На Львівщині "чорні копачі" знайшли бочки із зерном, заховані в часи голоду 1947 року
Збіжжя вже хочуть купити селекціонери по… 10 грн за кілограм. Історики ж сподіваються, що знахідку передадуть до музею.
Біля Перемишлян на Львівщині розкопали дві німецькі бочки, повністю наповнені зерном. Історики переконані, що ці бочки – свідки голоду 1947 року, який пережила Галичина. Про неочікувану знахідку в групі "Копачі України в пошуках скарбів" написав користувач Vova Serko, передає "Еспресо.Захід".
"Цікавить ваша думка щодо знайдених німецьких бочок! До кінцевої хвилини не могли передбачити чи подумати, що всередині зерно, закопане близько 1945-1949 року. Одна бочка зерна збереглася, друга – ні. Чи має бочка якусь історичну цінність?" – написав він та опублікував світлини знахідки. У коментарях зійшлися на тому, що це, швидше за все, хтось зробив запаси під час голоду 1947 року, аби наступної весни мати що посіяти. А оскільки бочки так і не викопали, то той, хто їх сховав, або цієї зими не пережив, або був висланий у Сибір. Відтак ці бочки із зерном запропонували забрати в музей і показувати тим, хто розповідає, як добре жилося за Радянського союзу.
Є припущення також, що це зерно – запас для боївок, тож радять копати в цьому місці далі, там може бути схрон і цікавіші знахідки.
Утім, оскільки більшість членів групи копають не через любов до історії, а з метою прибутку, то частина коментарів звелася до того, чи можна це продати. І дійшли висновку, що самі бочки цінності не мають, тож їх можна здати на металобрухт, а зерно може зацікавити селекціонерів. Є навіть пропозиції купити 10-20 кг повоєнної пшениці. Щоправда, ціну пропонують смішну – 10 грн за кг.
Один із користувачів згадував, що 10 років тому розкопав таку ж бочку з німецьким спиртом. Її продали до фешенебельного столичного закладу. Там до бочки приладнали кран і наливали "історичний" спирт гостям – по 10 доларів за 50 г.
Натомість історик Микола Бандрівський сподівається, що "копач", якому пощастило натрапити на таку прецікаву знахідку, таки передасть її до котрогось із музеїв.
"Те зерно, яке на диво вціліло у бочках (хоча б дві-три пригоршні), можна по весні висіяти, а коли заколоситься, то зрізати і зв'язати у сніп. І той сніп, виставлений у музеї чи в місцевій школі, буде нагадувати і сучасникам, і нащадкам про ті часи, коли за окраєць хліба люди ладні були віддати останнє, що мали", – пише Микола Бандрівський.
За його підрахунками, починаючи з 2018 по 2021 роки "чорні копачі" в лісах Львівщини, Тернопільщини та Франківщини знайшли близько 35 бідонів з архівами УПА, фотографіями та різними документами тих часів. Частину цих бідонів із документами передано до Інституту національної пам'яті й уже фахово опрацьовано, частина осіла по краєзнавчих музеях або ж і далі перебуває у приватних руках.
"Про "чорних копачів", які рискають по полях (у пошуках того "...що б таке розкопати, аби подорожче продати..?") і безсоромно грабують українську старовину, скриту у земних пластах – писалося, вже, неодноразово. Однак! Закладаючи свої шурфи оті "копачі", часом, викопують дивовижні і цікаві речі! І, тут я не про якісь матеріальні коштовності кажу, а про речі, які взагалі не морально виставляти на продаж з метою отримання зиску (наприклад, як ті дві бочки з зерном з повоєнного галицького Голодомору)", – пише Микола Бандрівський.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе