Смартсвітлофори: чи зменшилися затори у Львові після запровадження "зелених хвиль"

Тож що таке "зелена хвиля"? Як пояснюють у ЛКП "Львівавтодор" – це режим координованого управління світлофорами, який дозволяє автомобілям без зупинки проїхати всі світлофорні об’єкти, які перебувають у проєкті координації. Вона може працювати як у жорсткому режимі (без детекторів), так і в адаптивному.

Натомість "смарткоридор" – це інтелектуальна система в дорожньому контролері, яка здатна шляхом аналізу дорожнього руху з транспортних детекторів визначати оптимальну тривалість циклу для всіх світлофорних об’єктів, які входять у проєкт "смарткоридору".

Загалом, що "зелена хвиля", що "смарткоридор" займаються оптимізацією світлофорних циклів, щоб зменшити до мінімуму неефективне використання зеленого сигналу світлофора.

"Еспресо.Захід" поспілкувався з Романом Кіндером, який є заступником директора ЛКП "Львівавтодор" з безпеки дорожнього руху. Посадовець розповів, які кроки робить місто на шляху до розумного руху на вулицях, на скільки змінилася на краще ситуація на дорогах після запровадження низки "зелених хвиль", а також, коли запрацює "смарткоридор" на вул. Зеленій.

Пане Романе, для початку розкажіть, будь ласка, скільки світлофорів є у Львові і як відбувається перетворення світлофорного регулювання зі звичайного у смартрежим, що для цього потрібно?

Почну найперше з термінології. Світлофор – це периферійний технічний засіб, а ми оперуємо терміном "світлофорний об'єкт", який, власне, включає і світлофори, і дорожні контролери, а це основний інтелектуальний пристрій, детектори за необхідності, пішохідні кнопки, відеокамери. Усе це в сумі і є світлофорним об'єктом.

Світлофорні об’єкти бувають різного типу. Існують перехрестя й пішохідні переходи, які керуються світлофорами. Буває навіть так, що три перехрестя керуються одним дорожнім контролером, який розглядається як один світлофорний об'єкт. На сьогодні "Львівавтодор" обслуговує 170 світлофорних об'єктів, які працюють у різних режимах роботи.

Вони бувають фіксовані, інтелектуальні або адаптивні. Також різного роду смартрежими, або режими координації "зелені хвилі", які, власне, поліпшують пропускну здатність тієї ділянки, яку охоплюють.

Яким чином вони трансформуються і як створюються? Передує всьому індивідуальний аналіз кожного перехрестя чи то пішохідного перехрестя, чи то низки перехресть. Знімають дані, вимірюють потоки, інтенсивності, насичення, а тоді приймають рішення стосовно доцільності впровадження того чи іншого режиму. Чи це "зелена хвиля", чи це напів "зелена хвиля", синхронізація двох умовно перехресть, чи, скажімо, більш інноваційні режими, як "смартперехрестя" чи "смарткоридор".  

Тобто спочатку проводять аналітичну роботу, але, так розумію, згодом на технічному рівні також щось змінюється? Це якісь додаткові девайси встановлюють? Чи це все вже є, тільки програмується?

"Мозок" цього режиму — це дорожній контролер на перехресті. Спершу дивимося, чи цей контролер узагалі підтримує програмування таких режимів. Якщо, скажімо, він підтримує, далі триває етап аналізу, який саме режим буде впроваджено. Якщо це режим координації, або так званий режим "зелена хвиля", то достатньо лише контролерів, які підтримують це і, відповідно, периферійного базового обладнання: світлофори, дорожні знаки тощо.

Якщо мова про більш інноваційний режим, як-от "смартперехрестя", тоді це вимагає монтажу відеодетекторів або інших детекторів, а також пішохідних кнопок – кнопок виклику пішохідної фази. Детектори потрібні для підрахунку кількості автомобілів, їхньої швидкості, дистанції, черг. Це показники, які дорожній контролер застосовує для ще більш ефективного використання зеленого сигналу на світлофорах.

Львівавтодор втілює зміни власними силами без залучення додаткових грошей на це

Фото: pixabay.com

А тепер про гроші. Скільки це коштує? Чи виділяються на це додаткові кошти? Бо зрозуміло, що кожна додаткова робота чогось вартує.

Повертаючись знову до першого етапу,  до впровадження фіксованих режимів, та фіксованих "зелених хвиль" – це відбувається на наявному обладнанні. Для того ми використовуємо власні ресурси та власних фахівців.

У межах реалізації стратегії з підвищення руху ми зараз замінили багато аварійних старих контролерів на нові інтелектуальні, яким передувало навчання наших фахівців. Це було одним з підходів нашої стратегії, щоб до мінімуму звести залежність підприємства від постачальників чи розробників. Тобто старатися це робити власними силами.

