"Наче кіт –  розгубив вісім життів": 22-річний князівський воїн розповів про знайомство з "рускім міром"

Про історію військового розповіли на телеграм-каналі 14 ОМБР імені князя Романа Великого Ростислав.

"Моя зустріч з дружиною в лікарні, куди я потрапив після поранення, нагадує фінальну сцену з фільму "Міцний горішок", але в українській інтерпретації", – каже воїн. Вона вривається до мене в палату, а там сиджу я, на каталці, закривавлений і з сигаретою в зубах. А далі обійми і моя фраза: "Привіт, дружино!". У цю мить відчув полегшення, ми знову разом, а значить все буде добре", – розповідає про зустріч з коханою після місяців розлуки воїн 14-ї окремої механізованої бригади.

Своєму порятунку боєць завдячує командиру. Одного разу Ростислав врятував його після поранення, тепер командир повернув "борг честі".

"Його поранило – я його вивозив, мене поранило – він мене вивозив. Тож коли я повернувся у стрій, то першим ділом потиснув йому руку і сказав – 1:1", – пригадує князівський воїн.

Тривалий час Ростислав займався підвезенням побратимам усього необхідного, а також евакуацією поранених. Воїн пригадує, що завжди намагався виконати свій максимум – доставити продукти, боєприпаси та інші речі прямо на позиції.

Ростислав добре пам’ятає як вороги вдерлися на рідну Луганщину в 2014-му, як рятував маму з палаючого Лисичанська в 2022-му,  як щохвилинні удари ворожої артилерії рівняли закарбовані в дитячих спогадах місця. Надто дорогою ціною коштувало йому знайомство з "руським міром".

Сьогодні Ростислав бореться, щоб вберегти від нього найрідніших.

Читайте також: Князівська бригада із Волині відзначає 10-ту річницю від дня створення

Довідково

Князівську бригаду сформували із залишків розформованої на той час 51-ї танкової бригади, яка вела важкі на Савур-Могилі та Дебальцевому й брала участь у звільненні Лисичанська, Сєверодонецька, Рубіжного, Мар'їнки, Красногорівки. 

На емблемі 14-ї бригади містяться лише чотири компоненти: лицарський щит – лицарська звитяга, готовність до оборони рідного краю, спис – готовність до наступу, і найдавніший символ воїнства рука в латах – хоробрість лицарства та прапор Волині – спадкоємність доблесті воїнства краю.