Львів 12 липня прощатиметься з Іваном Вороничем, Андрієм Чусовітіним та Євгеном Айнагозом

Про це повідомили у Львівській міськраді.

Прощання з Андрієм Чусовітіним розпочнеться о 09:00 у Храмі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ (вул. І. Франка, 56).

Прощання з Іваном Вороничем розпочнеться о 09:30 у каплиці біля Храму свв.муч. Віри, Надії, Любові та їх матері Софії УГКЦ (вул. Віри, Надії, Любові, 10).

Чин похорону Андрія Чусовітіна, Івана Воронича та Євгена Айнагоза відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Поховають захисників на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Про героїв

Іван Воронич (19.07.1974 – 10.07.2025). Уродженець міста Ужгород.

Навчався у середній загальноосвітній школі №30 м. Львова. Здобув освіту за спеціальністю "Технологія деревообробки" у Національному лісотехнічному університеті України. Згодом завершив навчання у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю "Державне управління".

У 1998 році розпочав службу в органах державної безпеки. З 1998 по 2014 роки проходив службу на оперативних та керівних посадах у підрозділі захисту національної державності та протидії тероризму Управління Служби безпеки України у Львівській області. З 2014 року проходив службу в підрозділах контррозвідки СБУ, військової контррозвідки СБУ, а з серпня 2024 року – в Центрі спеціальних операцій СБУ.

Учасник бойових дій, брав участь в Антитерористичній операції на сході держави протягом 2014-2017 років.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Зі слів рідних, був дуже доброю, душевною, релігійною та надзвичайно скромною людиною. Також був люблячим батьком та сім’янином, який приділяв багато часу своїй донечці та рідним. Був патріотом своєї країни та відданим своїй справі. На роботі його поважали за високий професіоналізм, принциповість та непримиренність до ворогів.

За виявлену мужність та самовідданість при виконанні службових обов’язків був нагороджений численними відзнаками, зокрема: відзнакою Президента України "За участь в антитерористичній операції", відомчими нагородами Служби безпеки України: Медаллю СБУ "За відзнаку в службі ІІІ ступеня", нагрудним знаком "Учасник АТО", нагрудним знаком СБУ "За доблесть", нагрудним знаком "За визволення Донбасу", відомчою відзнакою Служби безпеки України "Вогнепальна зброя" та медаллю "Ветеран служби".

Загинув 10 липня 2025 року в ході виконання завдань з протидії диверсійно-терористичній діяльності спецслужбам російської федерації на території України.

У Івана Воронича залишилися донька, мати та сестра.

Андрій Чусовітін (08.10.1981 – 07.07.2025) Львів’янин.

Навчався у середній загальноосвітній школі №27 м. Львова. Згодом здобував освіту у Львівському державному інституті економіки і туризму.

Працював на приватному підприємстві, спеціалізувався на ремонті автомобілів.

Зі слів рідних, був мужнім, надійним і працьовитим, завжди дбав про родину та оточення. Захоплювався автомобілями і риболовлею.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому, Луганському, Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Нагороджений монетою імені Короля Данила Галицького, медаллю "За поранення", медаллю "Хрест Доблесті" та почесним нагрудним знаком командира 102-ї окремої бригади "За бойову звитягу".

У Андрія Чусовітіна залишилися дружина, син, донька, батьки, тесть, швагро та хрещена мати.

Євген Айнагоз (27.01.1987 – 06.07.2025) Уродженець міста Маріуполь Донецької області.

Навчався у загальноосвітній школі I–III ступеня № 67 м. Маріуполя. Згодом здобув вищу освіту у Приазовському державному технічному університеті за спеціальністю «Електричні системи електроспоживання».

Працював інженером підрозділу високовольтного обліку автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії в Акціонерному товаристві "ДТЕК Донецькі електромережі".

Зі слів рідних, був добрим, щедрим і сміливим, вирізнявся гарним почуттям гумору. Займався бігом і з задоволенням відвідував спортзал. Особливо любив подорожувати – це було його справжнє захоплення.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

"Я там, де маю бути, і знаю чому я тут", - казав Євген.

У Євгена Айнагоза залишилася дружина.