Поштовхом стала втрата брата: львівська нацгвардійка розповіла про службу в армії та дитячу мрію

Історію військовослужбовиці розповіли в 2-ій Галицькій бригаді Національної гвардії. 

Львівська нацгвардійка Олександра Тодавчич приєдналася до 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України минулого року.

Рішення піти на службу вона прийняла після загибелі рідного брата В’ячеслава, який загинув у вересні 2023 року, виконуючи обов’язки в 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.

"Його смерть стала для мене шоком, тоді я твердо вирішила для себе шо мушу іти служити. Щоб таким чином віддячити йому за службу і за життя героя", - розповіла Олександра. 

фото: 2-а Галицька бригада НГУ

фото: 2-а Галицька бригада НГУ

фото: 2-а Галицька бригада НГУ

Вона пройшла підготовку, склала присягу і уклала контракт із Національною гвардією. Нині служить стрільцем і несе службу нарівні з чоловіками. Завдяки рішучості та наполегливості здобула авторитет серед побратимів та довіру командирів.

"Стереотипи про нібито "слабких" жінок можуть існувати доти, допоки їх не розвіє особистий досвід. Я змогла довести чоловікам, що військовослужбовиці можуть бути не те що рівними, а й сильнішими", - наголосила нацгвардійка. 

Раніше Олександра займалася вільною боротьбою і тричі ставала чемпіонкою України. Зараз у вільний час вона бере участь у спортивних змаганнях, кросфіті та гирьовому спорті. 

Вона зазначила, що не планувала бути у війську. Лише іноді в дитинстві мріяла когось захищати.

 "А зараз ця дитяча мрія здійснилася. Я люблю зброю. Автомат в руках – це гармонійна частина мене самої. І сам момент пострілу, коли ти відчуваєш глухий звук, віддачу, запах пороху, ні з чим не переплутаєш", -  розповіла військовослужбовиця.

Головне для Олександри - не здаватися. Військове кредо - характер і самодисципліна, які допомагають здійснювати мрії та долати труднощі. Її історія нагадує, що служба для багатьох українців - не лише обов’язок, а й спосіб віддати шану близьким та захищати країну.

• Підірвався на міні й повернувся в палаючий ЗІЛ по телефон: історія водія 128-ї бригади з позивним П’яний