Андрію Парубію виповнилося б 55. У день народження вбитого ексспікера Верховної Ради у Львові вшанували його пам’ять

Про це з місця події повідомила кореспондентка "Еспресо" Анна Ших.

31 січня 2026 року ексспікеру Верховної Ради та Герою України могло б виповнитися 55 років. На площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку зібралися рідні, друзі та львів’яни. Лунали пісні й поезія, зокрема твори, слова яких написав сам Андрій Парубій.

Учасники заходу запалили свічки та виконали Гімн України. Місце для вшанування обрали невипадково – саме на цьому місці зокрема за участі Андрія Парубія встановили пам’ятник Тарасові Шевченку.

30 серпня 2025 року колишнього спікера парламенту посеред дня застрелили на вулиці у Львові. Нападник, переодягнений кур’єром служби доставки, здійснив приблизно вісім пострілів

"Еспресо.Захід" розповідає більше про політика.

Юні роки

Андрій Парубій народився 31 січня 1971 року в Червонограді (тепер Шептицькому) на Львівщині. Його родина мала тісний зв’язок із національно-визвольним рухом: дід воював кулеметником у військах Української держави та Українській галицькій армії й брав участь у боях за Львів у 1918 році, а дядьки служили в УПА. За це сім’ю репресували та заслали до Сибіру на десять років.

Після школи Парубій вступив на історичний факультет Львівського університету. Ще студентом долучився до громадсько-політичної діяльності: у 1988 році став співзасновником і очільником молодіжної патріотичної організації "Спадщина", яка займалася впорядкуванням могил воїнів УПА, збиранням спогадів ветеранів та охороною мітингів. У 1989 році його навіть арештували за організацію несанкціонованого пікету

З 18 років Парубій поринув в активну політичну діяльність – був обраний депутатом Львівської обласної ради, а згодом і депутатом Львівської міськради.

У 1991 році Парубій був серед засновників Соціал-національної партії України (майбутньої "Свободи"), де очолив молодіжне крило. Працював редактором науково-політичного журналу "Орієнтири".

Комендант Майдану й ініціатор встановлення пам’ятника Бандері у Львові

Андрій Парубій активно долучався до ключових подій новітньої історії України. Під час Помаранчевої революції був комендантом Українського дому та отримав відзнаку "Визначному учаснику Помаранчевої революції".

У період Революції гідності (2013–2014) став комендантом Майдану і координатором загонів Самооборони, які 22 лютого 2014 року взяли під контроль урядовий квартал у Києві.

Андрій Парубій також був ініціатором встановлення пам’ятника Степанові Бандері у Львові: у 2011 році разом із колегами-депутатами розпочав збір коштів на завершення будівництва меморіалу.

Андрій Парубій написав слова пісні "Чорні хлопці" – твір про опришків. Пісню виконував гурт "Дивні", вона увійшла до альбому "Глянь на мене".

Секретар РНБО і депутат ВР

27 лютого 2014 року, після перемоги Євромайдану та усунення Віктора Януковича від влади, в.о. президента Олександр Турчинов призначив Андрія Парубія секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Саме на цей період припали анексія Криму Росією та початок бойових дій на сході України. На своїй посаді він координував антитерористичну операцію проти проросійських сил.

У березні 2014 року Парубій доручив МВС посилити охорону ядерних об’єктів, а згодом ініціював перевірку діяльності російських телеканалів на предмет пропаганди війни, сепаратизму та розпалювання міжнаціональної ворожнечі.

7 серпня 2014 року він оголосив про відставку. А 26 серпня Парубій залишив політраду партії "Батьківщина".

10 вересня він приєднався до партії "Народний фронт" і разом із командирами добровольчих батальйонів увійшов до Військової ради — органу, що займався розробкою пропозицій з питань оборони України.

На позачергових виборах до Верховної Ради того ж року Парубій був обраний народним депутатом за партійним списком "Народного фронту" (№ 4 у списку).

4 грудня 2014 року 313 депутатів підтримали його кандидатуру на посаду Першого заступника Голови парламенту. На цій посаді він, разом із головою ВР Володимиром Гройсманом, підтримав ухвалення постанови про особливий порядок самоврядування на Донбасі, а також конституційні зміни щодо децентралізації влади, які передбачали цей особливий статус.

Голова Верховної Ради України

У квітні 2016 року його обрали Головою Верховної Ради України — за відповідне рішення проголосували 284 депутати, найбільше з яких було від фракцій БПП та "Народного фронту". Був на посаді до 2019.

У 2019 році проти Андрія Парубія було відкрито справу за підозрою у втручанні у виборчий процес. А у 2024-му він став одним із багатьох політичних та громадських діячів, які висловили підтримку полковнику Роману Червінському, обвинуваченому у перевищенні службових повноважень.

У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Європейська Солідарність” номером 2 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

"Ми й досі не звикли, що його немає"

"Сьогодні Андрію Парубію виповнилося б 55 років. Це жахливе "б" через те, що Москва вбила його в час коли він так потрібен був Україні. Вічна памʼять", – пише народний депутат, ексголова Українського інституту національної пам'яті Володимир В’ятрович.

