У Львові 13-річний підліток став посмертним донором для 11-річного хлопчика з нирковою недостатністю

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Дитячої лікарні святого Миколая, передає Еспресо.Захід.

У віці 4 років львів'янин Юрчик переніс ангіну, що дала серйозне ускладнення на нирки. Виник нефротичний синдром. Почалися роки постійної терапії: лікарні, уколи, пігулки. Але хвороба прогресувала. 

І у 9 років нирки дитини взагалі припинили виводити зайву рідину з організму. Тіло Юрчика набрякло, а креатинін піднявся до критичної позначки – 1200. Єдиним порятунком став гемодіаліз – процедура штучного очищення крові, яку хлопчик проходив через день по 4 години. 

Три роки на діалізі виснажили дитячий організм. Юрчик перестав рости. Кістки стали дуже крихкими. А постійний високий тиск давав велике навантаження на серце. Дитина згасала на очах. 

Якось у березні, коли знесиленого Юрчика привели на чергову процедуру гемодіалізу, трансплант-координаторка повідомила родині, що з’явився донор. Ним став 13-річний підліток, який отримав несумісну з життям важку черепно-мозкову травму. Його батьки у найважчу в житті мить – втрати сина – дали згоду на посмертне донорство його органів. Тоді їхня великодушність врятувала життя чотирьох інших дітей. 

"З новин я одразу зрозуміла, хто став донором для мого сина. Першим ділом ми з чоловіком пішли в церкву помолитися за того хлопчика. Я безмежно вдячна його батькам, які дали дозвіл на трансплантацію органів і врятували мою дитину. Ми тепер вважаємо, що цей хлопчик – наша друга дитина, бо його частинка живе в моєму синові", – розповідає мама Юрчика Ірина. 

Рятівну пересадку нирки спільно виконали спеціалісти Центру трансплантології та Лікарні святого Миколая.

фото: Дитяча лікарня святого Миколая

На наступний день після операції Юрчик, якому раніше не можна було пити більше 200 мл рідини на день, сказав: "Мамо, яка смачна вода! Я справді тепер можу пити стільки, скільки хочу?". 

фото: Дитяча лікарня святого Миколая

Історія хвороби Юрчика, ще на етапі гемодіалізу та очікування на донорську нирку, підштовхнула його маму ухвалити важливе рішення. 

"Бачачи як тяжко моєму синові, я підписала згоду на посмертне донорство. Я до цього ставлюся спокійно, бо розумію, що після смерті Богові мої органи не потрібні, а от врятувати чиєсь життя можуть", – каже Ірина.

фото: Дитяча лікарня святого Миколая

• Львівські медики врятували літнього чоловіка з двома інфарктами за одну добу