На Тернопільщині знайшли давнє кладовище

Скелети 10 осіб – дорослих і дітей, а також їхні фрагменти знайшли археологи-волонтери біля руїн костелу Св. Антонія XVI-XVII ст у Залізцях на Тернопільщині. Йдеться про виявлене цивільне кладовище, яке було біля костелу до приходу Австрії з її розпорядженням по державі винести всі цвинтарі за межі міста.

"Справа в тому, що колись тут, де руїни костелу, був центр Залізців, – розповів "Еспресо.Захід" керівник археологічної групи, засновник Залозецького краєзнавчого музею Василь Ільчишин. – А в ті часи люди прагнули бути похованими біля храмів, поближче до Бога – як у наших краях, так і де-інде. Однак досліджуємо минуле саме тут – у контексті створення Залозецького краєзнавчого музею. Бо це сьогодні Залізці – селище міського типу, а п’ять століть тому було містом зі своїм замком, ратушею, наданим йому магдебурзьким правом, та іншими цікавинками, які обов’язково заінтригують усіх, хто сюди прийде".

Якщо зазирати в історію, то відколи на початку XVІ століття Сигізмунд І Старий подарував ці території Мартину Каменецькому, вони зазнали стрімкого розвитку. Настільки, що у 1516 році Залізці отримали статус міста, а ще за чотири роки – магдебурзьке право. Місцевий замок мав велике стратегічне значення і не раз витримував татарські навали. І навіть коли він зазнавав пошкоджень, то його досить швидко відновлювали, незалежно від того, кому він у той чи інший час належав – Каменецькому, Олеським, Мнішкам, Вишневецьким чи Потоцьким. Цікаво, що саме звідси 1604 року розпочався похід Дмитра на Москву (в російській історії – Дмитро Самозванець). Як не менш цікаво, що в криптах костелу св. Антонія побіля замку були поховані брати Костянтин і Януш Вишневецькі зі славного українського княжого роду. Попри те, що ці поховання не збереглися, все у цих краях – цікава історія.

За словами Василя Ільчишина, торік він разом з колегами-археологами знайшли й обстежили залишки фундаментів давньої ратуші, яка остаточно згоріла та була розібрана у другій половині ХІХ століття.

"Обстеження колишнього костелу та прилеглої території ми вже теж завершили, – каже Василь Ільчишин. – І знахідки себе виправдали. Приміром, ми знайшли рештки чоловіка, який, вочевидь, був священиком років за 30 (був похований у ризах з вервицею на поясі та бронзовою іконою Ченстоховської Матері Божої), молодої дівчини 18-20 років (за нашими припущеннями – ревної католички) з чудовим бронзовим перснем із синіми скельцями на пальці, дітей. У підсумку – рештки десяти осіб, що їх відправимо на експертизу до Києва. Справа в тому, що з таких знахідок можна отримати чимало інформації про давніх мешканців. Не тільки про їхні персональні хвороби, травми, патології, харчування, а й про їхню епоху в цілому. А наразі йдеться про період XVIІ –початку ХІХ століть".

Після реставраційних і консерваційних робіт артефакти з розкопок матимуть своє місце в експозиції Залозецького краєзнавчого музею, під який наразі активно облаштовують приміщення колишньої лікарні. А рештки людей перепоховають.