Могилізація - лише перший дзвіночок, вони пройдуть усі кола пекла. Блог Олега Манчури

Це вперше за сім місяців війни ми побачили, як просто в повітрі почав розвертатися бумеранг.

Ми це можемо читати та відчувати.

Ні падіння їхньої економіки та безробіття, ні закриття авіасполучення, ні заблоковані кордони та де-факто скасований шенген - ніщо не давало такої насолоди.

Все це було часткове, стосувалося окремих категорій, загрожувало комфорту, але не життю.

І ось вперше бачимо, як їх охопив натуральний жах.

Тотально.

Це ще не те, що ми пережили після руки з червоним манікюром в Бучі і руки з синьо-жовтим браслетом в Ізюмі.

Тільки початок.

Але українці з лютого ще ніколи не тішилися так, як цього вересня.

Золотий вересень, ага.

Спочатку офензива на Харківщині, яка за майстерністю виконання вже вписана в каталог найвидатніших битв, себто розгромів, останніх ста років.

Звільнення маріупольських титанів лише додало впевненості, що завжди треба вірити в перемогу.

І ось мобілізація на РФ.

Ми єхидно коментуємо їхні спроби взяти штурмом грузинський, казахський та монгольський кордони.

Авіаквитки за 10 тисяч баксів.

Воєнкомів на стаціонарних постах ГІБДД та мобільні групи на міських дорогах.

Мобілізацію 40 чоловіків з села, де всього живе 400 людей.

Це дуже дивне відчуття: переживати водночас ірраціональне зловтішання, а водночас раціональне усвідомлення.

На наших очах відбувається перенапруження системи.

Вона не витримає цього самовбивчого кроку: ця держава давно failed state.

Нікалай ІІ втратив трон, а потім і життя всього за три роки після війни.

В яку імперія ввійшла зовсім не так, як зараз.

1. На 1914 рік РІ стрімко ввірвалася в коло найбільш економічно розвинутих країн світу, західний капітал модернізовував її.

2. Після поразки в японській війні були зроблені реформи - як політичних відносин, включно зі створенням Госдуми, що випустило суспільний пар, так і управлінських та господарських, які здійснив менеджерський геній Вітте.

3. Російське суспільство хотіло війни. Від добровольців не було відбою. В містах вирували провоєнні мітинги. Солдатів провожали тисячі людей, з іконами, з духовими оркестрами, з портретами імператора та імператриці.

А потім станція Дно та акт про відречення від престолу.

Між іншим, хоча Лютневу революцію і почали українці з Волинського полку в Петербурзі (дивно, еге ж) - все ж до зречення царя змусили інші.

Генерали, за спиною яких стояли кадети Гучкова.

Вони тиснули на нього вважаючи, що своїм відреченням врятує монархію.

Саме тому Нікалай не просто зрікся, а зробив це на користь молодшого брата Міхаіла Алєксандровіча.

Саме тому Путін до останнього відтягував мобілізацію - він боїться посилення армії та генералів.

Саме тому мобілізація відбувається без воєнного стану, який дасть генералам владу.

Але система не витримає, в будь-якому разі.

Стогін на болотах - це лише перші скрипи туго натягнутого паска між колесиками.

А ось, коли він лопне та рознесе механізм вщент - ось тоді в українців настане справжній оргазм.

Ми будемо так само весело спостерігати за ріками крові в Москві.

За тим, як банди Кадирова підривають казарми Золотова, а Прижогин вбиває Шойгу.

За тим, як громитимуть ГУМ, гвалтуватимуть москвичок на Красній площі та в п'яному угарі викинуть труп Лєніна, якого навіть собаки не схочуть гризти.

За тим, як сотні тисяч прориватимуть кордони, а фінські, естонські та українці прикордонники відкриватимуть вогонь на ураження.

Вони пройдуть всі кола пекла, яке багато століть конструювали для інших.

І могилізація це лише перший несміливий дзвіночок.

Скоро і на Спаській бамкне.

Джерело.

Про автора: Олег Манчура, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.