Було проведено багато безплатних тренінгів, вебінарів щодо програмування цих контролерів, починаючи з фіксованих режимів, "зелених хвиль", і до інноваційних смартрежимів. На сьогодні й далі продовжується це навчання, відбувається обмін досвідом. Тому ці фіксовані режими й "зелені хвилі" програмуються доволі швидко власними силами, не залучаючи третіх сторін і не залучаючи якихось додаткових матеріалів. Також, коли прийнято рішення для створення "смартперехрестя", відповідно, треба встановлювати пішохідні кнопки й відеодетектори, тоді ми також використовуємо власні ресурси. Мова про підмінний фонд, або про оптимізацію, тобто перенесення необхідних засобів з інших об'єктів, або складські запаси. Тому на сьогодні ми використовуємо тільки власні ресурси, як матеріальні, так і людські.

Тобто для міського бюджету це не несе якихось додаткових витрат?

Так, додаткових витрат стосовно цього немає.

"Черги на стоп лініях зменшилися на 40%"

Розкажіть, який результат уже принесли ці зміни? Наскільки поліпшилася ситуація, чи кажуть цифри, що воно реально допомагає? Зокрема, на вул. Зеленій, де начебто запрацював чи запрацює "смарткоридор"?

На вулиці Зеленій ще тривають роботи, там ще не впроваджений "смарткоридор", а лише проведена заміна аварійних дорожніх контролерів і триває монтаж відеодетекторів. Там впроваджено, власне, перший етап "зелена хвиля", а "смарткоридор" ще не запрацював. Плануємо це зробити до кінця року.

На сьогодні реалізовано два "смартперехрестя" – на вул. Пирогівка - вул.Пасічна та вул. Вулецька - вул.Зелена. Загалом ефект дуже відчутний, грубо кажучи, якщо в нас у час пік пропускна можливість була умовно 200 авто, то зараз ми її збільшили до 400. Ми побачили дуже хороший ефект у плані ефективного використання зеленого сигналу. Це дуже просте пояснення – ефективність використання зеленого на світлофорі. Тобто там, де це потрібно, там є зелене, де його не потрібно, тоді перекидається на інший напрямок. Завдяки смарталгоритмам у контролерах світлофорів, інформація, зібрана відеодетекторами, наприклад, кількість автомобілів, довжина черг і дистанція між ними, використовується для автоматичного налаштування світлофорів та оптимального регулювання руху.

Чи можете конкретніше сказати, на скільки зменшилися затори?

На сьогодні у Львові діє сім "зелених коридорів" із загальною кількістю 30 світлофорних об'єктів. Також скоординованих є п’ять напів "зелених хвиль". На більшості з них черги на стоп лініях зменшилися на 40%. Були здійснені заміри на місцях та по камерах. Звичайно, можна почути від людей, мовляв, от я проїжджав у час пік і там були ті ж затори. Якщо навантаження є перенасичене, тоді в час пік 40% ми не доб'ємося. Але середній показник за день у нас становить на 40%. Тому ми вважаємо ці речі ефективними.

Окрім вул. Зеленої, "смарткоридор" найближчим часом може з’явитися на вул. Володимира Великого

Фото: КМДА

Цього року, скільки ще вулиць стануть розумнішими? Де ще з’являться "зелені хвилі"? Чи на вулиці Зелені цей "зелений коридор" запрацює найближчим часом?

Стосовно вул. Зеленої, в будь-якому випадку плануємо цього року запустити там перший "смарткоридор". Можу з певністю сказати, що це перші такі речі в Україні. Маємо навіть розмови з іншими містами України, які хочуть, щоб ми поділилися своїм досвідом. Вул. Зелену в декілька етапів запускаємо. Тому що є рішення комісії з безпеки дорожнього руху змінити вузол біля Львівводоканалу, там на вулиці Дніпровська й Івасюка будуть змінені напрямки руху, буде реконструйований світлофорний об'єкт біля водоканалу. Плануємо це зробити в цьому році.

Окрім цього, ми програмуємо, моделюємо і також будуть реалізовані координації по вулиці Кульпарківській, а на вулиці Володимира Великого вже частинка скоординована від автобусного заводу до Нового ЦУМу. Також реалізуємо і вулицю Стрийську. Це все в планах на цей рік, можливо, ще буде другий "смарткоридор" на вул. Володимира Великого.

Я так розумію, що загальна стратегія – це максимально, де це можливо, зробити "зелену хвилю" й смартрежим?

У нас на підприємстві є відділ транспортного планування та моделювання, який виконує концептуальну функцію, з яким ми аналізуємо ділянки, де можна це оптимізувати. Якщо ми можемо досягти ефекту хоча б в частину періоду доби, ми її там впроваджуємо.

У перспективі всі магістральні вулиці Львова мали б мати "смарткоридори"?

Так, і Стрийська, і Городоцька, і Личаківська тощо. Але всі інші хордові ділянки також аналізуються. Навіть якщо в нас не три й не чотири перехрестя, а лише два, ми все одно їх беремо в роботу та аналізуємо.

Читайте також: Контролювати затори: для чого Львову транспортне моделювання і як воно працює