Уперше після поранення: у Львові воїн-азовець на протезах станцював з дружиною. Фото

Про унікальні миті для сім'ї Жавненків розповідає кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Олександр Жавненко – боєць 12-ї бригади спецпризначення "Азов". Він пішов на фронт у 2023 році одразу ж за місяць після того, як дружина народила їхню донечку. А своє поранення отримав 1 жовтні 2024 року.

"Це був напрямок Торецьк – Нью-Йорк, наша бригада тримала і досі тримає там успішну оборону, – пригадує військовий день свого поранення. – Артилерійський снаряд попав у наш бліндаж".

Читайте також: Військовий з "Азову" після подвійної ампутації: "Я хочу знову підкорити гори"

фото: Андріана Стахів

Дружина каже, що той день пам'ятає дуже добре, адже саме напередодні вони відсвяткували перший день народження доньки, після чого Олександр повернувся на фронт.

"Саша тільки повернувся на службу, і от у перший день був не на зв'язку, а ввечері зателефонував мені і сказав, що він поранений і його везуть у лікарню, – розповідає Марічка Жавненко. – Це було так дивно, я якось до кінця не могла цього усвідомити і повірити, але оскільки він зателефонував, то емоції були спокійні. А вже на наступний день я зрозуміла, що все складно, і ми з донечкою вирішили поїхати до нього в Дніпро".

Саме підтримка дружини та маленька первістка поряд давали сили Олександрові боротися за те, аби повернутися до активного життя. Від часу поранення минули 7 місяців, ветеран тривалий період проходив реабілітацію у центрі Unbroken, і нарешті зміг втілити свою мрію: знову станцювати з дружиною. Адже танець завжди був частиною їхнього життя. Історія Жавненків розпочалася у народному ансамблі танцю "Мрія"– там вони познайомилися, закохалися і згодом одружилися.

"Ми з чоловіком танцювали завжди. І в колективі, ми танцювали під час дозвілля, і зі мною на роботі, і перед донечкою", – ділиться Марічка.

фото: Андріана Стахів

Цей перший танець був особливим для обох, бо й виконувала пара його під ту ж саму пісню, що й колись на власному весіллі. Кажуть, тут і елементи імпровізації, і вальсу, і вільного стилю.

"Я не знав, чого очікувати від цього дня, від танцю, від події, і не було часу навіть підготуватись – якось це все вийшло спонтанно. Але мені настільки сподобалось, мене нічого не боліло, не турбувало під час того, як я танцював. Бо інколи буває просто ходиш по кухні, і тобі все тисне, заважає, а тут абсолютно всі дискомфорти відійшли в сторону. Напевно це тому, що я був з коханою дружиною і робив те, що я люблю", – каже Олександр.

фото: Андріана Стахів

Тим часом дружина додає, що було трохи страшно, адже найперше труднощі викликає розуміння боляче чоловікові чи ні. Але цього разу все вдалося чудово, і вплести у танець сім'ї Жавненків вдалося навіть доволі складні елементи.

Як зауважує Олександр, передовсім цей танець був для них із дружиною, проте, якщо він стане мотиватором для інших – буде лише радий. Тим часом опісля такої події в одному з найромантичніших місць Львова, на пару чекав сюрприз: обід лише удвох просто неба.