Найкращий спосіб витримати драматизм війни – хоча б іноді знаходити привід усміхнутися: боєць волинської ТрО

Про його історію розповіли на сторінці 100 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ.

Підрозділи "Сталевої Сотки" чинять героїчний спротив ворогу на найгарячішому напрямку фронту – Авдіївському. Загальний результат бригади забезпечують тисячі військовослужбовців. Один з них – головний сержант третього взводу другої роти батальйону Луцького району пан Євген з позивним Джексон.

На початок широкомасштабного вторгнення чоловік уже мав неабиякий досвід військової служби. У 2005-2006 роках відслужив строкову службу, а у 2014-2015 – брав участь в АТО – Савур-Могила, Курахове, Мар’їнка.

До речі саме тоді – 10 років тому – Євген зустрів на Донеччині своє кохання.

Невдовзі донеччанка Оксана стала волинянкою. Пізніше на північний захід України переїхали тесть і теща Євгена.

Воїн має донечку Сніжану, а 14 січня 2022 на світ з’явилася молодша – Емілія.

"Похрестив – і в армію! А ще якраз 24 лютого у моєї дружини День народження. Мав серйозні вагання, чи купувати традиційний букет у день початку широкомасштабного вторгнення. Переконав друг Сашко, який сказав: "Жека, навіть не думай – купуй квіти і вітай дружину! Повір, колись ми відзначатимемо 24 лютого як День початку кінця орди!", – пригадує воїн.

Читайте також: За Бога та Батьківщину: що відомо про 100-ту бригаду ТрО з Волині

Євгена побратими називають головним носієм позитиву у своєму колективі.На його думку, найкращий спосіб витримати увесь драматизм війни – хоча б іноді знаходити привід усміхнутися.

Джексон також стверджує, що навіть нинішні надскладні випробування, які випали на долю бригади, не змінили його прогнозів щодо закінчення війни.

"Віру в Перемогу не похитнути. Бо вона ґрунтується на відчутті надійного плеча побратимів, на повазі до командирів, які не ховаються за нашими спинами, і – звісно – на величезному бажанні повернутися до своєї сім’ї", – сказав він.

• Нагадаємо, волинську "сотку" реорганізували в окрему механізовану бригаду