Про це повідомили у Закарпатському обласному організаційно-методичному центрі культури, передає "Еспресо.Захід".
"Одне з найдавніших, якщо не найдавніше заняття горян у Карпатах – скотарство, дало поштовх багатьом звичаям і обрядам. Серед таких є і обряд Міра, що з давніх давен побутує серед жителів гірських регіонів Закарпаття – історичного Марамороша. Її традиції мають економічну й культурну складову, сприймаються як свято. Міра вносить лад у господарський уклад, допомагає зберігати національну ідентичність місцевого населення", – йдеться у повідомленні.
Щороку свято Міри відбувається в один із днів травня, коли природа дозволяє розпочати полонинські випаси. У день Міри власники приганяють своїх овечок на полонини, де привселюдно їх здоюють. Молоко приносять до головного ватага, який проводить контрольні заміри. Використовує для цього традиційний вимірювальний посуд – коновчину. Обліковці, що сидять поряд, вносять ці дані щодо кожної вівці. Це робиться для того, щоб вівчарі знали, скільки сиру треба буде віддати господарям, поки тварини перебуватимуть на літніх випасах. Перший сир із зібраного молока роблять одразу на святі Міри. Отриманим продуктом пригощають усіх присутніх. Звучать народні пісні, люди танцюють і веселяться. День стає святковим, вселяє надії на успішне проходження полонинського літа.
Міра у Ясінянській громаді на Рахівщині має схожість і з тими дійствами, що побутують в інших місцевостях Закарпаття, де займаються відгінним вівчарством. У Тячівському і Хустському районах той день, коли відбувається вимірювання молока овець і їх виганяють на полонини, має іншу назву – "Мішання".
Голова Ясінянської громади Андрій Делятинчук зазначає, що внесення Міри до переліку НКС - це гарантія збереження елемента нематеріальної культурної спадщини у всій повноті.
"Наша територіальна громада зацікавлена в тому, щоб вигін овець на полонини відбувався чітко й безпроблемно. Як-не-як, замалим не 5 тисяч овечого поголів’я – вагома матеріальна підпора в житті сільчан, які з вівчарства отримують сир і вурду, м’ясо, вовну. Зрештою, це забезпечує сталий розвиток громади," – наголосила головна спеціалістка відділу економічного розвитку та туризму селищної ради Галина Климпуш.