Помер військовий та поет з Тернопільщини Любомир Сарабун

Про це повідомила Бережанська міська рада, передає "Еспресо.Захід".

Унаслідок хвороби, яка розвинулася на війні, обірвалося життя талановитого поета, учасника російсько-української війни Любомира Сарабуна.

Про військового

Любомир Сарабун народився 2 квітня 1994 року в с. Жовнівка. Навчався в місцевій початковій школі, пізніше у Потуторському ліцеї. У 2009 році вступив у Тернопільське ВПУ №10, де навчався за спеціальністю "Кухар". Після закінчення училища жив та працював за фахом у Тернополі.

У грудні 2022 року Любомир Сарабун добровольцем пішов на захист рідної Батьківщини. Службу Любомир проходив у 67-й ОМБр ДУК у гарячих точках на сході України. В результаті війни захворів. Хвороба розвивалась, організм не витримав наслідків недуги, зазначили у міськраді.

Молоде життя обірвалось 26 березня 2025 року.

У військового залишилися брат, батьки та бабуся.

Прощання з військовим

Зустріч тіла Любомира Сарабуна відбудеться у неділю, 30 березня. Приблизно об 11:30 кортеж з тілом буде рухатися вулицями Бережан – Тернопільська та Привокзальна до рідного села Жовнівка.

Орієнтовно о 12:00 на початку с. Жовнівка відбудеться зустріч тіла Любомира.

Чин похорону розпочнеться о 12:15 на родинному обійсті Любомира Сарабуна в с. Жовнівка.

Прощання відбудеться в церкві с. Жовнівка. Похоронять воїна на кладовищі с. Жовнівка.

Вірші як відображення внутрішнього світу

"Любомир Сарабун – воїн і поет, який не лише захищав Україну зі зброєю в руках, а й передавав свої думки, біль і надію у поетичних рядках. Його вірші – це відображення його внутрішнього світу, сповненого любові до Батьківщини, відданості побратимам і глибоких переживань. Він був справжнім – мужнім на полі бою, чутливим у слові та відданим у дружбі", – йдеться у співчутті громади.

Один із віршів Любомира Сарабуна:

Ми України вільні, щирі діти.

Ми сильні її дочки і сини,

Тих, що у сні зумієм розбудити,

Об’єднані під духом давнини.

Для себе знаєм правильну дорогу,

Здобудем легко множину із однини,

Ми свято віримо у свою перемогу,

Бо нас сторожить дух із давнини.

Опоро наша, наших предків духу,

Тебе благаєм ріки крові зупини,

Прийди сюди і зупини розруху,

Прийди із вітром, що повіє з давнини!

Разом ми – сила, і щодня вона сильніша,

Пірнемо в глиб з пустої мілини,

Ми чуєм голос навіть там, де завжди тиша,

Це мужній голос духу давнини!

• На війні загинув випускник львівського університету, воїн "Азову" Євгеній Кушнір.
• На війні загинув художник з освітлення Рівненської філармонії Всеволод Шабадах.