У театрі ім. М. Заньковецької створили нову версію "Украденого щастя" Франка

У театрі ім. М. Заньковецької створили нову версію "Украденого щастя" Франка

Про це повідомили в театрі ім. М.Заньковецької, інформує Еспресо.Захід 

6 березня Національний театр ім. М. Заньковецькоїо представить прем'єру "Балада про украдене щастя" за хрестоматійним твором Івана Франка. Це перша постановка на сцені театру імені Марії Заньковецької одного з найвідоміших українських режисерів Івана Уривського.

Як розповіли заньківчани, для їхнього театру "Украдене щастя" — особливий твір з понад столітньою історією, адже кожне покоління ставило власну версію. Початок поклала постановка 1922 року в Києві (реж. Олександр Корольчук, Анна — Варвара Любарт), а вже 1923-го Борис Романицький повернув п’єсу до репертуару й тричі поновлював її (1923, 1940, 1949), старіючи разом із роллю Миколи Задорожнього. Новим прочитанням стала вистава 1976 року Сергія Данченка (Богдан Ступка, Федір Стригун, Таїсія Литвиненко та ін.; сценографія Мирона Кипріяна з перенесенням подій на Бойківщину), а в 2016-му Федір Стригун створив насичену народними мотивами, хореографією та музикою версію. Після столітньої традиції театр запросив до співпраці Івана Уривського — одного з найвідоміших сучасних режисерів, який разом із драматургинею Людмилою Тимошенко оновив канву п’єси, не змінюючи франкового нерву: сьогодення переплітається з минувшиною, а Михайло повертається до Анни з полону, ставлячи нові питання про украдене щастя сьогодні.

"Коли я бралася за "Украдене щастя", - каже Людмила Тимошенко, - мені здавалося, що дуже добре знаю цю історію. Любовний трикутник; хтонічна пристрасть а-ля "Буремний перевал"; зайвий добрий чоловік, провина якого лише у тім, що він – жертва обставин; соціальна нерівність і несправедливість, як джерело усіх можливих лих; людська заздрість і чорноротство. Та чим довше я вдивлялася в текст Франка, тим більше розуміла, що це не звичайна побутова драма. Це точно виписана трагедія про людей, яким не залишили вибору обставини, що від них не залежать. Бо якщо ти крадеш чуже щастя, то вихід з цієї трагедії можливий лише у два способи: ти або гинеш, або залишаєшся мертвим при житті. І першим пощастило більше".

У театрі розповідають, що режисер Іван Уривський вже працював із цією п’єсою 10 років тому у театрі "Золоті ворота", але подумки багато разів повертався у цю історію, тому виникла ідея переписати текст Івана Франка, наповнивши його іншими діалогами.

"Три головні персоналії цікаві для дослідження з психологічного, філософського погляду, - ділиться думками режисер. - Найбільш загадковий, звісно, персонаж Анни. В один момент вона янгол, в інший – сука. Кожен трактує її по-різному – хто вона і чому саме так вчиняє в певний момент. Але важливий нюанс, ми у нашій виставі "розширюємо" інших персонажів Франка. Наприклад, сім’я Бабичів (була навіть ідея зробити всю історію очима сусідів - як вони бачать цей трикутник). А також вводимо додаткових, які допомагають розказати історію з іншого ракурсу".

Паралельно із прем'єрою на сцені у фойє театру запрацює зініційована головним художником Олександром Білозубом виставка, присвячена постановкам "Украденого щастя" заньківчанській сцені. 

• Театр ім. М. Заньковецької у старій-новій локації представить новий формат своїх вистав