Перешкодив планам ворога: воїн Буковинської бригади самотужки добу утримував бойову позицію

Історію кулеметника розповіли в Управлінні комунікацій Командування Десантно-штурмових військ ЗС України, передає "Еспресо.Захід".

Залишити позицію мені не дозволяли совість та військовий обов’язок

"Близько доби я перебував на позиції сам, стримуючи атаки противника. Я не був упевнений, чи встигне прийти до мене допомога, але залишити позицію мені не дозволяли совість та військовий обов’язок", – розповідає кулеметник 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗС України Володимир.

"Нас зайшло на позицію п’ятеро, але вже через деякий час залишились троє – двоє бійців мусили відійти на іншу позицію, а на світанку почалась атака", – згадує Володимир.

Противник "насипав" з усього

За словами десантника, було дуже гаряче, адже противник "насипав" з усього – важкого піхотного озброєння та артилерії. У небі майже постійно висіли ворожі дрони, одні з яких вели розвідку і коригування вогню, а інші – скидали боєприпаси по оборонцях.

"Я побачив, як мій побратим несподівано похилився. Почав гукати його, але той не ворушився. Згодом зрозумів, що товариш вже неживий, адже куля, чи осколок поцілили йому в голову. А ще за кілька хвилин поранення отримав командир позиції, тому мусив бути терміново евакуйованим", – говорить кулеметник, який залишився з ворогом сам на сам.

Фото: Десантно-штурмові війська ЗС України

На позиції Володимир перебував сам майже добу. Мав трохи їжі й води, але їсти не хотілось. А от відпочинку він потребував, бо мав, не передихаючи, відбиватися від атак росіян та пильнувати за повітрям, щоб не потрапити під удар дроном.

Читайте також: По п'ять штурмів щодня, а боєприпаси, воду і медикаменти скидають дронами – військовий 24-ї бригади розповів про оборону Часового Яру

Утім, як тільки піхота противника починала рух у напрямку позиції десантника, то одразу ж наривалася на прицільний вогонь, змушена була відкочуватись на вихідні позиції, розповіли в бригаді.

Я робив те, чому мене так довго вчили

"Я віруюча людина, тому молився, щоб Бог допоміг мені пройти це випробування. А ще робив те, чому мене так довго вчили – знищував ненависного ворога зі свого кулемета, виконуючи поставлений наказ", – каже боєць.

За словами командира десантно-штурмової роти, y якому служить Володимир, ця позиція була ключовою для оборони підрозділу.

Читайте також: "Де люди бачили звірства росіян, нас зустрічали на колінах": десантник-розвідник 80-ї Галицької ДШВ Віктор Поліщак 

"Якби росіяни її захопили, то фактично змогли б вклинитися у наші бойові порядки, та вплинути на логістичне забезпечення підрозділу", – каже командир.

Він додав, що завдання ускладнювалось тим, що Володимир вів бойові дії в умовах відсутності зв’язку.

• Воїни 80-ї бригади трофейним "градом", який здобули в боях два роки тому, тепер працюють на Курщині.