної інфраструктури – прокладання ліній електропередач, побудова доріг. Подібні зміни в регіонах високогір’я потребують рубки пралісів.

Як приклад, Станкевич-Волосянчук наводить полонину Руну, на якій вже тривають суцільні вирубки лісу.

"Ми вже зараз бачимо, що для того, аби побудувати вітроелектростанцію на полонині Руна, була збудована капітальна дорога. Але вона побудована вдвічі ширшою, ніж звичайна лісова дорога. Прокладається лінія електропередач, і це все супроводжується суцільною вирубкою лісу. Тобто там ліс вже ніколи не буде рости — ні на місці цієї дороги, ні на місці цих ліній електропередач", – пояснює екологиня.

Втручання в біосферу також може призвести до паводків, що в першу чергу зачіпає інтереси мешканців гірських сіл. 

"Лісові дороги – це фактично ділянки, позбавлені рослинності. Це означає, що рослини, яких немає, не затримуватимуть воду. Значить, ця вода буде просто стікати. Звичайно, при сильних опадах це також підвищуватиме паводкові ризики", – розповіла Станкевич-Волосянчук.

Однак, як зазначає науковиця компроміс між енергетичною незалежністю та збереженням природи високогір'я все таки існує. Він полягає у будівництві ВЕС в зонах прискореного розвитку відновлювальних джерел енергії.

Для цього Європейське енергетичне співтовариство розробило певні критерії розміщення джерел альтернативної енергії, які не передбачають зведення ВЕС на карпатських хребтах. Натомість енергетичне співтовариство виділило такі зони для п'яти областей України: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Вінницької. 

"Це власне компроміс. Суспільство намагається розумно знайти баланс між двома важливими цілями. Одна ціль — це збільшення відсотка об'єктів відновлюваної енергетики, а друга ціль — це збереження природи", – пояснює Оксана Станкевич-Волосянчук.

• Екоактивісти подали позов до суду на Мінекономіки через висновок ОВД щодо будівництва вітряків на полонині Руна
• ДІАМ підтвердила, що будівництво бетонних фундаментів для ВЕС на полонині Руна відбувалось із порушенням законодавства
• Нардепи ініціюють перевірку ДІАМ та Держекоінспекції, які дозволили зводити основи для вітряків на полонині Руна в обхід оцінки впливу на довкілля