Транспортний ультиматум: чому Львів вимкнув пільгові ЛеоКарти мешканцям інших громад

"Вчора ввечері вже моя пенсійна картка була заблокована, сьогодні - те саме, оплатила банківською... Маю посвідчення зі собою, але... слів немає", - такий допис на сторінці  Зимноводівської територіальної громади  залишила пенсіонерка Оксана Тимків. 

Її історія стала типовою для тисяч мешканців приміських громад Львова, які раптово опинилися в епіцентрі транспортного конфлікту. Маючи гарантоване державою право на пільговий проїзд, пенсіонери, учасники бойових дій та інші пільговики зненацька з’ясували, що їхні ЛеоКарти більше не працюють і за проїзд потрібно платити повну вартість. У Львівській міськраді повідомили, що відключили понад 10 тисяч транспортних карток. 

Фінансовий аргумент Львова проти пільговиків 

У Львові ситуацію пояснюють тим, що місто роками забезпечувало безкоштовні поїздки не лише своїм мешканцям, а й людям із передмість - і більше не може це робити самотужки. Система електронного квитка показала реальні масштаби. 

Десятки тисяч пільговиків із сусідніх громад регулярно користуються міським транспортом. І це вже конкретні витрати, які місто мусить компенсувати перевізникам. Щомісяця це створює навантаження на міську скарбницю у розмірі приблизно 12 млн грн.

Саме тому у Львові вирішили змінити підхід. Із середини березня почали деактивовувати пільгові ЛеоКарти для мешканців тих громад, які не уклали угод про компенсацію перевезень. Фактично логіка проста: або громада бере участь у фінансуванні - або її мешканці оплачують проїзд на загальних підставах.

"Наша система дає можливість чіткого обліку: ми можемо проаналізувати кожну валідацію і точно знати, де людина з тієї чи іншої громади їздила та скільки поїздок здійснила. Кожна поїздка — це реальні кошти, які місто зобов’язане сплатити перевізнику за фактично надану послугу. Тому прозорий розподіл фінансової відповідальності між громадами є справедливим рішенням", - пояснює директор департаменту мобільності ЛМР Олег Забарило позицію міста.

За його словами, серед ТОП-10 за кількістю поїздок у львівському транспорті - пільговики із сусідніх громад Зимноводівської, Давидівської, Солонківської, Мурованської, Городоцької, Сокільницької, Івано-Франківської, Бібрської, Новояричівської та Жовківської. Аби пільгові категорії мешканців цих громад і надалі могли користуватися транспортом Львова безкоштовно, цим місцевим радам необхідно закласти у своїх бюджетах на фінансування таких перевезень від 2 до 7 млн грн на рік.

фото: "Еспресо.Захід"

"Як кредит без відома поручителя": позиція Зимноводівської громади

У Зимноводівській територіальній громаді на ситуацію відреагували різко і навіть емоційно, порівнюючи дії Львова з шахрайськими схемами кредитування.

"В Україні є установи, які надають людям кредит за “5 хвилин”, записуючи зі слів людини інформацію про поручителя, причому самому поручителю про це невідомо… Такі ж дії вчинила Львівська міська рада щодо приміських громад", - написала громада у своїй офіційній заяві.

На думку громади, місто фактично видало пільгові картки мешканцям навколишніх сіл без погодження з місцевими радами, а тепер вимагає компенсації витрат. Лише за грудень 2025 року від Зимноводівської громади вимагають 807,6 тис. грн, а на 2026 рік сума сягає понад 9,6 млн грн.

Для місцевих бюджетів це серйозний удар, який може означати скорочення інших витрат — від інфраструктури до соціальних програм.

Ключова позиція Зимноводівської громади — вони не замовляли цю послугу і не брали на себе відповідальності її оплачувати. Більше того, вони апелюють до законодавства: якщо пільги встановлює держава, то вона і має їх фінансувати. А якщо рішення ухвалює місто - то й платити має воно.

Паралельно в Зимній Воді наводять ще один аргумент: сама наявність ЛеоКарт не змінює прав пільговиків.

"Смарт-карта ЛеоКарт ніяким чином не може замінити відповідне посвідчення, яке засвідчує у громадян наявність тієї чи іншої пільги (пенсіонер, учасник бойових дій тощо). Тому при пред’явленні посвідчення перевізник зобов’язаний здійснити перевезення пільговика, який має такий статус на загальнодержавному рівні і незалежно від того, в якому населеному пункті такий пільговик проживає", - йдеться в дописів громади.

Що кажуть інші громади

Схожі настрої  і в інших громадах біля Львова, хоча там займають більш обережну позицію, але теж не поспішають погоджуватися. Там говорять про відсутність чітких розрахунків та незрозумілі механізми. В листах, які Львівська міська рада їм надіслала, чіткого обґрунтування сум немає. 

Зокрема, голова Жовківської тергромади громади Олег Вольський в коментарі Еспресо.Захід пояснює, що наразі в місцевому бюджеті не передбачено коштів на такі видатки, а спроби Львова отримати компенсацію "заднім числом" взагалі суперечать нормам Бюджетного кодексу.

Одним із головних аргументів Жовківської громади є несправедливість у розподілі податкових надходжень. Значна частина мешканців громади працює у львівських компаніях, відповідно, їхній податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) йде саме до бюджету Львова, а не Жовкви.

"Ми ж не вимагаємо компенсацію у Львова за наших мешканців, які працюють у них. Якщо почнемо вимагати, то, напевно, буде більше, ніж їм за перевезення. При тому, що це ж львівські АТП здійснюють перевезення, вони також і заробляють кошти на тих мешканцях, які добираються на роботу і не є в пільгових категоріях", - пояснює голова громади.

