Реформа поліклінік у Львові все ближче: для рішення не вистачило одного голосу

Згідно з проєктом, 2-гу, 4-ту та 6-ту поліклініки планували приєднати до 1-го ТМО, а 3-тю та 5-ту — до 2-го ТМО. Така реорганізація є частиною реформи, яку у Львові розпочали ще у 2024 році. 

Як пояснювали ініціатори реорганізації, інтеграція поліклінік із ТМО — це не скорочення і не ліквідація, а підсилення. Усі приміщення поліклінік зберігаються, а медичні працівники продовжують працювати. Для мешканців  це означає доступніші послуги і нові можливості.

Перед голосуванням в сесійній залі міські депутати активно дебатували навколо цього питання, однак, так і не дійшли згоди.

Обережність замість поспіху 

Депутатка Уляна Пак від "Європейської Солідарності" зауважила, що більшість переваг, які називають прихильники реформи, можна реалізувати і без структурного об’єднання.

"Більшість тих аргументів, які були озвучені, можуть працювати і без об’єднання. Якщо ми говоримо про спеціальні відділення для ветеранів, чи про ремонти або закупівлю обладнання — це все залежить від фінансування здебільшого з міського бюджету", — зазначила депутатка.

Крім того, вона наголосила, що поки що немає офіційної позиції Міністерства охорони здоров’я щодо фінансування сімейних лікарів  в межах кластерних лікарень.

"Колеги з Верховної Ради вже зустрічалися з міністром, однак поки немає офіційної позиції щодо того, чи фінансуватиметься первинна ланка в межах кластерних лікарень. Тому, якщо в нас нема офіційного документа, то чи не можемо ми дочекатися місяць часу або трохи більше, щоб приймати рішення вже маючи гарантії не на словах, а на папері? Щоб ми не наробили помилок", — зауважила Пак.

Потрібен аналіз ефективності

Депутат від  фракції "Голос"  Олекса Возняк також закликав не поспішати з рішенням і спершу оцінити результати попереднього етапу реформи.

"Реформа почалась кілька років тому. Треба оцінити, що змінилось. Чи досягла ідея створення 1 і 2 ТМО своїх результатів. З даних дашборду НСЗУ видно, що кількість наданих послуг впала у чотири рази, починаючи з 2023 року. Це круте піке, а не зростання", — зазначив він.

Крім того, Возняк наголосив, що первинна і вторинна медицина мають різні завдання, тому об’єднання може створити конфлікт.

"Сімейні лікарі мають запобігати хворобам, щоб не допустити людину до лікарні, а лікарні — надавати якомога більше послуг. Якщо ми підпорядкуємо сімейних лікарів лікарням, вони будуть змушені направляти більше пацієнтів у лікарні", — зауважив депутат.

Довіра до фахівців і цифр

Натомість депутатка від "Самопомочі" Вікторія Довжик вважає, що побоювання щодо неспроможності 1-го чи 2-го ТМО є безпідставними.

"Не можу зрозуміти, як найбільший платник ПДФО за жовтень може бути фінансово неспроможним? За даними Helsi, це найбільш спроможна лікарня", — наголосила вона.

Довжик переконана, що динаміка показників після об’єднання медзакладів є економічно вигідною. Також вона закликала довіряти фахівцям.

"На зустрічах з депутатами були присутні представники поліклінік і лікарського середовища, і здебільшого вони говорять, що все буде добре. Ми тут, щоб робити добре для  мешканців. А процедурні речі можемо доопрацювати на наступних сесіях", — підсумувала депутатка.

Однак тих аргументів виявилось замало, лише 32 міських депутати проголосували за об’єднання поліклінік. 

Що передувало

Реформа міських поліклінік розпочалася у Львові у 2024 році. Міська рада ініціювала створення клініко-діагностичних центрів і приєднання їх до територіальних медичних об’єднань (ТМО).

У березні 2025 року депутати Львівської міської ради ухвалили рішення об’єднати першу та шосту міські поліклініки в одну.  В липні обранці почали розглядати об’єднання 2-ї та 4-ї поліклінік.

23 жовтня депутати Львівської міськради не дійшли згоди щодо реформи 5 міських поліклінік. Після двогодинних дебатів питання про приєднання п’яти закладів до територіальних медичних об’єднань вирішили перенести на наступне засідання сесії.

Читайте також: Дві моделі однієї реформи: як Луцьк і Івано-Франківськ будували нову медицину