Шиття як терапія: звільнена з російського полону лучанка презентувала власну колекцію суконь

Як інформує Суспільне, у російському полоні лучанка перебувала 8 місяців і 11 днів. Нині жінка навчається на клінічну психологиню. Про психологічну реабілітацію та відновлення, яке Алла Сенченко знайшла саме у шитті – далі у тексті.

Творчість у полоні

Жінка пригадує, як творчість її рятувала у неволі. "Ми інстинктивно шукаємо все, що може нас зберегти нашу психіку. Так само і було з творчістю, яка в мене була в полоні. У нас Анжеліка цікавилася, просила намалювати сукенку. Кажу: "Так, легко". Стояли спиною і маленьким таким кусочком шпаклівки малювали. І тут же стирали", – розповідає Алла Сенченко.

У Валуйках РФ було швейне виробництво, на яке військовополонених водили на роботу. З її слів, вона шила одноразові костюми із флізеліну, що використовують в ДСНС.

"В мене машинка стояла біля вікна, спиною до всіх. Ти сидиш, шиєш, — згадує захисниця. – Спочатку в нас вікно було відкрите і там вигляд був з вікна: монастир колишній, і церква. І це уявляєте, коли ти сидиш в стінах і церква, наскільки можна абстрагуватись. Бачиш – і тобі легше, і якась іде моральна підтримка", – згадує жінка.

Алла Сенченко навчалася на кравчиню в Луцькому професійному училищі №6, це були професійні курси від центру зайнятості. Там, під час навчання, власноруч пошила і перший виріб – це були штани.

"Перше моє робоче місце було в ательє на Лесі Українки. Перший мій досвід – це були весільні, вечірні сукні. Це не робочий одяг. Творча, об'ємна робота, дуже цікаво. Багато давала навиків професійно і кроїти, і шити, це було супер", – каже ветеранка війни.

Ескіз майбутньої сукні Алли Сенченко, фото: Суспільне

"Сукня для мене як броня: я прикриваю свою вразливість"

Лучанка пригадує: з дитинства любила одяг та переодягатися. Бо, за її словами, вбрання багато говорить про людину.

"Якби одна з ваших суконь могла говорити, що б вона сказала жінкам? Я б сказала: від поваги до себе, любові до себе. Червона сукня: вона має дещо символічний колір, тому що це і кров, це і радість, все в одному, це і біль", – каже Алла Сенченко.

Алла Сенченко показує свою червону сукню, фото: Суспільне

Після звільнення з полону в час повномасштабної війни ветеранка війни повернулася до творчості. У шитті, зізнається, лікується від стресу, шукаючи розраду та втіху.

"Це спроба збалансувати і знайти, щоб в тебе було хоч трохи енергії продовжувати далі жити і сприймати ту реальність, яка в тебе є, – говорить Алла Сенченко. – Сукня для мене як броня: я прикриваю свою вразливість. Я вже забуваю, що там під нею сховане вразливе серце й душа".

Колекція суконь – це перший творчий прояв звільненої з полону Алли Сенченко як студентки психологічного факультету ВНУ імені Лесі Українки. У планах ветеранки війни – нова колекція з більш класичного вбрання.

Читайте також: Мріяв повернутись з 12 років: кримчанин на Новий рік втік в Україну, провівши першу ніч в укритті Ковеля

Що відомо про Аллу Сенченко

Алла Сенченко з міста Луцька. Служила у війську з 2018 року, виконувала бойові завдання в зоні ООС. У перші дні повномасштабного вторгнення повернулася в ЗСУ. У травні 2022 року під час оборони Лимана потрапила у полон. Рідні впізнали жінку на відео у YouTube та дізналися, що вона у полоні. Двох побратимів Алли Сенченко російські військові розстріляли у неї на очах.

Жінка пробула у полоні 8 місяців і 11 днів.

Військовослужбовицю звільнили з полону та повернули в Україну в рамках обміну 4 лютого 2023 року. Станом на червень 2024 року Алла Сенченко служила в терцентрі комплектування та соціальної підтримки на Волині.

• Шестирічний хлопчик з Волині наколядував понад 15 тис. грн на дрони для ЗСУ.