Зараз для Жовківської ТГ пріоритетним є фінансування оборонних потреб. Громада вже спрямувала близько 12 млн грн на підтримку Збройних сил України, тому пошук додаткового ресурсу для дотацій львівським автотранспортним підприємствам у такий час є нереальним завданням.

Попри це, громада не відмовляється від діалогу повністю, але вимагає від Львова конкретних аргументів, обґрунтованих цифр та зрозумілих механізмів співпраці. Олег Вольський зазначає, що в майбутньому можливий розгляд механізму покриття вартості ЛеоКарт для окремих категорій мешканців, якщо вони будуть звертатися до місцевої ради.

фото: АТП

У Мурованській громаді ще не визначились

Неоднозначна ситуація склалась з Мурованською територіальною громадою. Олег Забарило напередодні заявив, що це єдина громада, яка готова підписати угоду з містом про оплату перевезення пільговиків. 

Однак, голова тергромади Богдан Свистун підкреслює: жодних рішень вони поки ще не ухвалювали.

"Ми ні на що не погоджувалися, ми ще не приймали ніяких рішень. Ми лише ведемо переговори щодо цього питання. Це має бути узгоджено спільно з іншими територіальними громадами, які опинилися в такій же ситуації", — зазначає в розмові з Еспресо.Захід Свистун.

Хоча голова громади підтвердив, що у місцевому бюджеті передбачені кошти на пільгові перевезення, проте вони не стосуються виключно львівських міських маршрутів. Йдеться про загальний комплекс видатків, куди входять приміські автобусні рейси та залізниця.

Загалом Богдан Свистун вважає несправедливим підхід Львова до видачі карток:

"Міська рада видала жителям приміських населених пунктів картки ЛеоКарт, не повідомляючи органи місцевого самоврядування. А тепер до нас звертаються з листом, що ми маємо повернути їм кошти. Це неправильно", - вважає він.

Попри це, Мурованська ТГ готова до співпраці, якщо інтереси кожного пільговика громади будуть захищені. Крім того, громада планує висунути свої умови, які обговорюватиме безпосередньо з львівською громадою.

Громади мають рацію, але без компромісу не обійтися

На думку Романа Кізими, виконавчого директора Асоціації "Львівська агломерація" позиція приміських громад у цьому конфлікті є логічною і значною мірою виправданою, адже вони опинилися в ситуації, коли на них намагаються покласти витрати, яких вони не планували і юридично не зобов’язані нести.

"Якщо, наприклад, людина з іншого міста - пенсіонер чи інша пільгова категорія  приїжджає до Львова, вона має право скористатися пільгою. Це державна пільга. Але тоді виникає питання: хто її має компенсувати? Чому це має робити громада, яка просто має ресурс, а не держава, яка цю пільгу встановила? Без державної компенсації громади змушені брати ці витрати на себе, хоча формально це не їхня компетенція і це створює юридичну колізію, але інакше система просто не працюватиме", - каже він.

Експерт пояснює: проблема не лише у фінансах, а й у самій моделі розподілу відповідальності. Це системна проблема, коли рішення ухвалюються на рівні держави, а фінансове навантаження перекладається вниз. Тому громади, які обурюються позицією Львова, мають рацію. Так, як і львівська громада, яка змушена обмежувати витрати, зокрема й на перевезення пільговиків з інших громад.

Водночас експерт наголошує: дії Львова не варто трактувати як жорстку вимогу — юридично місто не має таких повноважень, а мова йде радше про пропозицію до співпраці. Тобто, "листи щастя" він радить трактувати лише як пропозицію виходу з кризи, спровокованої подорожчанням палива.

"Це не є вимога і не може нею бути. Без договорів жодні рахунки не мають юридичної сили. Наскільки я бачив ці листи — це пропозиція розглянути можливість співфінансування. Інша річ, що громади не закладали таких коштів у бюджет і об’єктивно не можуть швидко на це погодитися", - говорить він.

На думку Романа Кізими, у короткостроковій перспективі повністю розв’язати проблему не вдасться, але можливі часткові компроміси, щоб заспокоїти соціальне незадоволення. Йдеться, зокрема, про точкові домовленості щодо окремих категорій пільговиків, які громади готові підтримувати добровільно.

"Реалістичний варіант - це не покривати всіх підряд, а домовлятися по конкретних категоріях. Наприклад, громада може сказати: ми хочемо підтримати своїх ветеранів чи сім’ї військових і готові за них платити. Але загальнодержавні пільги - це відповідальність держави, і перекласти її на місцевий рівень повноцінно не вийде" , - каже Кізима.

За його словами, наступного тижня в офісі Агломерації має відбутись зустріч представників 13 громад Львівської області, які входять до структури. На ній питання пільгового перевезення планують обговорювати системно, щоб сформувати якесь рішення. 

Нагадаємо, що раніше Львівська міська рада обмежила кількість пільгових поїздок. Після 60-ї поїздки пенсіонери та інші пільговики повинні сплачувати проїзд на загальних підставах. Це рішення викликало не тільки обурення, але й судові позови. Так в суд подала львівська пенсіонерка, вважаючи, що "Ліміт у 60 поїздок - це мало й незаконно". Суд став на бік пенсіонерки і визнав незаконним оновлене рішення міськради про обмежену кількість безплатних поїздок для пенсіонерів. Однак це рішення суду міська влада проігнорувала. 

• У Львові деактивували понад 10 тисяч пільгових "ЛеоКарт" для пасажирів з сусідніх громад