Своїми спогадами ділиться народний депутат Микола Княжицький. "Коли опускалися руки, коли здавалося, що ідеалів і цінностей у політиці не існує, я заходив чи телефонував до Андрія. І сьогодні теж подумки з ним тихо говорю за келихом білого вина. У липні 2025 року, за місяць до загибелі Андрія, на моєму YouTube-каналі ми опублікували документальний фільм "Мова свободи" – про ухвалення Закону про мову. Одним із ключових героїв цього фільму був і Андрій Парубій. Ми записали з ним велике і відверте інтерв’ю. Він розповідав не лише про те, що коїлося в парламенті навколо мовного законопроєкту – тиск, саботаж, політичні пастки. Згадував і про початки мовної боротьби – ще з 1980-х, коли очолював молодіжну організацію "Спадщина" і відкрито виступав проти комуністичного режиму", – йдеться у дописі.

Нардеп закликає подивитися фільм, аби зрозуміти, який внесок Андрій Парубій зробив в українську державність.

"Я хочу, щоб кожен з вас почув: Андрія неможливо вбити. Бо неможливо вбити волю, яку він уособлював. Неможливо знищити ідею Держави, яку він вибудовував на Майданах і в залі Верховної Ради", - відзначає Віктор Ющенко. Він знав: без своєї ідентичності ми — лише тіні на чужому бенкеті. Його рука, що підписувала історичні закони про утвердження всього українського, — це рука самої Історії, - наголошує 3-тій президент України.

"Чоловік неймовірно щирої вдачі, чесності, благородства і якоїсь такої звичайної людської чистоти, яка майже не трапляється нині", - згадує Арсеній Яценюк. 

"Ми й досі не звикли, що його немає. Для нашої команди з Європейської Солідарності це велика втрата колеги і друга, людини цілісної і ціннісної, з глибокими знаннями історії, чудовим почуттям гумору, державницькою позицією, для якої Україна була понад усе", – зазначає нардепка Ірина Геращенко. 

За її словами, в кулуарах ВР відкрилася виставка памʼяті Андрія, в кабінеті, де він працював останні роки, працюватиме експозиція.

"Фото з шухляди... це історія України", – ділиться світлинами фотокореспондент Андрій Нестеренко.

Читайте також: "Він міг бути поетом, письменником, чудовим науковцем, але віддав себе боротьбі за незалежність України": батько про Андрія Парубія

Вечір пам’яті Андрія Парубія

У Львові 31 січня пройдуть заходи з вшанування Героя України Андрія Парубія з нагоди 55-ї річниці його народження. Зокрема, планується викласти зі свічок тризуб і цифру "55" біля пам’ятника, символізуючи роки від дня народження Андрія Парубія.

Програма пам’ятних заходів:

• 13:00 – академія у сесійній залі Львівської обласної ради.
• 15:00 – панахида на Личаківському кладовищі.
• 16:30 – Вечір пам’яті біля пам’ятника Тарасу Шевченку у Львові.

Організатори запрошують львів’ян, побратимів, громадськість, духовенство та представників влади долучитися до вшанування та взяти на Вечір пам’яті національну символіку як знак поваги, єдності та вдячності.

Додамо, що 1 жовтня, у День захисників України президент Володимир Зеленський надав звання Героя України колишньому спікеру парламенту Андрію Парубію (посмертно).

Читайте також: "Він залишився вірним родинному принципу "Україна понад усе": батько Андрія Парубія про надання сину звання Герой України

Що відомо про вбивство Андрія Парубія

30 серпня близько 12:00 у Львові на вулиці застрелили колишнього голову Верховної Ради, народного депутата Андрія Парубія. Невідомий нападник, переодягнений кур’єром служби доставки, наблизився до Парубія і здійснив приблизно вісім пострілів. Парубій отримав смертельні поранення і помер на місці події. Кілеру вдалося втекти з місця злочину на електровелосипеді, використовуючи маскування під кур'єра Glovo.

Менш ніж за дві доби після вбивства правоохоронці вийшли на слід підозрюваного. Підозрюваного вистежили у Хмельницькій області. 

Близько першої години ночі 1 вересня стало відомо, що в результаті спільної операції поліції та СБУ в Хмельницькій області затримано ймовірного вбивцю Андрія Парубія Михайла Сцельнікова. Того ж дня, 1 вересня, йому офіційно повідомили про підозру у скоєнні умисного вбивства.

Під час засідання суду 2 вересня підозрюваний зізнався в убивстві Андрія Парубія. За його словами, жодної співпраці та шантажу від російських спецслужб не було. Мотив убивства – власна помста владі.

2 вересня за погодженням прокуратури кваліфікація справи про вбивство Андрія Парубія була змінена зі ст. 115 (умисне вбивство) на ч. 1 ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) та ст. 112 (посягання на життя народного депутата України) КК України. Стаття передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.