"Деколи не залишалося нічого, окрім як притиснутися до стіни окопу і молитися": історія прикордонника з позивним Центуріон

Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон, передає "Еспресо.Захід". 

Прикордонник Сергій родом з Полтавщини. З шести дітей його родини - четверо військовослужбовців: двоє братів та двоє сестер. Після строкової служби Сергій вирішив продовжити військову кар'єру у лавах прикордонного відомства та підписав контракт у Чопському загоні. З початком АТО виконував службово-бойові завдання у Донецькому та Луганському загонах, потім повернувся у Чоп.

Після 24 лютого чоловік у складі бойового підрозділу вибув спочатку на північ, а потім на схід України. Перебуваючи на посаді заступника начальника застави він не лише виконував бойові завдання, а й опікувався підпорядкованим особовим складом. Сергій ділиться, що усвідомлював, що від його спокою, впевненості та витримки залежить бойовий дух побратимів, тож завжди намагався бути для них взірцем. Побратими із ЗСУ дали йому псевдо "Центуріон".

Найзапекліші бої були у районі Андріївки, після того - у Бахмуті. "Центуріон" пригадує: "Нас намагалися знищити практично усіма можливими способами. По нас працювали дрони, артилерія, нас закидали отруйними газами. Деколи не залишалося нічого, окрім як притиснутися до стіни окопа і молитися. А потім продовжувати бій - без паніки, вперто та впевнено, аж до виконання поставленого завдання".

Для Сергія найважче було втрачати побратимів, адже ті вже встигли стати рідними. У жовтні минулого року "Центуріон" повернувся на ротацію на Закарпаття.Тепер він несе службові завдання в одному із прикордонних підрозділів Чопського загону.

Указом Президента України №870/2023, за мужність і відвагу, самовіддані дії, виявлені у захисті державних інтересів України, прикордонника нагороджено державною відзнакою - медаллю "За військову службу Україні".

• Читайте також: майже 30 років пропрацював фельдшером та тепер боронить Україну: історія прикордонника з позивним Док