Воїн із Луцька, який втратив на фронті обидві ноги та пережив клінічну смерть, виборов золото на марафоні
34-річний Андрій Соломін виборов золото у "Забігу за двох", що відбувся в межах Першого безбар’єрного марафону "Нової пошти"
Про це розповіли у Львівській міській раді, передає "Еспресо.Захід".
У мерії розповіли, що боєць втратив на фронті обидві ноги та пережив клінічну смерть, і навіть прощався з життям з думкою про полеглого друга, проте місяці опісля в пам’ять про нього здолав 1 км на марафоні.
Історія бійця
Андрій Соломін із Луцька вперше опинився на війні ще у 2014 році. А у перший день повномасштабного вторгнення чоловік пішов до військкомату та вступив до лав 100-ї окремої бригади тероборони, де згодом став командиром стрілецької роти.
Важкого поранення зазнав на Донеччині. Це сталося цьогоріч наприкінці квітня. Андрій з побратимами саме закріплювались на позиції, як надійшла інформація про можливе оточення. Треба було терміново виходити.
"Я відчув, що зі мною щось станеться. Записав голосове повідомлення мамі й дружині. Не з першого разу вдалося записати, голос тремтів. Сказав, що зі мною все добре і я декілька днів не виходитиму на зв'язок", — ділиться спогадами Андрій.
Дрон скинув боєприпас просто під ноги
Під час виходу оператор ворожого дрона скинув боєприпас просто йому під ноги. Поранений наклав собі турнікети, але не вірив, що виживе.
"Росіяни були дуже близько – на сусідній вулиці. Я сказав хлопцям йти без мене. Відчував під собою велику калюжу крові. Вже поклав руки на турнікети, хотів їх послабити й сказав пошепки: "Мика", скоро побачимося!" — розповідає захисник. "Мика" — це позивний полеглого захисника Миколи Мялковського, близького друга Андрія Соломіна.
Читайте також: "Після звільнення ховав сльози і попросив привезти фруктів": мама Арсена Мачуженка про зустріч з сином
Андрій втратив багато крові й в нього почалися галюцинації. Каже, що в мить прощання з життям він почув голос загиблого товариша: "Ні, друже, ти залишаєшся". І він залишився. Після 9 годин очікування на евакуацію у майже повністю захопленому ворогом населеному пункті Андрія все ж вивезли. До тями він прийшов лише в Дніпрі, де дізнався, що і справді майже помер.
Прокинувся без ніг
"Я прокинувся вже без ніг. Від лікарів дізнався, що якби я втратив ще 100 мл крові, то не вижив би. А також те, що я цілих 6 хвилин перебував у стані клінічної смерті. Десь я думаю, що "Мика" вів мене на тому шляху. Він завжди переймався за когось більше, ніж за себе", — каже Андрій.
На реабілітацію захисника скерували у центр UNBROKEN.
"Пацієнт погано тримав баланс, тому пересувався за допомогою електричного крісла колісного. Ми працювали над покращенням координації рухів, а також зміцнювали мʼязи. Вчилися пересідати на поверхні різної висоти та пересуватися на сідницях, у тому числі й сходами. Зараз Андрій набрав м’язову вагу і користується активним кріслом колісним. На ньому пацієнт долає будь-яку", — розповідає фізичний терапевт центру Всеволод Дребот.
-
Військовослужбовець з Прикарпаття Ігор Цюрак отримав нагороду від Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий Хрест". Він виконував складне бойове завдання на Запорізькому напрямку.
- Актуальне
- Важливе