Зеленський увів Вітольда Фокіна до складу ТКГ

Президент України Володимир Зеленський увів до складу делегації України для участі в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі (ТКГ) прем'єр-міністра України 1990-1992 років Вітольда Фокіна. Відповідний указ № 327/2020 він підписав сьогодні, 18 серпня.

Згідно з документом, Володимир Зеленський визначив Вітольда Фокіна першим заступником глави делегації (за згодою).

Вітольд Павлович Фокін народився 25 жовтня 1932 року в селі Новомиколаївка тодішньої Дніпропетровської області.

1954 року закінчив гірничий факультет Дніпропетровського гірничого інституту за спеціальністю «розробка родовищ корисних копалин» й дістав призначення на шахти Луганщини. Від 1954-го до 1963 року працював помічником начальника і начальником дільниці на шахті «Центральна-Боківська», заступником головного інженера та головним інженером шахти № 32—32 біс, начальником шахтоуправління № 32 тресту «Боковоантрацит» (1957—1963) у місті Боково-Антрацит Луганської області.

Член КПРС із 1967 року.

Від 1963-го до 1971 року працював заступником начальника комбінату «Донбасантрацит» у Красному Лучі, керуючим тресту «Первомайськвугілля» в Первомайську, головним інженером комбінату «Ворошиловградвугілля» в Стаханові, начальником комбінату «Свердловантрацит» у Свердловську Ворошиловоградської області (нині Довжанськ Луганської області).

У 1971 році направлений на роботу до Держплану УРСР: начальник відділу (1971—1972), заступник голови (1972—1979), перший заступник голови (1979—1987), заступник голови Ради Міністрів — голова Держплану УРСР (21 липня 1987 — серпень 1990), заступник голови Ради Міністрів — голова Державного комітету УРСР з економіки (серпень 1990 — жовтень 1990).

Був прем'єр-міністром України з 23 жовтня 1990-го до 1 жовтня 1992 року. Депутат Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання (1991-1994 роки). Член Ревізійної комісії КПУ в 1976-1981 роках. Член ЦК КПУ в 1981-1991 роках. Народний депутат СРСР у 1989-1991 роках.

Фокін – один з тих, хто підписав Угоду урядів Білорусі, Росії та України про впровадження узгодженої економічної політики. У цьому документі, зокрема, було записано: "…підприємці трьох країн будуть утримуватися від заподіяння шкоди один одному". Глави урядів зобов'язувалися проводити політику обмеження грошової емісії, впроваджувати механізми ефективного контролю над грошовою масою, удосконалювати систему взаємозаліків, проводити узгоджену політику скорочення дефіциту бюджетів, координувати ставки податку на додану вартість.